ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2010 року № 25558/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Старунського Д.М., Богаченка С.І.,
при секретарі судового засідання Ткач О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Косівської міської ради Івано-Франківської області на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 13.04.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Косівської міської ради Івано-Франківської області про визнання рішення ради нечинним,
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Косівської міської ради Івано-Франківської області про визнання рішення ради нечинним.
Позивач посилався на те, що рішенням Косівської міської ради від 13.02.2004 року №4.21-19 йому надано дозвіл на розширення автостоянки таксі «Радіотаксі «Беркут» в кількості до шести автомобілів на початку вул. Кобилянської в м. Косові. Рішенням цієї ж ради від 20.11.2008 року №3-27/2008 відмінено рішення від 13.02.2004 року.
Позивач вважав рішення ради №3-27/2008 від 20.11.2008р. незаконним, оскільки об’єктивних причин відміни рішення №4.21-19 не було та, відмінивши своє рішення, міська рада не вирішила питання стоянки радіотаксі по суті.
Позивач просив визнати нечинним та скасувати рішення Косівської міської ради від 20.11.2008 року №3-27/2008 в частині відміни рішення міської ради від 13.02.2004 року.
Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 13.04.2009 року позов задоволено.
Визнано нечинним рішення Косівської міської ради від 20.11.2008 року №3-27/2008 в частині відміни рішення Косівської міської ради від 13.02.2004 року про надання дозволу на стоянку таксі «Беркут» та скасовано його.
Постанову суду першої інстанції оскаржив виконавчий комітет Косівської міської ради Івано-Франківської області, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Апелянт вказує на те, що на виконання припису ДАІ щодо заборони стоянки автомобілів на перехресті вулиць Кобилянської, Шевченка, Гвардійської та Незалежності (де розташована стоянка таксі позивача), рішенням сесії міської ради від 20.11.2008 року на законних підставах відмінено рішення № 3.17-14 від 26.06.2007 року та №4.21-19 від 13.02.2004 року про надання дозволів на стоянку таксі. Тим самим усунено порушення вимог Закону України «Про дорожній рух», а також порушення Правил дорожнього руху України, чого не врахував суд першої інстанції.
Апелянт просить скасувати постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 13.04.2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
В справі встановлено, що розпорядженням Косівського міського голови Івано-Франківської області №69 від 2.06.2003р. підприємцю ОСОБА_1 дано дозвіл на перенесення автомобільної стоянки радіотаксі з вул.Незалежності на початок вул. Кобилянської в м. Косові на три автомобілі.
Рішенням Косівської міської ради Івано-Франківської області №4.21-19 від 13.02.2004р задоволено заяву директора радіотаксі «Беркут» ОСОБА_1 та надано дозвіл останньому на розширення автостоянки на початку вул.Кобилянської в кількості до шести автомобілів.
Рішенням Косівської міської ради від 20.11.2008р. №3-27/2008 у відповідності до припису Державної автомобільної інспекції скасовано рішення сесії №4.21-19 від 13.02.2004р. та №3.17-14 від 26.06.2007р. про виділення місця для автостоянки радіо таксі іншого підприємця.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, Косівський районний суд Івано-Франківської області виходив з того, що з 2003р. в м. Косові не відбулося змін в організації дорожнього руху, перешкоди в місці розташування автостоянки радіо таксі «Беркут» для транспортних засобів та пішоходів чинять таксі інших підприємців, а доказів доцільності та необхідності прийняття оскаржуваного рішення міської ради в процесі розгляду справи не здобуто.
З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.
Відповідно до ст..6 Закону України «Про дорожній рух» (далі Закону) до компетенції міської ради належить організація дорожнього руху на території міста згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами.
Згідно з ч.2 ст.27 Закону організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, здійснюється спеціалізованими службами, що створюються органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється відповідно до правил і стандартів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із Державтоінспекцією МВС України. До вказаних проектів і схем за приписами Державтоінспекції МВС України можуть бути внесені зміни і доповнення.
Як видно з рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. в справі №7р-п/2009, а також з постанови колегії суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 17.03.2009р., орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а судовий порядок визнання незаконними актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України (п.10 ст.59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні») не виключає компетенцію такого органу на скасування свого рішення з підстав та в порядку, визначених законом.
Таким чином, Косівська міська рада як орган місцевого самоврядування вправі скасовувати прийняті свої рішення з підстав та в порядку, визначених законами.
Далі, як видно з матеріалів справи, 4.11.2008р. відділення ДАІ м.Косова при УДАІ УМВСУ в Івано-Франківській області направило до Косівської міської ради припис №81, в якому з метою забезпечення безпеки дорожнього руху та безпечного руху пішоходів поставило питання про заборону стоянки автомобілів в м. Косові на перехресті вулиць Незалежності,Гвардійської, Кобилянської та Шевченка в м. Косові, в т.ч. стоянки радіотаксі «Беркут», оскільки розміщення автостоянки суперечило вимогам п.15.1, 15.9 та 15.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001р. №1306 (далі Правил) в частині зупинки та стоянки транспортних засобів.
Оскільки рішення міської ради від 13.02.2004р. суперечило вимогам Правил, а законом «Про дорожній рух» обумовлено внесення органом місцевого самоврядування, який організовує дорожній рух на своїй території, змін та доповнень до проектів та схем організації дорожнього руху за приписами ДАІ, колегія суддів приходить до висновку про наявність права в Косівської міської ради скасувати дане рішення про надання дозволу позивачу обладнати автостоянку радіотаксі.
В зв’язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав для скасування оскаржуваного рішення міської ради від 20.11.2008р., тому визнає необхідним постанову суду скасувати з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Косівської міської ради Івано-Франківської області задоволити.
Постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 13.04.2009 року у справі № 2а-22/09 скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачу в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : Д.М. Старунський
С.І. Богаченко
Повний текст виготовлено 12.02.2010 року.