ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

         У Х В А Л А

         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                              

08 лютого 2010 року                                                     № 20189/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді                                       Багрія В.М.,  

суддів                                                            Старунського Д.М., Богаченка С.І.,

при секретарі судового засідання               Ткач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т.Шевченка Тернопільської області на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 15.04.2009 року про закриття провадження у справі за позовом Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т.Шевченка до Тернопільської обласної державної адміністрації, треті особи – Тернопільська обласна рада, Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви, про часткове скасування   розпорядження,

                                                В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2008 року Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Т.Шевченка звернувся до суду з позовом до Тернопільської обласної державної адміністрації, треті особи – Тернопільська обласна рада, Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви про часткове скасування   розпорядження.

Позивач просив визнати пп. 1, 2 та 3 розпорядження голови Тернопільської ОДА від 10.08.2001 року №362, яким передано у власність Тернопільсько-Подільському єпархіальному управлінню УАПЦ приміщення гуртожитку Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т.Шевченка, такими, що не ґрунтуються на законі, тим самим скасувавши їх.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 15.04.2009 року закрито провадження у справі, оскільки її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалу суду першої інстанції оскаржив Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Т.Шевченка, подавши на неї апеляційну скаргу.

Апелянт вказує на те, що спірні правовідносини не пов’язані безпосередньо із реалізацією права власності, оскільки до суду оскаржено рішення суб’єкта владних повноважень, а не право власності Тернопільської єпархії УАПЦ на приміщення гуртожитку №2, тому даний спір повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства. Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, прийнявши незаконну ухвалу про закриття провадження в справі.

Апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 15.04.2009 року та направити справу для прийняття рішення по суті.

Вислухавши суддю-доповідача,  представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, представника Тернопільської обласної ради як третьої особи в справі, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому однією з сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Закриваючи провадження у справі, як адміністративній, господарський суд правильно виходив з того, що даний спір не є публічно-правовим спором в розумінні ст.3 КАС України.

В даному випадку спірні правовідносини, що виникли між позивачем, Тернопільською єпархією Української автокефальною Православною Церквою та Тернопільською ОДА безпосередньо пов’язані із реалізацією права власності на об’єкти нерухомості, ґрунтуються на вимогах цивільного законодавства і не несуть ознак публічно-правового спору, а мають ознаки спору про право, оскільки вимоги позивача стосуються захисту його прав у цивільних правовідносинах.

В даному випадку спірні правовідносини повинні бути вирішені судом за правилами господарського судочинства.

Оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційної скарги висновків господарського суду, викладених в оскаржуваній ухвалі, не спростовують, тому підставою для її задоволення бути не можуть.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т.Шевченка залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 15.04.2009 року у справі № 15а/58-1342 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

           Головуючий:                                                                         В.М. Багрій

            Судді :                                                                                  Д.М. Старунський

                                                                                                          С.І. Богаченко

Повний текст виготовлено 12.02.2010 року.