Справа № 2-а-4292/09/1970
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
16 лютого 2010 року, Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої Подлісної І.М
секретаря Калиняк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті
Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції про
визнання нечинним рішення № 00411230357464 від 21 вересня 2009
року про застосування штрафних (фінансових) санкцій
в с т а н о в и в:
керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XІІ від 04.12.1990 р., Законом України
«Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 1776-111 від 01.06.2000 р., суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В позові суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення № 00411230357464 від 21 вересня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій – відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча Подлісна І.М.
Справа № 2-а-17/10/1970
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
01 лютого 2010 року, Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої Подлісної І.М
секретаря Калиняк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкових повідомлень-рішення №0000861704/034285 від 01 червня 2009 року, №0000921704/034284 від 01 червня 2009 року
в с т а н о в и в:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до адміністративного суду із адміністративним позовом до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкових повідомлень-рішення № 0000861704/034285 від 01 червня 2009 року, № 0000921704/034284 від 01 червня 2009 року, мотивуючи тим, що згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» він не є і не може бути платником податку на додану вартість, а також він не згідний із визнанням за ним, як платником податків податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб, а тому він ставить під сумнів законність прийняття Тернопільської об’єднано державної податкової інспекції вищевказаних податкових повідомлень - рішень.
Представник позивача Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити, визнати недійсними податкові повідомлення – рішення: № 0000861704/034285 від 01 червня 2009 року, № 0000921704/034284 від 01 червня 2009 року.
Представник відповідача Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції в судовому засіданні позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечив та пояснив, що дії податкового органу є правомірними, а рішення про донарахування податку на додану вартість з застосуванням штрафних (фінансових) санкцій та про донарахування податку з доходів фізичних осіб прийняті на підставі та у спосіб визначені у законі..
Суд, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позовних вимог Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 11, Закону України «Про державну податкову службу України» від 04.12.1990р. №509-ХІІ із змінами та доповненнями, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного
- 2 -
законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Таким чином працівниками державної податкової служби на підставі направлення на право проведення перевірки від 21.04.2009р. № 004496 та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна документальна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2009 р. Результати перевірки оформлено актом від 07 травня 2009 року № 3854/17-426/НОМЕР_1.
Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3 Порушено пп. 2.3.1 п.2.3 ст. 2, пп. 3.1.1 пЗ.1 ст. З, пп. 7.3 1 п.7.3 ст. 7, п 9.3. п.9.4 ст. 9 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 «Про податок на додану вартість» внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму144 261,00 грн.
Позивач, посилаючись на Указ Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малою підприємництва», полмилково вважає що він не є і не може бути платником податку на додану вартість, тому що, виключно Закон України «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон про ПДВ), який є спеціальним нормативним актом, що регулює порядок нарахування та сплати ПДВ, визначає платників даного податку та має перевагу при застосуванні над іншими нормативними актами.
У відповідності до пп. б) п.2.1 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» в якому вказано, що платником податку є будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку. В свою чергу, відповідно до вищезазначеної статті, особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з даним Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов’язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 грн. (без урахування податку на додану вартість).
Перебуваючи на спрощеній системі оподаткування за період з 1 січня, по 30 вересня 2006 року ФОП ОСОБА_3 було отримано виручки від реалізації товарів на суму 481 602.00 грн.. При переході з 1 жовтня 2006 року на загальну систему оподаткування сума здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищувала 300 000 грн. Тим самим було порушено норми вищезгаданої статті Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 16.03.2000р. № 507 «Про роз'яснення Указу Президента від 3 липня 1998р. № 707» (далі - Постанова № 507) - у разі подання заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, суб'єктом малого підприємництва, який до переходу на спрощену систему оподаткування, обліку звітності не був зареєстрований платником податку на додану вартість, реєструється платником податку на додану вартість у порядку, визначеному законодавством.
Абзацом другим пункту 9.4 статті 9 Закону передбачено, що якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму визначену пп. 2.3.1 із. 2.3. ст. 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за звітним податковим періодом, В даному випадку Позивач повинен був зареєструватися
- 3 -
платником ПДВ з 21.10.2006р., однак заяву про реєстрацію платником ПДВ до Тернопільської ОДПІ не надіслав, платником не зареєструвався. Крім того, відповідно до абзацу четвертого вищезазначеного пункту, якщо особа не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки тоді дана особа несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Враховуючи порушення пп. 4.1.4 а, п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями №2181 від 21.12.2000 року до Позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за неподання декларації з податку на додану вартість за 29 податкових періодів – з листопада по грудень 2006 року, з січня по грудень 2007 року, з січня по грудень 2008 року та з січня по березень 2009 року.
Також перевіркою було встановлено, що ФОП ОСОБА_3 порушено п, 19.1, ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889 та ст. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. № 13-92.
В IV кварталі 2006р. Позивач перебував на загальній системі оподаткування обліку і звітності. В матеріалах перевірки зазначено, що приватним підприємцем облік доходів і витрат у періодах перебування на спрощеній системі обліку і звітності (II - III квартали 2006р., 2007 - 2008рр. та І квартал 2009р.) здійснювався в книзі обліку доходів і витрат, що зареєстрована в податковому органі 28 січня 2005 р. № 123. Книга обліку доходів і витрат за період перебування па загаданій системі оподаткування (IV квартал 2006 р,), яка зареєстрована в податковому органі 13 жовтня 2006 р. за № 288, ФОП ОСОБА_3 для перевірки представлена не була. За результатами роботи в IV кварталі 2006р. ФОП ОСОБА_3 задекларовано 14 679,00 грн. валового доходу від зайняття торгівельною діяльністю та 14 399,00 грн, витрат, пов'язаних з одержанням цього доходу. На письмову вимогу перевіряючих від 22 квітня 2009р. № 24991/1/17-4, документів, що підтверджують понесені витрати, для перевірки не представлено. Перевіркою встановлено не ведення обліку доходів і витрат у IV кварталі 2006 року. Також перевіряючими зроблено висновок, що відповідно до вимог ст. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» до складу витрат включаються витрати, які безпосередньо пов'язані з одержанням доходу та використані в господарських операціях, однак в даному випадку Позивачем витрати не підтверджені документами оформленими належним чином. Оскільки , ФОП ОСОБА_3 витрати документально не підтверджені, тому витрати визначаються згідно норм витрат визначених додатком № 6 Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницької діяльності» затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.03.1993 р. № 12 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 09.06.1993р. № 64 норма витрат для торгівельної діяльності складає 25% (від валового доходу у IV кварталі 2006р. - 12233,0 грн. без ПДВ), що складає 3 058,00 грн. Перевіркою встановлено чистий дохід ФОП ОСОБА_3 від зайняття підприємницькою діяльністю, перебуваючи на загальній системі оподаткування (IV,. квартал 2006р.) в розмірі 9 175,00 грн. Враховуючи задекларований підприємцем чистий . дохід (280,00 грн.), перевіркою визначено заниження об'єкта оподаткування податком на доходи від зайняття підприємницькою діяльністю у розмірі 8 895,00 грн., внаслідок чого, перевіркою донараховано 1 156,00 грн. податку з доходів фізичних осіб.
На підставі акта перевірки від 7 травня 2009 р. № 3854/17-426/НОМЕР_1 Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкові повідомлення - рішення від 1 червня 2009 р. № 0000861704/0/34284 про сплату 1 156,00 грн. податку з доходів фізичних осіб та № 0000861704/0/34285 про сплату 221 322,00 грн. податку на додану
- 4-
вартість, в тому числі 144 261,00 грн. основного платежу та 77 061,00 грн, штрафних (фінансових) санкцій.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією застосовані до відповідача Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 фінансові санкції та їх розмір є обґрунтованими, а оспорювані рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XІІ від 04.12.1990 р., Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, Законом України «Про подок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р., Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 від 22.05.2003 р., суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В позові суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкових повідомлень – рішень №0000861704/034285 від 01 червня 2009 року, №0000921704/034284 від 01 червня 2009 року – відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча Подлісна І.М.