АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
17 лютого 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого судді : Чуприни В.О.,
суддів : Якименко М. М.,Морозовського В.І.
при секретарі: Липач Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Вінницької області в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 09 грудня 2009 року ,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 в липні 2009 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 15.03.2008 року відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки « Фіат» , здійснив наїзд на матір позивача ОСОБА_3, яка в результаті ДТП отримала численні тілесні ушкодження , які за висновком комісійної судово- медичної експертизи належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 09.02.2009 року відповідача ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності , відповідно до Закону України « Про амністію». Цивільний позов ОСОБА_4, який діяв в інтересах потерпілою ОСОБА_3, було залишено без розгляду для вирішення його в порядку цивільного судочинства.
В насідок ДТП ОСОБА_3 швидкою допомогою була доставлена у міську клінічну лікарню ПМД, де з 15.03.2008 року по 01.04.2008 року знаходилась на лікуванні, на яке було витрачено значні кошти . Відповідач після скоєння ним ДТП не надав матері ОСОБА_1 першої необхідної допомоги , не викликав лікарів і не відшкодував матеріальних витрат на її лікування та реабілітацію. Внаслідок ДТП ОСОБА_3 завдано шкоди її здоров»ю , що в подальшому призвело до її смерті. Внаслідок ДТП мати позивача зазнала моральних страждань, порушився її звичайний ритм життя, припинилось спілкування з оточуючими та рідними людьми. Також було пошкоджено її речі - зимове пальто , чобітки, годинник та зубний протез. Внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 та його родина зазнала моральних страждань , погіршився стан його здоров»я та матеріальне становище його сім»ї , позивач потребує коштів для відновлення стану свого здоров»я . Розмір моральної шкоди він оцінює в 82000,00 гривень, а матеріальну шкоду в сумі 16834,41 гривень, яку просить стягнути з відповідача.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 09 грудня 2009 року в задоволенні позову було відмовлено.
На таке рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення районного суду, як такого що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
ОСОБА_2 надав письмові заперечення, в яких просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення районного суду залишити без змін.
Колегія суддів, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції,заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що за постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 09.02.2009 року відповідача ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності , передбаченої ч.1ст.286 КК України відповідно до п «в» ст.1 , 6 Закону України « Про амністію» від 12.12.2008 року , кримінальна справа була закрита. Ступінь тілесних ушкоджень , отриманих потерпілою ОСОБА_3 в результаті даної ДТП, визначений висновком комісійної судово- медичної експертизи №2559 від 01.10.-14.11.2008 року.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що ні в ході досудового слідства в кримінальній справі ні в ході розгляду даної справи не було встановлено причинно-наслідкового зв»язку між отриманими ОСОБА_3 тілесними ушкодженнями в результаті ДТП і її смертю. Також суд виходив з того, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем, оскільки не є правонаступником померлої ОСОБА_3, крім того не доведено позивачем, що кошти, втрачені на лікування ОСОБА_3 є лише його кошами.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Ч.3 ст.303 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов»язковою підставою для скасування рішення.
Ст.979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов»язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі , визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов»язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Ч.3 ст. 980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов» язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
З матеріалів справи вбачається, що цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_2 на момент скоєння ним ДТП була застрахована, що підтверджується страховим полісом НОМЕР_1, страховиком за яким була Вінницька філія ВАТ « СТ « Гарантія» (а.с. 55).
Страховим випадком за даним страховим полісом є подія , внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільно- правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (а.с.55).
Однак районним судом до участі в справі страховика ВАТ « СТ «Гарантія» в особі Вінницької філії притягнуто не було.
Ч.1 п.4 ст. 311 ЦПК України передбачено, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо суд вирішив права та обов»язки осіб, які не брали участь у справі.
Колегія суддів прийшла висновку, що рішення суду залишатися в силі не може та підлягає скасуванню , а справа поверненню в суд першої інстанції на новий судовий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, ст.ст. 979,980 ЦК України ,колегія cуддів, –
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 09 грудня 2009 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим складом.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: