Справа № 2-318/10

   РІШЕННЯ

      ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 лютого  2010 року                         Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у  складі: головуючого судді        Слюсар Л.П.

                при секретарі                Карпенко І.Ю.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою   ОСОБА_1 до  ОСОБА_2,  третя особа  ОСОБА_3 з питань захисту прав споживачів департаменту  споживчого ринку і сфери послуг Дніпропетровської міської ради  про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

        Позивач  в  жовтні  2009 року звернувся до  суду з позовною заявою до ОСОБА_2,  третя особа  ОСОБА_3 з питань захисту прав споживачів департаменту  споживчого ринку і сфери послуг Дніпропетровської міської ради  про захист прав споживачів. В обґрунтування своїх  вимог позивач в позовній заяві і в ході судового засідання посилався  на те, що  між  ним і відповідачем  ОСОБА_1    28.04. 2009 року  було укладено договір побутового  підряду №537, за яким  відповідач зобов’язався виконати ремонтні роботи   у його квартирі за адресою АДРЕСА_1, використовуючи при цьому матеріали  Замовника.  Було узгоджено строк виконання робіт 30 днів з наступного дня від укладання договору, тобто з 29 квітня 2009 року по 29 травня 2009 року включно. Вартість ремонтних робіт  згідно договору на дату його підписання  становила 12000 гривень.  На виконання договору позивач передав ОСОБА_2 10500 гривень. Проте  погоджені ремонтні роботи відповідачем виконувалися дуже повільно та неякісно.  Після спливу часу на закінчення підрядних робіт, позивач почав заявляти претензії відповідачу, який постійно обіцяв усунути недоліки та якнайшвидше закінчити роботи які залишилися по ремонту, але практично нічого не мінялося.  Після направлення  відповідачеві претензії в липні 2009 року ремонтні роботи взагалі були припинені.  В липні 2009 року позивач був вимушений звернутися з заявою  до ОСОБА_3  з питань захисту  прав споживачів департаменту споживчого ринку і сфери послуг Дніпропетровської міської ради.  10 серпня 2009 року за його заявою на адресу відповідача ОСОБА_3 було направлено припис №14/09, яким було зобов’язано ОСОБА_2  виконати незакінчені ремонтні роботи в його квартирі та усунути недоліки у ремонтних роботах за свій рахунок, або ж відшкодувати вартість незакінчених робіт  та вартість робіт по усуненню недоліків.   Однак відповідач припис проігнорував.  Позивач  звернувся  з заявою до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз з  метою визначення якості виконаних робіт, а також вартості матеріального збитку.  Згідно до висновку  експертного будівельно-технічного дослідження 2111-09 від 09.10.2009 року Дніпропетровського НДІ судових експертиз, вартість матеріального збитку складає 14748 грн.   Просив стягнути із відповідача  14748 грн. - вартість матеріального збитку згідно висновку експертизи,  та 1491 грн. 36 коп. - вартість послуг за проведення експертизи.  Крім того своїми діями відповідач спричинив позивачу і моральну шкоду, яка була оцінена позивачем в сумі 6000 грн.

Відповідач в попереднє судове засідання з’явився, позовні вимоги не визнав. Просив в задоволені позову відмовити.   В судове засідання призначене на 11.01.2010 року відповідач,  будучи повідомлений про час і місце слухання справи під розписку,  не з’явився.  Про причини неявки суд не повідомив.  В судове засідання призначене на 16.02.2010 року відповідач не з’явився. Про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить  розписка в повідомленні про вручення.

Представник третьої особи  просив суд позовну заяву позивача задовольнити.  Вказала на те, що відповідач не виконав припис управління.

Суд  вислухавши пояснення позивача, відповідача в попередньому судовому засіданні 01.12.2009 року,   представника третьої особи,   дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.  

У ході судового розгляду встановлено, що   між   позивачем і відповідачем 29.04.2009 року   був укладений договір підряду №537  на  виконання ремонтних робіт  ванни і кухні за адресою  АДРЕСА_2, використовуючи при цьому матеріали  Замовника.   Відповідно до  п.5.4. Договору сторони узгодили строк виконання робіт 30 днів  з наступного дня від укладання договору, тобто з 29 квітня 2009 року по 29 травня 2009 року включно. Вартість ремонтних робіт згідно до п.5.1 договору на дату його підписання становила 12000 гривень ( а.с.9).   Згідно додатку до договору   підрядник  зобов’язався виконати  ремонт ванної кімнати, кухні та оформити арку в кімнаті, пізніше  обсяг робіт було збільшено  і підрядник  повинен був  додатково   виконати штукатурку стін у ванній кімнаті та зробити стяжку підлоги у кухні, за що позивач ( замовник)  зобов’язався додатково  сплатити вартість робіт, відповідно 1080 грн. та 400 гривень.   Відповідно до наданого розрахунку  вартості і найменування ремонтних робіт, підписаних позивачем та відповідачем,  позивач  у день підписання договору 28.04.2009 року  передав відповідачу ОСОБА_2  авансовий платіж  у розмірі 6000 грн. 08.05.2009 року передав додатково 2500 грн.,  та 18 травня 2009 року – 2000 грн. Усього було оплачено ОСОБА_2 - 10500 грн.(а.с.10).

Як вказав позивач  оскільки  погоджені ремонтні роботи відповідачем  виконувалися дуже повільно і неякісно, то після сплину часу  на закінчення підрядних робіт  він почав заявляти  свої претензії підряднику, який постійно обіцяв усунути недоліки  та якнайшвидше закінчити роботи які залишилися по ремонту, але нічого не мінялося, а з липня 2009 року ремонтні роботи були взагалі припинені, тому він вимушений був звернутися  до ОСОБА_3 з питань захисту прав  споживачів  департаменту споживчого ринку і сфери послуг Дніпропетровської міської ради.

ОСОБА_3 з питань захисту прав  споживачів  департаменту споживчого ринку і сфери послуг Дніпропетровської міської ради  було винесено припис №14/09 від 10 серпня 2009 року  про  припинення порушення прав, як  споживача, ОСОБА_1 Зобов’язано    ОСОБА_2  виконати незакінчені ремонтні роботи в квартирі та усунути недоліки у ремонтних роботах за свій рахунок, або ж відшкодувати вартість незакінчених робіт та вартість робіт по усуненню недоліків ( а.с.15).  Однак  відповідач припис не виконав.  

Згідно до висновку  експертного будівельно-технічного дослідження 2111-09 від 09.10.2009 року Дніпропетровського НДІ судових експертиз, вартість матеріального збитку  спричиненого   ОСОБА_1 складає 14748 грн. ( а.с.42-56).

Позивачем також оплачено  вартість послуг за проведення експертизи в сумі 1491 грн.36 коп.

Відповідно до ч1, ч.2  ст. 837 ЦК України,  за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням  другої  сторони ( замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду  може укладатися на виготовлення, обробку, переробку речі або  на виконання іншої роботи з переданням  її результату замовнику.

Відповідно до ч.2 ст. 849 ЦК України  якщо підрядник своєчасно не  розпочав роботу  або виконує  її настільки повільно, що закінчення її у строк стає  явно не можливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.  

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України,   майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  

Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині знайшли своє підтвердження і підлягають задоволенню, так  підлягає розірванню договір підряду та із відповідача підлягає стягненню на користь позивача   матеріальний збиток , згідно висновку експертизи в розмірі 14748 грн. та вартість послуг за проведену експертизу в розмірі 1491 грн.36 коп.

Позивачем були заявлені вимоги, щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 6000 грн.

Відповідно до ст. 22 Закону України “  Про захист прав споживача”,   захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

 При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Суд вважає, що позивачу була заподіяна і моральна шкода, тому що він був позбавлений звичайних умов життя, поніс моральні страждання, переживання, відчував внутрішній дискомфорт, однак до заявленої суми суд  відноситься критично і приходить до висновку що сума в  500 грн. є реальною.  

У відповідності зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи  не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України із  відповідача на користь позивача підлягають стягненню  понесені ним судові витрати по справі в розмірі 120 грн., а на користь держави  неоплачений позивачем при подачі позову судовий збір в  розмірі 172 грн. 09 коп.  

        Керуючись: ст. ст.2,4,6,10,17,22,23,28  Закону України “ Про захист прав споживачів”,  Постановою Пленуму Верховного суду України “ Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів”  №5 від 12.04.1996 року,  із змінами внесеними постановою  від 25.05.1998 року № 15, Постановою  Пленуму Верховного Суду України  від 31.03.1995 року № 4  “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” зі змінами,  внесеними  постановою від 25.05.2001 року №5, ст. ст. 23,837, 849, 858,1167 Цивільного Кодексу України,      ст.ст.3,7,11, 15,30,60,88,   212-215   ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги   ОСОБА_1 задовольнити частково.

 Розірвати  договір підряду №537 від 28.04.2009 року  на виконання ремонтних робіт укладений між  ОСОБА_1 і   ОСОБА_2.

Стягнути  із   ОСОБА_2  на користь  ОСОБА_1  грошові кошти:   матеріальний збиток  в розмірі  14748 грн.,  вартість  послуг за проведення експертизи  - 1491 грн.36 коп., моральну шкоду в розмірі 500 грн., судові витрати по справі в розмірі  120 грн. 00  коп., а всього 16859 грн. 36 коп.

Стягнути із  ОСОБА_2  на користь держави судові витрати в сумі 172 грн. 09 коп.

   Рішення може  бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги,   або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення.

                 Суддя:                                                                                          Л.П.Слюсар