ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2019 р. Справа№ 910/16246/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Пантелієнка В.О.

Доманської  М.Л.

За участю секретаря судового засідання Берегової Н.М.

та представників сторін:

від ПрАТ "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива": Клочай Н.І. - ордер про надання правової допомоги серія КВ №758754 від 31.01.19; Давиденко О.В. - ордер про надання правової допомоги серія ЗР №80451 від 15.04.2019;

від ДП «НАЕК «Енергоатом»: Верба С.О. - довіреність б/н від 01.04.2019;

розпорядник майна Козаченко Т.А. - НОМЕР_1 виданий Старокостянтинівським РВ УМВС України в Хмельницькій області від 25.12.03.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2018

у справі № 910/16246/18 (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива"

про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 (повний текст складено 26.12.2018) по справі №910/16246/18 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива"; визнано безспірні грошові вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" у розмірі 139 675 795,38 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива"; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Козаченко Тетяну Анатоліївну; вирішено інші процедурні питання.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 15.01.2019, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 та припинити провадження у справі №910/16246/18.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає наступне:

- заява про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" підписана представником - генеральним директором Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» ДП НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_6, проте останнім не надано доказів на підтвердження права відокремленого підрозділу діяти від імені ДП НАЕК «Енергоатом»;

- до заяви додано платіжне доручення про сплату Відокремленим підрозділом «Атоменергомаш» ДП НАЕК «Енергоатом» судового збору.

За наведеного скаржник стверджує, що місцевий господарський суд не перевіривши вказані обставини, в порушення ст.ст. 15, 16 Закону про банкрутство, безпідставно відкрив провадження у даній справі про банкрутство.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 (у складі колегії суддів: Верховець А.А. (головуючий суддя), Доманська М.Л., Сотніков С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 у справі №910/16246/18; справу призначено до розгляду на 12.03.2019.

04.03.2019 до суду апеляційної інстанції від ВП "Атоменергомаш" ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній просить суд залишити апеляційну скаргу ПрАТ "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" без задоволення.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2019, здійсненого у зв'язку з перебування судді Сотнікова С.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, для розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" у справі №910/16246/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Верховець А.А., судді Пантелієнко В.О., Доманська М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 у справі №910/16246/18 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 відкладено розгляд справи №910/16246/18 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 на 19.03.2019.

19.03.2019 до суду апеляційної інстанції від ПрАТ "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/16246/18.

В судовому засіданні 19.03.2019, після відмови суду у задоволенні клопотання скаржника про зупинення розгляду справи №910/16246/18, представником ПрАТ "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" подано заяву про відвід суддів у складі: головуючого судді Верховця А.А., суддів: Доманської М.А., Пантелієнка В.О. від розгляду справи №910/16246/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 подану заяву про відвід колегії суддів визнано необґрунтованою, зупинено апеляційне провадження у справі до вирішення питання про відвід суддів та передано матеріали справи для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2019 (у складі суддів: Остапенко О.М. (головуючий судя), Отрюх Б.В., Сотніков  С.В.) відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Верховця А.А., суддів: Доманської М.Л., Пантелієнка В.О. від розгляду справи №910/16246/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №910/16246/18; справу призначено до розгляду на 15.04.2019.

09.04.2019 до суду апеляційної інстанції від ПрАТ "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/16246/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/3352/19.

В судовому засіданні 15.04.2019 колегія суддів розглянувши клопотання боржника про зупинення провадження у справі, заслухавши думку присутніх представників сторін дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ПрАТ "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" про зупинення провадження у справі №910/16246/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/3352/19, оскільки приписи статей 22, 23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачають можливості зупинення перебігу строків у процедурі розпорядження майном боржника, а процесуальні дії учасників справи та суду мають вчинятися чітко у строки, встановлені Законом, тоді як нездійснення у встановлений чинним законодавством строк розгляду заявлених вимог кредиторів свідчить про безпідставне затягування розгляду справи про банкрутство, що може призвести до спричинення збитків як кредиторам, так і боржнику.

Після відмови суду у задоволенні клопотання скаржника про зупинення розгляду справи №910/16246/18, представником ПрАТ "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" в судовому засіданні подано заяву про відвід колегії суддів Верховця А.А. (головуючий суддя), Доманської М.Л., Пантелієнка О.М.

В обґрунтування даної заяви представник ПрАТ "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" зауважив, що колегією суддів відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи, що за твердженнями останнього, викликає сумніви в їх неупередженості та відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України є підставою для відводу.

Розпорядник майна та представник ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заперечували проти задоволення заяви ПрАТ "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" про відвід суддів з підстав зловживання скаржником своїми процесуальними правами.

Колегія суддів заслухавши думку представників сторін, розглянувши заяву ПрАТ "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" про відвід колегії суддів Верховця А.А. (головуючий суддя), Доманської М.Л., Пантелієнка О.М. у справі №910/16246/18 встановила наступне.

Як вбачається з поданої скаржником заяви про відвід суддів, єдиною підставою для заявлення відводу є те, що колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання скаржника про зупинення провадження у даній справі. Однак при цьому за змістом частини 4 статті 35 ГПК України незгода сторони із процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією із основних засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

За змістом ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Оскільки в попередньому судовому засіданні судом вже розглядалось клопотання скаржника про зупинення провадження у даній справі та заява про відвід колегії суддів (подана скаржником у зв'язку з відмовою у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі), подана вдруге представником скаржника заява про відвід колегії суддів є зловживанням процесуальними правами, що полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.

Правовідносини суду із кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Процесуальний закон вимагає та забезпечує належну поведінку сторони у господарському суді, що також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, а отже зловживає ним.

Заявлений представником позивача відвід, вочевидь, є завідомо безпідставним, оскільки по суті є висловленням незгоди із процесуальним рішенням суду, після того, як суд мотивував таке рішення.

Суд вважає, що заявлення відводу у цій справі є нічим іншим як спробою затягнути її розгляд або перешкодити йому, внаслідок чого буде порушено положення законодавства про завдання та основні засади господарського судочинства.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", пункт 24, № 26976/06, від 20.01.2011).

Згідно з частинами 3, 4 статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Оскільки подання представником скаржника заяви про відвід судової колегії у цій справі є зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення такої заяви без розгляду.

Після залишення судом заяви скаржника про відвід судової колегії без розгляду, представник ПАТ "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" Давиденко О.В. порушив усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване необхідністю ознайомитись з матеріалами справи у зв'язку з тим, що ордер про надання правової допомоги видано йому 15.04.2019.

Розпорядник майна та представник ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заперечували проти задоволення клопотання ПАТ "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Застосовуючи, згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відтак враховуючи, що представник ПАТ "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" Клочай Н.І. в суді апеляційної інстанції бере участь у всіх судових засіданнях, а отже мала можливість ознайомитись з матеріалами справи, беручи до уваги строк розгляду справи, а також з урахуванням того, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання апелянта про відкладення розгляду справи та здійснення розгляду апеляційної скарги по суті.

В судовому засіданні 15.04.2019 представники скаржника вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримали, просили суд апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та припинити провадження у даній справі.

Розпорядник майна та представник ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили суд залишити без змін оскаржувану ухвалу.

В судовому засіданні 15.04.2019, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.2018 Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива", у зв'язку з неспроможністю останнього погасити прострочену заборгованість згідно наказів, виданих Господарським судом міста Києва 24.07.2017 у справі №910/21451/16 на суму 144 234 463,52 грн та 26.05.2017 у справі №910/4453/16 на суму 4 422 882,64 грн. Дана заява підписана генеральним директором Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» ДП НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_6

Згідно з частиною третьою статті 10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника, що сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, у тому числі, докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. При цьому кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою.

Згідно ч. 7 ст. 16 Закону про банкрутство, суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо:

заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство;

вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника;

вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду;

відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону;

за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст 15 Закону, Господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Так, скаржник стверджує, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" підписана представником - генеральним директором Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» ДП НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_6, проте останнім не надано доказів на підтвердження права відокремленого підрозділу діяти від імені ДП НАЕК «Енергоатом»; до заяви додано платіжне доручення про сплату Відокремленим підрозділом «Атоменергомаш» ДП НАЕК «Енергоатом» судового збору.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи дійшла висновку про безпідставність зазначених доводів скаржника враховуючи наступне.

Відповідно до правовстановлюючих документів «Атоменергомаш» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». Розділом 2 «Положення про відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» ПЛ-П.43.43.071-15 передбачено, що ВП АЕМ не має статусу юридичної особи, здійснює свою діяльність від імені Компанії на підставі чинного законодавства України, виконує частину функцій Компанії та користується правами, які надані йому Статутом ДП «НАЕК «Енергоатом», цим Положенням та іншими виробничими та організаційно-розпорядчими документами Компанії. Для забезпечення виробничо-господарської діяльності відокремлений підрозділ в особі генерального директора та інших уповноважених посадових осіб здійснює від імені Компанії закупівлю товарів, робіт і послуг та укладає договори (контракти) в межах повноважень, визначених довіреностями. Компанія делегує керівнику відокремленого підрозділу право представляти її інтереси в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, судах, у відносинах з підприємствами, установами, організаціями будь-якої форми власності, самозайнятими особами, іншими юридичними і фізичними особами в межах діяльності відокремленого підрозділу.

Довіреністю №127/10 від 24.04.2018, виданою генеральному директору ВП «Атоменергомаш» ОСОБА_6 президентом ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_11, Компанія уповноважила генерального директора ВП «Атоменергомаш» здійснювати всі процесуальні дії та захист законних прав та інтересів ДП «НАЕК «Енергоатом» у справі про банкрутство ПАТ «СП УКРТВЗ» в Господарському суді міста Києва, Київському апеляційному господарському суді, Верховному Суді, з усіма правами позивача (кредитора), передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в тому числі підписувати всі процесуальні документи та завіряти їх копії.

Отже, вищевказаними документами відокремленому підрозділу «Атоменергомаш» надано всі необхідні права здійснювати представництво юридичної особи (ДП «НАЕК «Енергоатом»), а генеральному директору ВП «Атоменергомаш» надано відповідні повноваження щодо здійснення представництва інтересів ДП «НАЕК «Енергоатом» у даній справі про банкрутство.

Щодо доводів апеляційної скарги про сплату судового збору за звернення з заявою про порушення справи про банкрутство із зазначенням платником ВП «Атоменергомаш», слід зазначити, що заявником у справі №910/16246/18 про банкрутство ПрАТ «СП УКРТВЗ» є Державне підприємство «Національна атомна гнергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого заява про порушення справи гро банкрутство підписана уповноваженим представником - генеральним директором ВП «Атоменергомаш». Відтак ВП «Атоменергомаш» не є самостійним суб'єктом відповідних правовідносин, оскільки стороною у відповідній судовій справі та платником судового збору є юридична особа - ДП «НАЕК «Енергоатом», яка діє через свого представника - генерального директора ВП «Атоменергомаш».

За таких обставин колегія суддів вважає, що під час подання ДП «НАЕК «Енергоатом» заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ «СП УКРТВЗ» було дотримано вимоги ст. 11 Закону про банкрутство, а отже, твердження скаржника про відсутність підстав для відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ «СП УКРТВЗ» не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 1, 6 статті 16 Закону перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: порушення провадження у справі про банкрутство; відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Отже, основне завдання підготовчого засідання полягає у з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Так, в підтвердження безспірності своїх вимог до ПрАТ "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подано до суду, зокрема,

1) - копію рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/21451/16 від 13.06.2017, згідно якого стягнуто з ПрАТ "СП УКРТВЗ" на користь ДП "НАЕК "Енергоатом" 121 794 854,10 грн основної заборгованості за контрактом від 04.08.2015 №05БМ/15/64-143-SD-15-00315; 7 118 256,11 грн пені; 2 925 324,55 грн 3% річних; 12 210 617,57 грн втрат від інфляції та 206 694,78 грн судового збору;

- копію наказу Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 у справі №910/21451/16 про примусове виконання рішення суду від 13.06.2017, яке набрало законної сили 29.06.2017;

- копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.08.2017 ВП №54535742 та інформацію про виконавче провадження ВП №54535742.

2) - копію постанови Київського апеляційного господарського суду у справі №910/4453/16 від 23.05.2017, згідно якого змінено рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі №910/4453/16, стягнуто з ПрАТ "СП УКРТВЗ" на користь ДП "НАЕК "Енергоатом" пеню у сумі 1 884 578,26 грн, інфляційні втрати у сумі 1 855 691,13 грн, 3% річних у сумі 616 813,80 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 65 799,45 грн (залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2017);

- копію наказу Господарського суду міста Києва від 26.05.2017 у справі №910/4453/16 про примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017, яке набрало законної сили 23.05.2017;

- копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.07.2017 ВП №54222041 та інформацію про виконавче провадження ВП №54222041.

Відповідно до матеріалів справи в процесі виконання органом ДВС наказу №910/21451/16 від 24.07.2017 Господарського суду міста Києва на рахунок ДП "НАЕК "Енергоатом" надійшли грошові кошти у сумі 9 150,48 грн та 12 133,11 грн, а відтак, залишок суми боргу, що підлягає стягненню у виконавчому провадженні №54535742 складає 144 234 463,52 грн та 4 422 882,64 грн у виконавчому провадженні №54222041.

Місцевий господарський суд здійснюючи перевірку обґрунтованості вимог ДП "НАЕК "Енергоатом" дійшов вірного висновку стосовно того, що сума безспірних вимог заявника становить 139 675 795,38 грн, оскільки неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції не включаються до складу безспірних вимог.

Таким чином, дослідивши зібрані у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, враховуючи відсутність підстав для відмови у порушенні провадження у справі про банкрутство, передбачених ч. 7 ст. 16 Закону, дійшов правомірного висновку про обґрунтованість вимог Заявника та наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива", оскільки сума боргу останнього перед ДП "НАЕК "Енергоатом" становить 139 675 795,38 грн, що більше ніж 300 розмірів мінімальної заробітної плати (станом на час подання заяви мінімальна заробітна плата складала 3 723,00 грн) та на час звернення ініціюючого кредитора до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство минуло більш ніж три місяці з моменту відкриття виконавчих проваджень, щодо виконання вимог кредитора. При цьому боржник факт наявності простроченої заборгованості перед ініціюючим кредитором станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали (21.12.2018) не спростував, доказів належного виконання прострочених грошових зобов'язань не подав.

Разом з тим судова колегія звертає увагу скаржника, що питання про те, чи знаходиться боржник у стані неплатоспроможності, чи ні, вирішується судом не за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство, а за наслідками підсумкового засідання суду, на якому виноситься ухвала про санацію боржника чи постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або ухвала про припинення провадження у справі про банкрутство.

До того ж колегія суддів критично сприймає доводи скаржника викладені в судовому засіданні 15.04.2019 стосовно того, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки ПрАТ «СП УКРТВЗ» не було повідомлено про розгляд справи судом першої інстанції, а також не отримувало копію апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та повідомлено в судовому засіданні представником ініціюючого кредитора, копія апеляційної скарги та ухвала Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство надсилались на адресу скаржника зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04071, м Київ, вул. Костянтинівська, буд. 31, однак були повернуті поштовим відділенням із зазначенням причини повернення «вибули».

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому, згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином враховуючи, що ПрАТ «СП УКРТВЗ» не повідомило про зміну свого місцезнаходження та беручи до уваги, що копія апеляційної скарги та ухвала місцевого господарського суду про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство надсилались на адресу скаржника зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, боржник вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене в постанові, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали було повністю з'ясовано всі обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування ухвали Господарського суду Київської області від 21.12.2018 судовою колегією не встановлено.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" судом не вбачається.

В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 у справі №910/16246/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 у справі №910/16246/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/16246/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Cторони мають право оскаржити постанову до Верховного суду в порядку, передбаченому ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.04.2019.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді В.О. Пантелієнко

М.Л.  Доманська