Справа № 22ц-456/2010                       Головуючий у першій інстанції  -

                                                                  БІЛОКУР В. І.

Категорія –цивільна                               Доповідач  - ПОЗІГУН М.І.

                                            У Х В А Л А

                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2010 року                                                                         м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого – судді:    ПОЗІГУНА М.І.

суддів:                            МАМОНОВОЇ О.Є.,  РЕДЬКИ А.Г.

при секретарі:                Рачовій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за  апеляційною скаргою  ОСОБА_2 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, -

                                          В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 грудня 2009 року, яким їй відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту ОСОБА_4 від 19 травня 2009 року серії ВМЕ НОМЕР_1, посвідченого приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_5,  реєстровий номер  1615.

Незаконність рішення суду апелянт обґрунтовує недоведеністю  та неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та які суд вважав встановленими. Судом не враховано, що заповіт нотаріусом посвідчено з порушенням вимог статей 1248 та 1253 ЦК України, ст. 16  Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що заповіт складено вимушено під впливом тяжких для заповідача обставин і на вкрай невигідних умовах, який був в  безпорадному стані та залежним від ОСОБА_3, в зв’язку з чим ним і було складено оспорюваний заповіт. Судом також не було досліджено оригінал правочину.

Заслухавши доповідача,  представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив із того, що заповідач ОСОБА_4 за життя скористався своїм правом на особисте розпорядження належним йому майном на випадок своєї смерті, склавши заповіт  19.05.2009 року на користь ОСОБА_3, і при посвідченні заповіту було дотримано як норми  статей 1247, 1248 ЦК України так і Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами. Також суд зазначив, що посилання позивача на  невідповідність даного правочину вимогам статей 229, 231-233, 1257 не підтверджено жодним доказом по справі.

Даний висновок ґрунтується на матеріалах справи і, зокрема,  такого висновку  суд прийшов на підставі  показів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, покази яких узгоджуються  з поясненнями нотаріуса ОСОБА_5 та з даними, викладеними в тексті заповіту, копія якого наявна в матеріалах справи, достовірність якої не оспорювалась сторонами. Не дослідження в судовому засіданні  безпосередньо оригіналу заповіту не вплинуло на законність і обґрунтованість рішення суду.

За викладених обставин, доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення та скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції.

 Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 317, 319  ЦПК України, суд  

                                      У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:                                     Судді: