Головуючий в 1 інстанції – Ковтуненко О.В.
Суддя-доповідач – Старосуд М.І.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
«18» лютого 2010 року справа № 2а-124/08/0538
приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого Старосуда М.І.
суддів
при секретарі Ханової Р.Ф., Василенко Л.А.
Дегтярьовій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради
на постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області
від 06 липня 2009 року
по справі № 2а-124/09/0538
за позовом ОСОБА_5
до управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради
про стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з липня 2007 року по жовтень 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 липня 2009 року по справі № 2а-124/09/0538 позов задоволений частково, стягнуто з відповідача за рахунок Державного бюджету України на користь позивача недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно в розмірі 1086 грн. 54 коп., а також витрати на оплату судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок. В задоволенні інших вимог відмовити.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач має дитину – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження /арк. справи 7/.
Позивач отримала допомогу по догляду за дитиною за спірний період у розмірі: липень 2007 року – 101,16 грн., серпень 2007 року – 103.41 грн., вересень 2007 року – 104,85 грн., жовтень 2007 року – 104.85 грн., листопад 2007 року – 107,73 грн., грудень 2007 року – 110,88 грн. З січня 2008 року – 130 грн. щомісячно.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмови в поновленні позивачу строку звернення до суду, передбаченого о ч. 2 ст. 99 КАС України, де зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволені позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач в суді першої інстанції наполягав на застосуванні судом першої інстанції річного строку звернення до суду. Однак, суд першої інстанції помилково зазначив дату звернення позивача до суду з позовом - жовтень 2008 року, а тому не вірно визначив період, за який необхідно здійснити виплату недоотриманої суми допомоги. Оскільки позивач звернулась до суду з позовом 17.12.2008 року. тому з урахуванням річного строку, вона має право на отримання спірної допомоги за період з 17 грудня 2007року по 31 грудня 2007 року.
Щодо вимог позивача, які стосуються виплати спірної допомоги у 2008 році, колегія суддів зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107, який набрав чинності з 01.01.2008 року внесено зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Внесені зміни не розглядались Конституційним Судом щодо їх конституційності.
Таким чином, дії відповідача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з січня 2008 року є правомірними, оскільки відповідають нормам чинного законодавства.
Сума недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 17 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року складає 173 грн. 77 коп., виходячи з наступного розрахунку: ((470 грн./31 х 15) – (110,88 грн. /31 х 15)) = 173 грн. 77 коп.
Статтею 4 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Суд першої інстанції присудив стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп., проте як позивачем судовий збір було сплачено до місцевого бюджету Орджонікідзевського району м. Маріуполя (арк. справи 2).
Частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Оскільки адміністративний позов містить декілька вимог, розмір компенсації судових витрат визначається виходячи з кількості задоволених/незадоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка повинна бути стягнута на користь позивача, складає 1 грн. 70 коп.
З таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для зміни судового рішення.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п.2 ч.1 ст. 198, ст. 201, ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради на постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 липня 2009 року по справі № 2а-124/09/0538 - задовольнити частково.
Постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 липня 2009 року по справі № 2а-124/09/0538 змінити.
Абзаці другий резолютивної частини постанови Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 липня 2009 року по справі № 2а-124/09/0538 викласти у наступній редакції:
«Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 17 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно в розмірі 173 грн. 77коп.».
Резолютивну частину постанови Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 липня 2009 року по справі № 2а-124/09/0538 доповнити абзацем наступного змісту:
«Стягнути з місцевого бюджету Орджонікідзевського району м. Маріуполя на користь ОСОБА_5 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.»
В іншій частині постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 липня 2009 року по справі № 2а-124/09/0538 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення її в повному обсязі.
Головуючий
Судді