ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2010 року № 10930/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Шавеля Р.М., Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання Балко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області про зобов»язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії як «дитині війни»,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 в січні 2009 року звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області, в якому просить поновити пропущений строк звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними, стягнути з відповідача на його користь щомісячну соціальну допомогу до пенсії за період з січня 2006 року по січень 2009 року включно в сумі 4022,30 грн. Зобов»язати Управління надалі нараховувати допомогу при нарахуванні пенсії.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними, зобов»язано управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату недоплаченого підвищення пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по січень 2009 року включно відповідно до положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В решті позову відмовлено.
Зазначена постанова мотивована тим, що відпов ідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, вимоги позивача є законними, а тому судом першої інстанції відновлено порушене право останнього.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджується Верховною радою України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, тому будь-яких порушень законодавства з боку відповідача не вбачається.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». У зв»язку з тим, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було визнано неконституційними окремі положення Законів України про Державний бюджет України на 2007-2008 роки, якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних доплат, то суд першої інстанції прийшов до переконання, що відмова управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області у проведенні нарахування і виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є протиправною.
Такі висновки суду першої інстанції на думку колегії суддів частково відповідають обставинам справи та є вірними.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 – є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного спору судом, мав право на підвищення виплачуваної йому управлінням Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області пенсії за віком.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
У відповідності до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки звернувся з позовом лише 27.01.2009 року, а відповідачем заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до суду.
Посилання суду на застосування до спірних правовідносин ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на думку колегії суддів є необгрунтованим.
Так, оскільки Закон України «Про загальнобов»язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року прийнятий пізніше ніж Закон України «Про пенсійне забезпечення», то він має пріорітет над останнім, а тому у вказаних правовідносинах застосовуються положення ст.46 Закон України «Про загальнобов»язкове державне пенсійне страхування», за яким пенсія виплачується за минулий час лише нарахована.
Колегія суддів зазначає, що оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати річний строк звернення до суду.
Колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та відмови у задоволенні позовних вимог позивача в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за 2006,2007 роки.
Рішенням Конституційного суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 року нова редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнана неконституційною, а тому з 22.05.2008 року почала діяти колишня редакція ст.6 вищенаведеного Закону. Таким чином з 22.05.2008 року позовні вимоги щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як дітям війни підлягають до задоволення.
Одночасно колегія суддів вважає підставними заявлені вимоги позивача в частині зобов»язання відповідача нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009 року по 31.01.2009 року, оскільки дія норм ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» на 2009 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком .
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області провести нарахування та виплату на його користь підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.01.2009 року у відповідності до заявлених вимог.
Колегія суддів одночасно роз»яснює, що вищенаведене нарахування та виплата повинні проводитись із урахуванням вже виплачених сум.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області, обов’язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Згідно ст.88 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України, а тому доводи апелянта в частині ненадходження коштів з державного бюджету на дані виплати колегією суддів до уваги не приймаються.
Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
Колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині зобов’язання відповідача вподальшому виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, оскільки предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорювані права, а на момент розгляду справи такий факт порушення права позивача в майбутньому відсутній.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задовольнити частково.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, п.1,3,4 ч.1 ст.202, ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області задовольнити частково.
Постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2009 року у справі №2а-497/09 – скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області в частині відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачене підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 22.05.2008 року по 31.01.2009 року включно, з врахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий: В.М. Каралюс
Судді: Р.М. Шавель
Д.М. Старунський
Повний текст постанови виготовлено: 01.02.2010 року