КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-2020/09 Головуючий у 1-й інстанції: Сорочко Є.О.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
У Х В А Л А
Іменем України
"02" лютого 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Собківа Я.М.,Усенка В.Г.,
при секретарі: Шевчук К.В.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах ОСОБА_2 до Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій незаконними та стягнення недоплаченої суми щорічної державної допомоги до 5 травня, -
В С Т А Н О В И В :
Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій незаконними та стягнення недоплаченої суми щорічної державної допомоги до 5 травня за 2007 рік в розмірі 1880,00 гривень.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач по справі подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 користується пільгами, встановленими для членів сім’ї загиблого військовослужбовця.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» члену сім’ї загиблого військовослужбовця щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» членам сім’ї загиблого військовослужбовця передбачена виплата разової допомоги у меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлюють розмір щорічної допомоги до 5 травня членам сім’ї загиблого військовослужбовця.
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів бере до уваги наступне.
Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас, пунктом 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі № 18/183-97 за конституційним зверненням ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення частини п'ятої статті 94 та статті 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституцією України) від 03 жовтня 1997 року № 4-зп зазначається, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Як встановлено колегією суддів, відповідачем грошова допомога до 5-го травня була виплачена позивачу у розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, судовою колегією враховується, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 пункт 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Отже, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не зобов'язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
За таких обставин, відповідач, здійснивши позивачу виплату допомоги до 5-го травня за 2007 рік у квітні 2007 року до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09 липня 2007 року у розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», положення якого були чинними на момент здійснення такої виплати, виконав взяті державою зобов'язання та не порушив прав позивача.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя:
Судді:
Повний текст виготовлено: 05 лютого 2010 року.