ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
19.07.06 Справа № 19/43
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого –судді Городечної М.І.
суддів Юркевича М.В.
Кузя В.Л.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон” № 81 від 19.05.2006 року (вх. № 511 від 05.06.2006 року)
на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.04.2006 року у справі № 19/43
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон”, с.Красне, Згурівський район, Київська область.
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна насіннєва компанія”, м.Рівне.
про визнання недійсним договору поставки насіння цукрових буряків від 05.01.2004 року № 14СН.
за участю представників:
від позивача: не з‘явився.
від відповідача: Камінський Д.А., довіреність від 19.10.2005 року.
Присутньому представнику відповідача роз‘яснено права і обов‘язки передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України.
Рішенням господарського суду Рівненської області (суддя Тимошенко О.М.) від 18.04.2006 року у справі № 19/43 відмовлено в позові Товариству з обмеженою відповідальністю “Регіон” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна насіннєва компанія” про визнання недійсним договору поставки насіння цукрових буряків від 05.01.2004 року № 14СН.
Не погоджуючись з даним рішенням місцевого суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Зокрема, в апеляційній скарзі № 81 від 19.05.2006 року (вх. № 511 від 05.06.2006 року) Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон” (надалі ТОВ) вважає, що вищезазначене рішення господарського суду прийнято за неповного з‘ясування обставин, що мають значення для справи та за невідповідності висновків, викладених в даному рішенні, фактичним обставинам справи. При цьому в обгрунтування підстав для скасування рішення наводить слідуючі доводи:
- судом не з‘ясовано фактичну кількість товару, яку позивач отримав за спірним договором поставки насіння цукрових буряків від 05.01.2004 року № 14СН, оскільки згідно до п. 10.3 ДСТУ 4232:2003 в супроводжувальних накладних обов‘язково має бути зазначено масу 1000 насінин в грамах, масу однієї посівної одиниці в кілограмах, число посівних одиниць в одній спожитій та транспортній упаковці, тоді як в накладній № 259 від 23.04.2004 року виданій відповідачем позивачу, за якою здійснювалось відвантаження насіння, зазначено лише кількість товару в посівних одиницях, та не визначено ваги однієї посівної одиниці в кілограмах відповідно до вимог стандарту;
- судом не враховано факту ненадання відповідачем позивачу сертифікату відповідності на товар, з якого позивач міг би визначити вагу товару, який підлягав поставці.
Апелянт просить рішення господарського суду Рівненської області від 18.04.2006 року у справі № 19/43 скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити поданий ним позов.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Міжнародна насіннєва компанія” (Відповідач у справі, надалі ТзОВ) вимоги апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві № 201-06-06 від 26.06.06 року (вх. № 6170 від 29.06.2006 року).
Апелянтом направлено в апеляційний суд клопотання № 132 від 12.07.2006 року (вх. № 6741 від 17.07.2006 року), в якому він просить розглядати справу за відсутності його представника.
За наведеного, колегія суддів апеляційного суду, враховуючи положення ст. 101 ГПК України вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 18.04.2006 року у справі № 19/43 в даному судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення другої сторони, дослідивши наявні докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ТзОВ “Регіон” не підлягає задоволенню. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.
05.01.2004 року між сторонами справи було підписано договір поставки насіння цукрових буряків № 14СН, відповідно до якого відповідач зобов‘язувався передати позивачу насіння цукрових буряків, а останній зобов‘язувався прийняти товар та оплати його.
В позовній заяві № 30 від 10.02.2006 року ТзОВ “Регіон” просить визнати недійсним даний Договір, оскільки він, на його думку, не відповідає вимогам закону –ст. 669 ЦК України та укладений внаслідок помилки щодо кількості товару, що підлягав поставці, і така помилка має суттєве значення, оскільки впливає на вартість поставленого товару і зобов‘язання сторін по даному Договору. Зокрема, що сторони визначили в Договорі кількість товару в посівних одиницях та не визначили кількість кілограмів насіння цукрових буряків в одній посівній одиниці.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п‘ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Такими згідно ст. 203 ЦК України є слідуючі вимоги: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Як зазначає Пленум Верховного суду України у своїй постанові від 28.04.1978 року за № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»(п. 2), в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов‘язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Як вбачається зі змісту договору поставки насіння цукрових буряків від 05.01.2004 року № 14СН, даний Договір по своїй правовій природі містить ознаки договору поставки, оскільки відповідає всім правовим вимогам відносин між сторонами, що регулюються главою 54 ЦК України, зокрема обумовлено умови щодо предмету (найменування, кількості та якості), ціни та строку зобов‘язання за Договором. Зокрема, в п. 2 Договору сторони визначили, що відповідач зобов‘язується поставити позивачу насіння цукрового буряку загальною кількістю 315 посівних одиниць в асорименті згідно специфікації (гібриду “Слов‘янський” ЧС-94 в кількості 150 посівних одиниць на суму 11602,50 грн. (77,35 грн. за одиницю товару), сорту “Ялтушківський” однонасінне-64 в кількості 165 посівних одиниць на суму 10799,25 грн. (65,45 грн. за одиницю товару), що повністю відповідає умовам визначення кількості товару, що продається (поставляється) згідно ст. 669 ЦК України. В ДСТУ 4232:2003 “Насіння буряків. Методи визначення маси 1000 насінин та маси однієї посівної одиниці” встановлено, що одна посівна одиниця насіння буряків складає кількість насіння, що дорівнює 100 тисячам штук насінин буряків, і являє собою одиницю обліку насіння і не є нормою висіву насіння на один гектар.
Таким чином, оспорюваний Договір відповідає вимогам вищезазначеної норми Закону (ст. 669 ЦК України).
Відповідно до ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
В даному випадку, виходячи зі змісту правочину та зазначених позивачем підстав заявленого позову, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні підстави вважати, що договір поставки насіння цукрових буряків від 05.01.2004 року № 14СН укладений відповідачем під впливом помилки, що має істотне значення, оскільки відповідачем було погоджено саме отримання за договором від відповідача 315 посівних одиниць насіння цукрових буряків, тобто узгоджено кількість товару, який підлягав поставці відповідно до національного стандарту виміру кількості насіння цукрового буряку, і відповідач, узгодивши кількість товару по Договору саме в вищезазначеній одиниці виміру, повинен був знати, що маса насіння однієї посівної одиниці не є сталою і визначається в кожному конкретному випадку залежно від сорту/гібриду товару, що ним замовляється у відповідача по заявці згідно порядку визначеного в п. 2.3 Договору.
Доводи апелянта про те, що відповідачем в накладній № 259 від 23.04.2004 року виданій позивачу, за якою здійснювалось відвантаження насіння цукрових буряків згідно Договору, не дотримано вимог ДСТУ 4232:2003 щодо змісту супроводжувальних документів, зокрема, щодо зазначення ваги однієї посівної одиниців кілограмах відповідно до вимог даного стандарту, не передано разом з товаром сертифікату на насіння, з яких позивач міг би визначити вагу товару, який підлягав поставці, апеляційний суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки виконання сторонами умов договору поставки насіння цукрових буряків від 05.01.2004 року № 14СН не є предметом спору і виходить за межі судового дослідження у даній справі, а встановлення факту невиконання чи неналежного виконання відповідачем тих чи інших умов Договору не може бути підставою для визнання недійсним зазначеного Договору в цілому.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення господарського суду Рівненської області від 18.04.2006 року у справі № 19/43 є законним та обгрунтованим, а тому відсутні встановлені ст. 104 ГПК України підстави для його скасування чи зміни.
Судові витрати по розгляду апеляційної скарги віднести на апелянта.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Рівненської області від 18.04.2006 року у справі № 19/43 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Справу повернути в господарський суд Рівненської області.
Головуючий-суддя Городечна М.І.
судді Юркевич М.В.
Кузь В.Л.