У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 року                                 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області  в складі:

головуючого Іващука В.А.,

суддів: Вавшка В.С., Колоса С.С.,      

при секретарі Топольській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення  Могилів-Подільського міськрайонного суду  Вінницької області  від  14 грудня  2009 року,

у с т а н о в и л а :

    Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду  Вінницької області  від  14 грудня  2009 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити  її позов.

У доводах апеляційної скарги посилалась на ті ж  обставини, на які вона посилалась у позовній заяві в обґрунтування своїх вимог. Зокрема посилалась на обставини нестачі у магазині 13000 грн. та обставин  визнання відповідачкою цієї суми нестачі  як особистого боргу за договором позики.

Зазначала, що кримінальне переслідування відповідачки ОСОБА_6 немає ніякої перспективи, а тому, за наявності розписки виданої відповідачкою про отримання у борг 13000 грн.  між ними є цивільно – правові відносини, а саме договір позики, який суд безпідставно проігнорував.

Відповідачка заперечувала доводи апеляційної скарги через їх безпідставність та просила відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.

    Судом першої інстанції встановлено і не оспорюється сторонами, що спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок нестачі грошей у сумі 13000 грн.,  у відділі “Кондитер” магазину “З перших рук”, де працювала відповідачка ОСОБА_6, а власником  магазину  є позивачка ОСОБА_5

    Внаслідок вказаної нестачі ОСОБА_6 видала 2 квітня 2009 року розписку про те,  що вона  отримала від ОСОБА_5 позику у розмірі 13 000 грн. строком до 25 вересня 2009 року (а.с. 12).

    Разом із тим встановлено, і цей факт  визнається позивачкою, що за виданою розпискою  ОСОБА_6 фактично не отримувала грошових коштів у зазначеній сумі.

    Враховуючи такі  встановлені обставини суд відмовив у задоволенні позову ОСОБА_5

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення останньої  виходячи із наступного.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо  визнає, що  суд першої інстанції ухвалив рішення  з  додержанням норм  матеріального  і  процесуального права.     Не може бути  скасоване  правильне  по  суті  і  справедливе  рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у позові  суд першої інстанції правильно виходив із того, що  2 квітня 2009 року  позивачка ОСОБА_5 не передавала  відповідачці ОСОБА_6 ніяких грошей у позику, а остання ніяких грошей не отримувала, оскільки спірні правовідносини виникли не внаслідок  договору позики, а внаслідок інших правовідносин,  наявність яких позивачка визнає. Видана відповідачкою  розписка є безгрошовою (грошові кошти  насправді не були  одержані від позикодавця).  

 Як вбачається із матеріалів справи, пояснень даних сторонами у справі, безгрошовість виданої ОСОБА_6  розписки в отриманні позики від ОСОБА_5 в розмірі 13000 грн.  визнається самою позивачкою ОСОБА_5

Виходячи із цього  та  положень ч. 1 ст. 61 ЦПК України вказані  обставини не підлягають  доказуванню. Разом із тим, судом у підтвердження  зазначених вище  обставин досліджено достатньо доказів, що вказують на доведеність заперечень відповідачки  про  отримання нею грошей  в сумі 13000 грн. за  її розпискою  від 2 квітня 2009 року.  

Відповідно до правил  ст. 1051 ЦК України  позичальник має право  доводити обставини  безгрошовості виданої ним  розписки  про позику, а  за умов  визнання такого факту іншою стороною договору позики,  такі обставини  слід вважати доведеними.  

Оскільки позивачка звертається до суду саме із вимогами про стягнення  боргу за договором позики підтвердженого розпискою, то за обставин доведеності  факту  неотримання  відповідачкою  грошей  за виданою нею розпискою,  визнання цього факту позивачкою, підстав для задоволення  позову немає, а тому суд правильно відмовив   у його задоволенні.

Позивачка не позбавлена можливості з інших підстав звертатись за захистом своїх прав.    

Доводи апеляційної скарги правильних по суті висновків суду не спростовують. Такі доводи   не  є підставою для скасування судового рішення  та ухвалення нового рішення про задоволення позову.  

Не можна погодитись з доводами  апеляційної скарги  про неповне з’ясування судом обставин справи, оскільки із матеріалів справи вбачається, що судом  виконані всі  покладені на нього обов’язки  щодо  сприяння    всебічному  і повному  з’ясуванню  обставин справи, встановлених ч. 4 ст. 10 ЦПК України.

Вбачається, що суд першої  інстанції розглянув справу  з дотриманням   правил змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, встановлених статтями 10 та 11 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги  також не спростовують  висновків суду першої інстанції  і не можуть бути підставою для скасування цього рішення.

При розгляді справи  колегія суддів не знайшла порушень норм процесуального права, які  можуть бути підставою для скасування судового рішення. Такі приклади порушень не наведені також у апеляційній скарзі.       Відповідно  ч.3 ст. 309  ЦПК України порушення  норм процесуального права можуть бути підставою для скасування  або зміни  рішення, якщо це порушення  призвело  до  неправильного вирішення справи.    

Рішення суду першої інстанції є правильним і справедливим та  ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315  ЦПК  України, колегія суддів,

    у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення  Могилів-Подільського міськрайонного суду  Вінницької області  від   14 грудня  2009 року   у цій справі  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення  та протягом двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.

                   Судді:       /підпис/                                          В.А. Іващук

                                          /підпис/                                       В.С. Вавшко

       /підпис/                                       С.С. Колос

З оригіналом вірно: