ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-9398/09/0470
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2009 року м.Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О.В.
при секретарі с/з Манько К.А.
представники сторін в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 2-а-9398/09/0470
за позовом Відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції Дніпропетровської області
до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»
про зобов’язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Відділ державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції Дніпропетровської області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про зобов’язання прийняти та виконати постанову про арешт коштів ФГ «Союз-Агро» від 23.02.2009р. на суму 6126,35 грн.
В обґрунтуванні позову позивач зазначив, що державним виконавцем 23.02.2009р. винесено постанову про арешт коштів боржника при примусовому виконанні виконавчого документа та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору на загальну суму 6126,35 грн. копію якої було направлено на виконання до ЗАТ КБ «ПриватБанк», однак відповідач відмовився виконувати постанову про арешт активів, оскільки обмеження права клієнта щодо розпорядження коштами, що зберігаються на його рахунках, не допускається крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом. На думку позивача, відмова є необґрунтованою та такою, що суперечить законодавству.
В судовому засіданні оголошувались перерви - 13.08.2009р. - 22.09.2009р. - 02.11.2009р. – 16.12.2009р.
Представник позивача після оголошення перерви в судове засідання не з’явився про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки №72454966. Клопотань та заяв до суду позивач не надавав, у зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, за наявними матеріалами справи.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши до суду заперечення в яких проти позову заперечує та вважає свої дії, щодо неприйняття до виконання постанови позивача про арешт коштів цілком обґрунтованою та такою, що не суперечить законодавчим нормам.
Розглянувши доводи позовної заяви , заперечення на позов дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні в ВДВС Васильківського РУЮ Дніпропетровської області знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-8474 виданого 05.12.2008 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом про стягнення з ФГ «Союз-Агро» на користь УПФУ у Васильківському районі заборгованість в розмірі - 5569,41 грн. Виконавчий лист надійшов на виконання до ВДВС Васильківського РУЮ Дніпропетровської області 11.02.2009р. Після спливу строку, наданого державним виконавцем для добровільного погашення заборгованості згідно ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», а саме до 20.02.2009р. на підставі ст.46 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 23.02.2009р. винисено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10% від суми заборгованості, тобто 556,94 грн. На підставі ст.ст. 5, 24, 50 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 23.02.2009р. винесено постанову про арешт коштів боржника при примусовому виконанні виконавчого документа та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору на загальну суму 6126,35 грн. копії якої направлено до ПАТ КБ «ПриватБанк».
Проте, 12.03.2009р. на адресу ВДВС Васильківського РУЮ Дніпропетровської області від ЗАТ КБ «ПриватБанк» надійшов лист про відмову у виконанні постанови про арешт коштів від 23.02.2009р. у зв'язку з тим, що у відповідності до ст.1074 ЦК України, ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», гл.10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.04 р., обмеження права клієнта щодо розпорядження коштами, що зберігаються на його рахунках, не допускається крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Суд вважає, що відмова відповідача виконувати постанову про арешт коштів від 23.02.2009р. є неправомірною з огляду на наступне:
Закон України «Про банки і банківську діяльність» є загальним законом, який регулює діяльність банків і фінансові відносини, що складаються між суб'єктами банківських відносин, а Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів визначених в ч.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, такі виконавчі документи: виконавчі листи судів та постанови державного виконавця при стягнення виконавчого збору.
Згідно абз. 2 ч.2 ст.5 даного Закону, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом. Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в т. ч. кошти на рахунках і вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
На підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень» від 15.03.2006 року № 3541 –IV, внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про виконавче провадження», абз. 7 ч. 3 ст.5 якого передбачено, що на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, державний виконавець мас право накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в т. ч. на кошти на яких знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Окрім того, зміни були внесені також до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Частиною 1 ст.59 Закону передбачено, що арешт на майно та кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.
Таким чином, державний виконавець в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» має право накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках та вкладах боржника, як при примусовому виконанні рішень судів, так і при виконанні рішень інших органів (посадових осіб), а банк зобов’язаний виконувати постанову державного виконавця про арешт коштів боржника.
Відповідач в своїх запереченнях зазначив, що постанова про арешт коштів ФГ «Союз-Агро» від 23.02.2009р., винесена при примусовому виконанні виконавчого листа №2а-8474, виданого 05.12.08р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом про стягнення з ФГ «Союз-Агро» заборгованості в сумі 5569,41 грн., однак, зазначена в резолютивній частині постанови сума арешту 6126,35 грн. не відповідає сумі, що підлягає стягненню за виконавчим документом. Збільшення суми арешту не обгрунтовано в самій постанові, що порушує форму постанови, зазначену в п.5.1.3 Інструкції про проведення виконавчих дії, згідно якої у вступній частині постанови мають зазначатися перелік документів, які підлягають примусовому виконанню, назва органу чи посадової особи, яка видала документ, та резолютивна частина документів. Даний висновок відповідача не може бути взятий судом до уваги , оскільки, зазначена в резолютивній частині постанови про арешт коштів боржника від 23.02.2009р., сума арешту в розмірі 6126,35 грн., складається із суми 5569,41грн. відповідно до виконавчого листа №2а-8474, від 05.12.08р. Дніпропетровського окружного адміністративного суду та суми 556,94 грн. згідно постанови державного виконавця від 23.02.2009р. про стягнення з боржника виконавчого збору. Отже зазначена в резолютивній частині постанови державного виконавця від 23.02.2009р. сума арешту 6126,35 грн. визначена вірно та ніяким чином не порушує форму постанови, відповідно до Інструкції про проведення виконавчих дії.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції Дніпропетровської області до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про зобов’язання вчинити дії – задовольнити.
Зобов’язати ПАТ КБ «ПриватБанк» прийняти та виконати постанову про арешт коштів ФГ «Союз-Агро» від 23.02.2009р. на суму 6126,35 грн.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку встановленому ст. 186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи .
Повний текст постанови складено 21 грудня 2009 року.
Суддя О.В. Врона