Судове рішення #7847749

Справа № 22ц-57/2010р.                 Головуючий в  1  інстанції:

                                Зубов О.С.

Категорія  34

                                                                                    Доповідач:                                             Кузнєцова О.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

2010 року    січня    місяця   18   дня колегія  суддів  судової  палати  в  цивільних  справах  апеляційного  суду  Херсонської області  в  складі:

        головуючого       Кузнєцової О.А.

        суддів            Приходько Л.А.

                        Бездрабко В.О.

        при  секретарі    Ляшенко О.В.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Херсоні  цивільну  справу  за  апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 лютого 2009 року  по  справі за  позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

У липні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 28 березня 2007 року близько 20.30 годин з вини відповідачки відбулася дорожньо-транспортна пригода при наступних обставинах: відповідачка, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21043, держ.номер НОМЕР_2 на перехресті нерівнозначних доріг по другорядній дорозі, не надала дорогу «Фіат Дукато», держ, номер НОМЕР_1 під керуванням позивача, який наближався до даного перехрестя проїзних частин по головній дорозі, у результаті чого автомобілю позивача заподіяні технічні ушкодження.  

Позивач просив стягнути матеріальний збиток, заподіяний ушкодженням автомобіля і відшкодувати моральну шкоду на його користь, яка виразилась у тім, що позивач перетерпів душевні страждання, був виведений з нормального ритму життя, позбавлений користування автомобілем.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 25 лютого 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 3 569 грн. у відшкодування матеріальної шкоди; 1500 грн. у відшкодування моральної шкоди, 105 грн. 80 коп. у відшкодування витрат, пов’язаних з оплатою держмита та 30 грн. ІТЗ; 1000 грн. витрат на юридичну допомогу, поштові витрати в розмірі 59 грн., всього 6263,80 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, вважаючи його незаконним і необґрунтованим, ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Письмові заперечення в суд апеляційної інстанції не надходили.

 

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом першої інстанції 28.03.2007 року близько 20.30 годин з вини відповідачки відбулася дорожня транспортна пригода при наступних обставинах: відповідачка, керуючи на підставі доручення транспортним засобом ВАЗ 21043, держ.номер НОМЕР_2 на перехресті нерівнозначних доріг по другорядній дорозі, не надала дорогу автомобілю «Фіат Дукато», держ.номер НОМЕР_1 під керуванням позивача, який наближався до даного перехрестя проїзних частин по головній дорозі, в результаті чого автомобілю позивача заподіяні технічні ушкодження.

Зазначені обставини підтверджуються адміністративними матеріалами на водія ОСОБА_3, протоколом про адміністративне правопорушення. Вина відповідачки у даній дорожньо-транспортної пригоди також підтверджується постановою Броварського районного суду Київської області від 22.05.2007 року про притягнення її до адміністративної відповідальності.

У результаті ДТП був пошкоджений автомобіль позивача, чим йому заподіяна матеріальна шкода на суму 3829,61 грн., що підтверджується висновком спеціаліста № 032 від 16.05.2007 року, за проведення оцінки спричинених збитків позивачем сплачено 750 грн.

Сторонами не заперечувалось, що відповідачка надала йому в рахунок відшкодування збитків 200 доларів США, що за курсом НБУ на той період становило 1010 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що сума матеріальної шкоди в розмірі 2819 грн. відповідачкою не відшкодована, тому за правилами ст.ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, дія яких поширюється на спірні правовідносини, вказана сума, а також додатково понесені ним матеріальні витрати у зв"язку з ДТП в сумі 750 грн. підставно стягнуті на користь позивача.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд додержав вимог ст. 1167 ЦК України, врахував характер та обсяг моральних страждань позивача, пов"язаних з порушенням його прав власності та пошкодженням засобу пересування, втраті нормальних життєвих та робочих стосунків.

     

Висновки суду мотивовані належним чином, підтверджуються матеріалами справи та доказами, перевіреними у судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про неповноту з"ясування дійсних обставин справи, невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичним обставинам справи, колегія суддів не приймає, як не підтверджені належними доказами і не обґрунтовані вимогами закону.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідачки щодо неправильності проведеної оцінки матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням автомобіля, оскільки для перевірки її доводів по справі була призначена судово-технічна експертизи, але від її проведення сторони відмовилися, а тому при розгляді справи суд обгрунтовано виходив з висновку спеціаліста - автотоварознавчого дослідження, доказів іншого розміру матеріальної шкоди відповідачкою не надано, а судом не встановлено. Посилання відповідачки на відсутність пошкодження лобового скла автомобіля при ДТП, оскільки такий запис в довідці працівниками ДАЇ був дописаний, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки факт пошкодження скла під час ДТП підтверджено також протоколом огляду транспортного засобу спеціаліста від 26.04.2007 року, поясненнями свідка ОСОБА_5, у будь-яких інших ДТП позивач не перебував, доказів фальсифікації протоколу про адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Згідно статті 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

З наданої квитанції до прибуткового касового ордеру № 11 від 26.04.2007 року убачається, що прийнято від ОСОБА_4 за послуги представника 1000 грн.

У матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про те, що ОСОБА_6 за законом має право на надання правової допомоги. Квитанція до прибуткового касового ордеру таким документом не є. Крім того, ОСОБА_6 надано повноваження представника позивача.  

Оскільки суду не надано доказів того, що ОСОБА_6 має право за законом на надання правової допомоги, таку правову допомогу вона надавала як представник позивача, тому підстави для присудження з відповідачки компенсації понесених позивачем витрат відсутні.  

Таким чином, ці позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені заявлених вимог.

Крім того, колегія суддів вважає, що на підставі ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягає стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позивних вимог, тобто витрати по сплаті судового збору на користь позивача з відповідачки підлягають зменшенню з 105,80 грн. до 51 грн., а рішення суду в цій частині зміні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія  суддів, -

Вирішила:

   

Апеляційну  скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 лютого 2009 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 1000 грн. витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судового збору у розмірі 105,80 грн. змінити, зменшивши розмір судового збору до 51 грн.

     В іншій частині рішення суду залишити без змін.

     Рішення суду набирає законної  сили з моменту його проголошення  і з цього часу  може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців.  

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація