копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-14136/08/0470
Категорія статобліку – 2.19.5
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Турлакової Н.В.
при секретарі судового засідання Ричка Р.Ю.
за участю сторін:
позивача: ОСОБА_1
представник відповідача: не з’явився (заява про розгляд справи без його участі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська
про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська з позовними вимогами про: - відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів; - визнання дій відповідача неправомірними; - стягнення із відповідача на її користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з 2006 по січень 2008 року в сумі 2732,00 грн.; - зобов’язання відповідача нараховувати позивачу щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в подальшому при нарахуванні пенсії.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що вона, народилась в 1938 році та згідно зі ст..1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» набула статус «дитина війни», що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» надає їй право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановленої цим законом. З 1 січня 2006 року їй повинна була виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках їй така допомога не виплачувалась.
Відповідач адміністративний позов не визнає, направив заперечення в яких зазначив, що позивач має статус дитини війни і в нього є право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але дане положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було призупинено Законами України «Про державний бюджет України» на 2006 та 2007 роки відповідно, у зв’язку з чим позивачу не було зроблено перерахунок пенсії та не здійснювалась її виплата, також, відповідач зазначає, що ні в Законі України «Про соціальний захист дітей війни», ні в іншому нормативному документі, не було визначено величину мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус «діти війни». Визначення терміну мінімальний розмір пенсії за віком надано лише в 1абз. ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», проте ч.3 цієї статті передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений 1абз. ч.1 ст.28, застосовується винятково для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону. Окрім того, відповідач просив застосувати річний строк звернення до суду, відповідно до статей 99, 100 КАС України та відмовити у задоволенні позову.
Позивач у судовому засіданні адміністративний позов підтримав, та просив його задовольнити, посилаючись на доводи викладені в адміністративному позові.
Відповідач до суду не з'явився, направив заяву про розгляд справи без його участі.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, про необхідність часткового задоволення адміністративного позову з наступних підстав.
Згідно з копією паспорта ОСОБА_1 Серії АМ № НОМЕР_1, вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відповідно до копії посвідчення серії ААА № НОМЕР_2 виданого Бабушкінським районним управлінням Пенсійного фонду України 11.10.2001р. та вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» набула статус «дитина війни», та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська. У період 2006-2007роках підвищення до пенсії передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу не призначалось та не виплачувалось.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 19.12.2006 року № 489-V дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України ”Про державний бюджет на 2007 рік” зупинено дію положень окремих законів в частині надання пільг, гарантій, компенсацій окремим категоріям громадян.
Конституційний Суд України (Рішення від 9 липня 2007 року №6-рп/2007) дійшов висновку, що положення статей 29, 36, 56, 66, 9,12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, 71, 98, 103, 11 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ч.2 ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Крім того відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, норми Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, які визнані неконституційними, втратили чинність з 9 липня 2007 року. Відповідно, категоріям осіб які підпадають під поняття „діти війни” згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з цього моменту поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, та підвищуються на 30 %мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченим ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не існує.
Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат дітям війни , передбачен6ої ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватись виплати дітям війни.
Вказане підтверджується ухвалою Конституційного Суду України від 19 травня 2009р. № 27-у/2009 про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Пенсійного фонду України, в абз.6 п.3.2 якої зазначено, що ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного Суду України.
Відповідно до п.4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Пунктом 7 ст.9 КАС України передбачено, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007рік затверджений у наступному розмірі: з 01 січня – 380 грн.; з 01квітня - 406грн.; з 01 жовтня - 411грн.
Враховуючи приписи зазначеної норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та положення ст..6 «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено право особи зі статусом «дитина війни» на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, суд зазначає, що відповідач зобов’язаний призначити, нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого у липні-вересні 2007 р. мінімального розміру пенсії за віком в сумі 406 грн. та у жовтні-грудні 2007 р. мінімального розміру пенсії за віком в сумі 411 грн.
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, (справа «Кечко проти України», рішення від 08.11.2005р.) та положення частини 1 ст. 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність, слід мати на увазі, що реалізація особою права, яке пов’язано з отриманням бюджетних коштів та базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. А тому посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов’язків, не можуть бути прийнято судом до уваги.
Позовні вимоги в частині стягнення із відповідача на користь позивача недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період за 2006 рік та з 01.01.2007р. по 09.07.2007 р. на думку суду задоволенню не підлягають, оскільки у зазначений період часу діяли положення Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», які не визнавались неконституційними в цей період часу та відповідно були чинними.
Що стосується позовних вимог в частині зобов’язання відповідача нараховувати позивачу щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в подальшому при нарахуванні пенсії, суд зазначає що вони також не підлягають задоволенню так як рішення суду є наслідком правового регулювання чинних відносин, з метою захисту вже порушеного права, відповідно позовні вимоги на майбутнє не можуть бути задоволені судом, оскільки рішення суду не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому, змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність неправомірних дій управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії передбачене ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, розрахованого виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у липні-грудні 2007 року та необхідність часткового задоволення адміністративного позову.
Згідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно з ч.1 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, відповідно до ч.1 ст.102 КАС України.
Враховуючи похилий вік позивачки, стан здоров’я, відсутність юридичної освіти, що пов’язане з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд приходить до висновку, що пропущений позивачкою строк з поважних причин, та відповідно необхідність поновлення позивачці строку звернення за судовим захистом. Крім того, на думку суду зверненню позивачки до суду поза межами визначеного Законом річного строку також сприяла і бездіяльність самого відповідача по справі, який не роз’яснював позивачці про її права і не вчиняв будь-яких дій, направлених на виплату підвищення до пенсії передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом з обов’язання Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, розрахованого виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у липні-грудні 2007 року.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 99, 100, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, розрахованого виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у липні-грудні 2007 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, розрахованого виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у липні-грудні 2007 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний термін з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Повний текст постанови складений 30 вересня 2009 року.
Суддя Н.В.Турлакова
Згідно з оригіналом
Суддя
Постанова не набрала законної сили 30.09.2009р.
Суддя
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
49089, м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Янгеля, 4, тел. 753-04-74
УПФУ в Бабушкінському районі
м.Дніпропетровська
вул.Г.Сталінграда, 116а
м.Дніпропетровськ, 49000
№ 2-а-14136/08/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд направляє копію постанови від 25.09.2009р. по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії.
Додаток:
1. Копія постанови на 2 арк.
Суддя: Н.В. Турлакова
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
49089, м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Янгеля, 4, тел. 753-04-74
УПФУ в Бабушкінському районі
м.Дніпропетровська
вул.Г.Сталінграда, 116а
м.Дніпропетровськ, 49000
№ 2-а-14136/08/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд направляє копію постанови від 25.09.2009р. по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії.
Додаток:
1. Копія постанови на 2 арк.
Суддя: Н.В. Турлакова