Справа № 2-1801/10

РІШЕННЯ

Іменем України

02 лютого 2010 року          Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

 головуючого                          Грицака Р.М.                                        

 за участю секретаря                      Семяоніді В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб першої Тернопільської державної нотаріальної контори, Гаражного кооперативу «Дружба» про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача  ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_4 відкрилась спадщина на гараж АДРЕСА_1. Вона є спадкоємцем першої черги за законом та прийняла спадщину, однак їй в нотконторі було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на цей гараж, тому просить суд визнати за нею право власності на спірний гараж.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала з підстав, викладених в позовній заяві.

    Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні  позов визнав та суду пояснив, що він не заперечує щодо визнання за позивачам право власності на спадкове майно.

    Представник третьої особи гаражного кооперативу «Дружба» в судове засідання не з’явився, повідомлення про згоду на участь у справі суду не подав.            

    Заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення  з наступних підстав:

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1.

    З довідки від 18.11.2009 року, виданої головою гаражного кооперативу « Дружба », вбачається, що   ОСОБА_4 дійсно є членом гаражного кооперативу «Дружба» та має гараж № 289 згідно рішення виконкому Тернопільської міської ради № 865 від 30.11.1979 року.  

    Згідно реєстраційного посвідчення Тернопільського МБТІ від 21.06.1994 року, гараж АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі довідки гаражного кооперативу «Дружба» № 8 від 08 серпня 1993 року. Однак правовстановлюючі  документи  на даний гараж відсутні.  

Позивач ОСОБА_1  перебувала з померлим ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі  з 02.04.1955 року згідно  копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2.    

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК України (в ред. 1963 року) позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після померлого ОСОБА_4 та має право на спадкування.

Встановлено, позивач 26.06.2003 року звернулась до Першої Тернопільської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у виданні свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів.    

Враховуючи вищенаведені обставини та визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що в даному випадку позов підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на успадкований за законом гараж АДРЕСА_1, що належав померлому   ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.  

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 294 ЦПК України, ст. 529, 549 Цивільного кодексу УРСР 1963 року , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на успадкований за законом гараж АДРЕСА_1, що належав померлому   ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.  

    Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а апеляційна скарга  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуючий                   підпис             Р.М. Грицак

Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили. Оригінал рішення суду зберігається в архіві Тернопільського міськрайонного суду в матеріалах справи № 2-1801/10.

Згідно з оригіналом:

Суддя                                                                                               Р.М.Грицак