Дата документу 16.04.2019 Справа № 310/4591/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/1516/19 Головуючий у 1-й інстанції: Вірченко О.М.

Є.У.№ 310/4591/18 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Дашковської А.В.,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - виконавчий комітет Бердянської міської ради, про виділ часток, що є у спільній частковій власності, в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа - виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області, про припинення права спільної часткової власності, виділ часток, що є у спільній частковій власності, в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою,

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 лютого 2019 року про призначення судової земельно-технічної експертизи,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаним позовом. Зазначала, що сторони є співвласниками житлового будинку і надвірних будівель і споруд, розташованих в АДРЕСА_1, на земельній ділянці, площею 0,0866 га; частка позивачки становить 1/3, ОСОБА_4 належить 1/6 частки, ОСОБА_5 - Ѕ частка спірного будинку. Посилаючись на те, що між співвласниками виник спір з приводу користування житловим будинком і земельною ділянкою, просила суд в порядку ст. 358 ЦК України і ст.ст. 86,88 ЗК України припинити право спільної часткової власності, виділити їй в натурі належну їй 1/3 частку нерухомості та встановити порядок користвання земельною ділянкою з урахуванням часток співвласників.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду від 03 серпня 2018 року за клопотанням ОСОБА_3 по справі призначено судова будівельно-технічна експертиза, на вирішення якої поставлено питання про можливість виділення ОСОБА_3 в натурі належну їй 1/3 частку житлового будинку і надвірних споруд, розташованих в АДРЕСА_1.

За висновком експерта № 170/10-18 від 12.10.2018 запропоновано один варіант виділу в натурі 1/3 частки житлового будинку і надвірних споруд, а також порядок користування земельною ділянкою (а.с.103-120).

24 січня 2019 року ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому також просила про припинення спільної часткової власності і виділення їй в натурі Ѕ частки спірного будинку і визначення порядку користування земельною ділянкою.

Ухвалою цього ж суду від 25 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_5 прийнято в провадження судді Вірченко О.М. і об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_3

Ухвалою цього ж суду від 12 лютого 2019 року призначено судову земельно-технічну експертизу , на вирішення якої поставлено питання чи можливо станом на день проведення експертизи відповідно до вимог нормативно-правових актів встановити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 між ОСОБА_5 та іншими співвласниками відповідно до їх часток у праві власності на житловий будинок та який порядок необхідно встановити. На час проведення експертизи провадження в справі зупинено.

Не погоджуючись з ухвалою суду від 12 лютого 2019, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, доводи якої зводяться до порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час вирішення питання про прийняття зустрічного позову, який, на порушення вимог ст. ст.193, 194 ЦПК України, прийнятий судом першої інстанції до свого провадження не у 15-денний строк, який надавався відповідачам для подання відзиву, а більше, ніж через 6 місяців після відкриття провадження у справі. Оскільки суд неправомірно прийняв до свого провадження зустрічний позов, він не мав права призначати нову судову земельно-технічну експертизу. Під призначення у справі першої експертизи відповідач мала право задавати експерту свої питання, проте не скористалася таким своїм правом, що, на думку ОСОБА_4, унеможливлює призначення будь-якої іншої експертизи.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 вказує, що оскаржувана ухвала відповідає вимогам процесуального права, по справі за її клопотанням призначена судова земельно-технічна експертиза, без якої неможливо визначити порядок користування земельною ділянкою. Проведена по справі за клопотанням позивачки судова будівельно-технічна експертиза від 12.10.2018 не дає варіанти розподілу земельної ділянки у відповідності із частками співвласників у житловому будинку.

Позивач ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу також вважає оскаржувану ухвалу такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки в ній не вирішується питання про нерухоме майно, яке ОСОБА_5 бажає виділити в натурі на належну їй Ѕ частку.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами існує спір з приводу користування нерухомим майном і земельною ділянкою, для правильного вирішення спору необхідні спеціальні знання.

З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі у разі, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави для проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

За висновком судової будівельно-технічної експертизи від 12.10.2018 запропонований один варіант виділу належної позивачці 1/3 частки із житлового будинку, що належить сторонам на праві спірної часткової власності, із визначенням порядку користування земельною ділянкою, що припадає на таку частку.

Оскільки перед експертом не порушувалося питання про визначення порядку користування земельною ділянкою між іншими співвласниками - відповідачами у справі, і судом прийнято до спільного розгляду позов ОСОБА_5 про виділ в натурі належної їй частки із визначенням порядку користування земельною ділянкою, суд першої інстанції у відповідності до ст.103 ЦПК України обґрунтовано задовольнив клопотання останньої і призначив судову земельно-технічну експертизу.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 4 і 6 частини другої статті 2 ЦПК основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема змагальність сторін та пропорційність.

За змістом пункту 2 частини першої статті 43 ЦПК справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пункту 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Отже, обов'язку сторони довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається, право подавати докази, кореспондує обов'язок суду сприяти реалізації цих прав і обов'язків.

Встановивши, що між сторонами є спір щодо порядку користування земельною ділянкою, для вирішення якого необхідні знання в галузі землеупорядкування, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив клопотання відповідачки і призначив по справі відповідну експертизу.

Посилання в апеляційній скарзі на неправомірність прийняття судом зустрічного позову, порушення відповідачкою процесуальних строків для його подання, не є підставою для скасування ухвали суду про призначення експертизи.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка не скористалася своїм правом під час призначення першої експертизи задати експерту питання про можливість виділення їй в натурі на належну їй Ѕ частку житлового будинку відповідної частки земельної ділянки, є також неспроможними.

На час призначення судом судової будівель-технічної експертизи предметом позову було виділення в натурі належної ОСОБА_3 1/3 частки житлового будинку і надвірних будівель, вимоги про виділ в натурі іншими співвласниками не заявлялися, а отже і потреби у дослідженні можливості такого виділу у суду не було.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, натомість оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, та повинна бути залишеною без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника - адвоката Петровської Влади Миколаївни залишити без задоволення.

Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 лютого 2019 рокупо цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: