Справа № 2а-12559/09/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.,
за участю представника позивача Пригари А.Б.,
представника відповідача Назаренко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до Менської редакції газети «Наше слово» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
В С Т А Н О В И В :
28.12.2009 року відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Менської редакції газети «Наше слово» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 11704,17 грн. та пені в розмірі 856,44 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що у Менській редакції газети «Наше слово» середньооблікова кількість штатних працівників в 2008 році складала 12 осіб, а тому, відповідно Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце. Відповідачем 14.09.2009 року був поданий звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік. 30.09.2009 року редакцією було подано уточнюючий звіт відповідно до якого у Менській редакції газети «Наше слово» не працювала жодна особа, якій встановлена інвалідність, таким чином, невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі та просив стягнути з Менській редакції газети «Наше слово» адміністративно-господарські санкції в розмірі 11704,17 грн. та пеню в розмірі 856,44 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позивних вимог заперечував та пояснив, що 21.01.2005 року до редакції газети «Наше слово» була прийнята на посаду друкарки ОСОБА_1 яка є інвалідом другої групи. З 30.06.2008 року ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Однак вона не звільнялася і до теперішнього часу залишається штатним працівником редакції газети «Наше слово». Згідно зі статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. За цими ознаками ОСОБА_1 не відноситься до категорії незайнятого населення. Вона є працевлаштованою в редакції газети «Наше слово». З огляду на вищезазначене застосування до редакції адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 року є неправомірним. Також цей факт було підтверджено Менським районним судом, який 15 жовтня 2009 року розглянув матеріали, які надійшли від керівника відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівський області і своєю постановою визнав, що: «ОСОБА_1 перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років, однак вона є штатним працівником райгазети «Наше слово» у відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та закрив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України від 21.03.1991 року №875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі – Закон) для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.
Частиною 2 статті 19 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Крім того, відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Згідно ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Частинами 9, 10 статті 19 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Згідно підпункту 2.1. пункту 2 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 р. N 42 звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.
В судовому засіданні представником відповідача були надані докази про зайнятість інваліда в редакції, а саме: список штатних працівників Менської редакції газети «Наше слово» згідно з штатним розкладом, наказ від 21.01.2005 року №4 про прийняття на работу ОСОБА_1, наказ від 02.01.2008 року №1 про надання друкарці ОСОБА_1 відпустки у в’язку з вагітністю та пологами, наказ від 27.06.2008 року №23 про надання ОСОБА_1 відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, довідки серії МСЕ-ЧНВ від 15.02.2005 року № 075547 та від 21.02.2008 року № 354505, на підтвердження встановлення ОСОБА_1 другої групи інвалідності.
Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 15.10.2010 року, яка набрала законної сили, провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років, однак вона є штатним працівником районної газети «Наше слово» у відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні.
Статтею 218 Господарського Кодексу України (далі – ГК України) встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно ст. 230 ГК Кодексу штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Оскільки, у діях відповідача не було вини і як наслідок складу правопорушення, відтак, застосування адміністративно-господарських санкцій до відповідача є безпідставним.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до Менської редакції газети «Наше слово» необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних вимог відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до Менської редакції газети «Наше слово», відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата виготовлення постанови в повному обсязі – 09 лютого 2010 року.
< Поле для вводу тексту >
Суддя Падій В.В.