Справа № 757/35802/23 Головуючий в суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/523/2024 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2024 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю:

заявника - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2023 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

До Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 20.07.2023 року. Ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні поданої скарги.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необгрунтованість ухвали, просить її скасувати та постановити нову.

Мотивуючи свої вимоги зазначає, що слідчим суддею було позбавлено заявника доступу до правосуддя, оскільки судом було проігноровано його заяву про здійснення судового засідання в режимі відеоконференції, у зв`язку з чим ОСОБА_6 був позбавлений можливості надати свої пояснення по суті скарги.

Також вказує, що висновки викладені в ухвалі слідчого судді не грунтуються на вимогах закону.

Вислухавши доповідь судді, пояснення заявника на підтримку вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу . Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Відповідно до ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений цим Кодексом.

Як визначено у ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Системний аналіз положень ч. 1 ст. 214 КПК України, статтей 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що 20.07.2023 року ОСОБА_6 звернувся до Державного бюро розслідувань з заявою про вчинення кримінального правопорушення працівниками ГУНП в Київській області.

Згідно листа Державного бюро розслідувань за підписом Заступника керівника відділу Головного слідчого управління ОСОБА_7 , заяву ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення направлено до ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, для розгляду в межах наданих повноважень.

Так, пунктом 5 Глави 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 року визначено, що облік кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, проводиться за територіальним принципом їх вчинення (юрисдикцією місця вчинення кримінального правопорушення) або за визначенням прокурора відповідного рівня згідно з вимогами статті 218 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчим суддею обгрунтовано встановлено, що Державне бюро розслідувань діяло в межах чинного законодавства та наданих йому повноважень, відтак підстави для зобов`язання уповноважених осіб Державного бюро розслідувань внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості на підставі поданої заявником заяви відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про відсутність в діях уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, ознак бездіяльності, є обгрунтованими.

Посилання ОСОБА_6 на те, що суддею було позбавлено його доступу до правосуддя, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, оскільки, з матеріалів провадження вбачається, що ухвалами слідчого судді від 18 серпня та 12 вересня 2023 року було відмовлено ОСОБА_6 в проведенні судового засідання в режимі відеоконференції. При цьому, повістки про виклик до суду направлялися на електронну адресу заявника, проте своїм правом бути присутнім в судовому засіданні заявник не скористався.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою і відсутні підстави для її скасування, в зв`язку чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2023 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - без змін.

Головуючий :

Судді :