Миколаївський окружний адміністративний суд
55, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
22.12.2009 р. Справа № 2а - 6415/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гордієнко Т. О. при секретарі судового засідання Лифаренко К. О. розглянувши адміністративну справу
за участю представників:
позивача:
відповідача:
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24,Миколаїв,54030
до Приватний підпідприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку в сумі 1103,03 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем не сплачено суму єдиного податку, встановлену місцевою радою для обраного ним виду діяльності в сумі 1103,03 грн. за період лютого по жовтень 2009 р. включно.
Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Ухвала суду від 18.11.2009р., яка надсилалась на адресу відповідача, повернулась без вручення адресату, з вказівкою пошти «в зв’язку з закінченням терміну зберігання».
Відповідач відповідно до ст.ст.19,22 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ” змін до відомостей про фізичну особу-підприємця не вніс, про що свідчить довідка управління статистики. Ухвала суду та повістка надсилались на адресу відповідача , зазначену в довідці ЄДР станом на 18.12.2009 р. – АДРЕСА_1. Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з’ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.
У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку:
Відповідач як фізична особа - підприємець зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 04.03.2008 р.
Відповідач перебуває на обліку в ДПІ в Центрального районі м. Миколаєва та є платником єдиного податку відповідно до Указу Президента “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва ” від 03.07.1998р. №727/98 (в редакції Указу № 746/99 від 28.06.1999 року)
Оскільки, відповідач є платником єдиного податку (арк.спр.7), то відповідно до з ч.5 ст. 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва ” повинен сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числі наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідно до ст.2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва ” ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Нарахування належної до сплати суми єдиного податку в картках особових рахунків фізичних осіб здійснюється на підставі встановлених місцевими радами ставок єдиного податку та чисельності найманих працюючих або членів сімей фізичної особи, які приймають участь у здійсненні підприємницької діяльності.
10.12.2008 року відповідач подав заяву до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2009 рік, та обрав такий вид діяльності, як інші види підприємницької діяльності. (класифікатор виду економічної діяльності 99.9), (арк.спр.5).
Рішенням Миколаївської міської ради від 18 серпня 2006 року № 4/14 “Про встановлення ставок єдиного податку для об’єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб ” ставка єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності –фізичних осіб, які займаються даним видом діяльності, в 2009 році становила 130 грн. щомісяця (арк.спр.10).
Відповідач, як свідчить наданий позивачем розрахунок, в порушення п.6 ст. 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва ” вчасно не сплатив єдиний податок за період з лютого по жовтень 2009 року, в результаті чого утворилась заборгованість перед бюджетом в сумі 1103,03 грн. , з яких заборгованість в лютому 2009 р. складає 3,03 грн., а за березень-жовтень 2009 р. - 130 грн. щомісячно (арк.спр.4). Відповідач зазначену заборгованість по єдиному податку не сплатив.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Враховуючи, що сума податкового зобов’язання, що є предметом судового розгляду, є узгодженою у розумінні Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, та станом на день розгляду справи заборгованість залишилась несплаченою, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.11, ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь місцевого бюджету м. Миколаєва ( Центральний район)- 1103,03 грн. ( одна тисяча сто три грн. 03 коп.) заборгованості зі сплати єдиного податку.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя Т. О. Гордієнко