ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/2099/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Судової-Хомюк Н.М.,

секретаря судового засідання Цар М.М.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Микитюк Р.В.), ухвалене в письмовому провадженні в м.Івано-Франківську 25 січня 2019 року у справі № 0940/2344/18 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

10.12.2018 ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - Управління), просив визнати неправомірними дії Головного УПФУ в Івано-Франківській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% до 70% та зобов'язати Головне УПФУ в Івано-Франківській області провести новий перерахунок пенсії, виходячи з основного розміру 90% грошового забезпечення і виплатити недотриману різницю починаючи з 01.01.2018.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям повинні застосовуватися саме норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії, а внесені зміни Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації такого права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років, при цьому, застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на момент проведення перерахунку пенсії позивачу максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону №2262-ХІІ не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, а тому позивачу проведено перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 70 відсотків грошового забезпечення, визначеного відповідно до вимог Постанови №103 і чинної на час перерахунку редакції статті 13 Закону №2262-ХІІ, при цьому розмір пенсії позивача збільшився. Скаржник вважає, що винесене рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та суперечить нормам чинного законодавства.

Учасники справи в судове засіданні не з'явились, явку повноважних представників не забезпечили, належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 230 КАС України секретарем забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам ст.242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, ОСОБА_4 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Згідно з висновком про призначення пенсії за вислугу років від 22.05.1997 пенсія позивачу з 14.05.1997 призначена у розмірі 85% грошового забезпечення, а згідно долученого до матеріалів справи протоколу за пенсійною справою 00-7700 (МВС) від 01.08.2017 вбачається, що призначена пенсія була перерахована у розмірі - 90 % грошового забезпечення.

В свою чергу, відповідно до Розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі 00-7700 для ОСОБА_4 від 25.07.2018 основний розмір пенсії встановлено в розмірі 70% сум грошового забезпечення.

03.12.2018 ОСОБА_4, у зв'язку з зменшенням основного розміру грошового забезпечення при перерахунку пенсії до 70%, подав у Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заяву та просив провести перерахунок пенсії з врахуванням основного розміру грошового забезпечення в розмірі 90% (а.с.8).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 06.12.2018 №1552/Б-15 повідомлено, що основний розмір пенсії з 01.01.2018 встановлено в розмірі 70 % сум грошового забезпечення відповідно до Закону України від 27.03.2014 №1166.

Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії протиправними, ОСОБА_4 звернувся із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення осіб начальницького і рядового складу громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України на момент призначення пенсії позивачу визначав Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 09.04.1992 № 2262-XII, у відповідній редакції, (далі - Закон № 2262-XII) (в редакції Закону від 04.04.2006 № 3591-IV назва «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб), пунктом «а» частини 1 статті 13 якого встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років в розмірі 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII загальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 04.07.2002 № 51-IV у частині 2 статті 13 Закону № 2262-XII цифру « 85» замінено цифрою « 90».

До 2018 року, моменту перерахунку пенсії позивача, така обчислювалась виходячи із 90% сум грошового забезпечення, що відповідачем не заперечується.

В свою чергу, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII, прийнятим у зв'язку з необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, недопущення втрат бюджету, та забезпечення соціальної підтримки громадян, виходячи з фінансових можливостей держави, у частині 2 статті 13 Закону № 2262-XII цифри « 80» замінено цифрою « 70».

Таким чином, зміна встановленого Законом № 2262-XII максимального розміру пенсії (з 90% до 70 % сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення пенсії позивача.

У відзиві на позовну заяву Управління зазначило, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 та Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 ОСОБА_4 22.03.2018 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018, згідно з довідкою Ліквідаційної комісії УМВС в Івано-Франківській області розмір грошового забезпечення склав 6 420 грн., на момент проведення перерахунку пенсії позивачу максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Так, відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII, в редакції чинній на час перерахунку пенсії позивача, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, тоді як Кабінету Міністрів України делеговано визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за вказаним Законом.

При цьому, зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

При цьому, Постанова Кабінету Міністрів України №45 і Постанова Кабінету Міністрів України №103 не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, відповідно до пункту 4 якого перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені 2 і 3 статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Таким чином, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії з 01.01.2018.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Системний аналіз наведених норм права дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що внесені Законом №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №1166-VII не зазнала.

Отже, зміна розміру пенсії з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку, змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при призначенні такої відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03 квітня 2018 року (справа №175/1665/17), від 24 квітня 2018 року (справа 686/12623/17), від 19 червня 2018 року (справа №583/2264/17), а також у рішенні від 04 лютого 2019 року у зразковій справі №240/5401/18.

За таких обставин у відповідача відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку, а тому суд першої інстанції вірно встановив наявність порушеного права позивача щодо зміни з 01.01.2018 відсоткового розміру раніше призначеної пенсії при перерахунку такої та дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 3 статті 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентної практики ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності зміни (зменшення) відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні перерахунку такої, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 230, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року у справі № 0940/2344/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар

судді М. А. Пліш

Н. М. Судова-Хомюк

Повне судове рішення складено 16.04.2019