Справа №2а-102/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2009 року Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим у складі:
головуючого – судді Брагіної О.Є.,
при секретарі Світлицькій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Красноперекопську, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду у Красноперекопському районі АР Крим, 3-ті особи: Пенсійний фонд України, Державне казначейство України про стягнення недоплаченої соціальної допомоги та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка, 16.02.2009 р., звернулася до суду з позовом про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів, просила стягнути з управління пенсійного фонду України у Красноперекопському районі АР Крим на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 р.р. у сумі 2744.31 грн., а також зобов’язати відповідача виплатити їй соціальну допомогу з 01.01.2008 р., мотивуючи свої вимоги тим, що вона належить до соціальної групи «діти війни» і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на надбавку до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В судове засідання сторони не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від позивачки, через канцелярію суду, 09.04.2009 р. була подана заява, в якій вона просила розглянути справу за її відсутності на підставі наявних доказів.
Відповідач у судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, повідомлений судом належним чином, в матеріалах справи міститься ксерокопія витягу із книги відправленої кореспонденції Красноперекопського міськрайсуду АРК, з позначкою відповідача про одержання ним повідомлення.
3-ті особи- Пенсійний фонд України та Державне казначейство України в судове засідання не прибули, в матеріалах адміністративної справи знаходяться зворотні повідомлення про одержання ними повісток.
У письмових запереченнях на позовну заяву відповідач вимоги ОСОБА_1 не визнав, зазначивши, що нею пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, який встановлений ст.ст.99,100 КАСУ. Крім того, вважає вимоги позивачки про стягнення на її користь соціальної допомоги з 01.01.2008 р. необгрунтованими з огляду на те, що рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 р., яким визнано такими, що не відповідають Конституції України п.12.ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», набуло чинності лише з 22.05.2008 р. та не має зворотньої сили.
Державне казначейство України у своїх письмових запереченнях вважає, що відсутні правові підстави для залучення їх по вказаній справі у якості 3-ї особи, оскільки Держказначейство не здійснює заходи щодо виплати та перерахуванню пенсій згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Пенсійний фонд України, визнаючи заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги безпідставними та наполягаючи на відмові у їх задоволенні, зазначив, що відсутній механізм реалізації положень ст.6 Закону України №2195. Крім того, вказав, що ч.4 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, тому виплата підвищення до пенсії дітям війни потребує фінансування з Державного бюджету України, обсяги якого не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАСУ, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів. Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що ОСОБА_1, народилася 24.02.1938 р. та відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» є дитиною війни та має право на державну допомогу у випадках і на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України, починаючи з 01.01.2006 р..
Пунктом 17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України від 19.01.2006 р. №3367-IV було внесені такі зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а саме виключено пункт 17 ст.77; стаття 110 викладена в такій редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацем 7 ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються з 1.01.2006 р., а ст.6, - у 2006 р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». Вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не були визнані неконституційними, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та сплати їй щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2006 р. слід відмовити, оскільки її право на одержання відповідних надбавок до пенсії порушено не було.
Згідно з п.12 ч.1 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було призупинено на 2007 р., з урахуванням ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
09.07.2007 р., рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність. Отже, спірні відносини з 09.07.2007 р. мали регулюватися відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції закону, яка діяла до 01.01.2006 р.. Таким чином, починаючи з 09.07. по 31.12.2007 р. управління пенсійного фонду в Красноперекопському районі АР Крим повинно було нараховувати та сплачувати позивачці щомісячну соціальну допомогу відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції закону від 18.11.2004 р. у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак, в порушення вимог чинного законодавства відповідач вказані виплати не здійснював.
Разом з тим, відповідно до ст.ст.99,100 КАСУ, позов може бути поданим в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до адміністративного суду за захистом своїх прав 16.02.2009 р., тобто з пропущенням річного строку. Доказів поважності причини пропуску строку для звернення ОСОБА_1 суду не надала, при цьому представник відповідача в своїх письмових запереченнях наполягає на застосуванні положень ст.ст.99,100 КАСУ в частині відмови в задоволенні позовних вимог у зв’язку з пропуском строку для звернення до суду. За таких обставин, суд приходить до висновку, що у позові ОСОБА_1 в частині виплати їй надбавки за період з 09.07. по 31.12.2007 р. необхідно відмовити у зв’язку з пропуском нею строку для звернення до суду. Доводи позивачки про те, що їй стало відомо про наявність у неї права на вказані соціальні виплати лише у теперішній час із засобів масової інформації суд відкидає, оскільки позивачка своєчасно була повідомлена Красноперекопським УПЗН про отримання статусу «дитини війни» і про можливість користування пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому могла у разі незаконної відмови у виплаті державної соціальної допомоги звернутися до суду за захистом прав у встановлений законом строк як особисто, так і за допомогою представників. Також ОСОБА_1 нічого не заважало самостійно своєчасно дізнатися про прийняття рішення КСУ від 09.07.2007 р. із засобів масової інформації або від представників відповідача, однак вона цього не зробила.
Підпунктом 2 пункту 41 ст.10 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р.№107-VI були внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких зазначена стаття викладена в новій редакції. Встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») виплачується державна соціальна допомога у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України (далі по тексту –КСУ) №10-рп/2008 р. визнано, що п.п.2 п.41ст.10 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не відповідає Конституції України. Оскільки вищезазначена норма Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратила силу лише від дня прийняття рішення Конституційним Судом України, то ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції, згідно з якою дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком почала діяти лише з 22.05.2008 р..
Таким чином, починаючи з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р. управління пенсійного фонду у Красноперекопському районі АР Крим повинно було нараховувати та виплачувати позивачці щомісячну соціальну допомогу у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому, дії відповідача в частині виплати позивачці ОСОБА_1 соціальної допомоги в період 01.01.по 21.05 2008 р. саме в такому розмірі повністю відповідають вимогам чинного законодавства і є правомірними.
Ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV з наступними змінами та доповненнями, мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлені розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2008 р. -470 грн., з 01.04.2008 р.- 481 грн., з 01.07.2008 р. -482 грн., з 01.10.2008 р. -498 грн.
Статтею 54 розділу 6 «Особливі положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 р. прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення визначається у розмірах, що діяли у грудні 2008 р.. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Таким чином, щомісячна державна соціальна допомога дітям війни за період з 22.05. по 31.12.2008 р., що підлягала виплаті позивачці мала складати 1072.84 грн., відповідно до розрахунку, який додається:
з 22.05.по 31.05 2008 р. – 46.54 грн. (481.00 грн.х30%) -31 дн.х10 дн;
за червень 2008 р. -144.3 грн. (481.00 грн.х30%);
з липня по вересень 2008 р. -144.6 грн. (482.00 грн.х30%);
з жовтня по грудень 2008 р.- 149.4 грн. (498.00 грн.х30%) щомісячно.
Оскільки на підставі п.8 постанови КМУ №530 від 28.05.2008 р. про «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» ОСОБА_1, як дитині війни, відповідачем були нараховані та виплачені надбавки до пенсії у таких розмірах: з 22.05.по 31.05.2008 р. -15.51 грн.; за червень 2008 р. – 48.10 грн.; з 01.07.2008 р.- по 48.20 грн. та з 01.10.2008 р.- по 49.80 грн., загальний розмір щомісячних надбавок, сплачених позивачу у 2008 р. складає 357.58 грн., то суд приходить до висновку, що загальний розмір щомісячних надбавок, які підлягають виплаті позивачці за період з 22.05.по 31.12.2008 р. слід зменшити на суму вже виплачених їй відповідачем надбавок до пенсії, тобто на 357.58 грн..
Щомісячна соціальна допомога дітям війни за період з 01.01. по 22.04.2009 р., що підлягає виплаті позивачці складає 557.76 грн..
З січня по березень-448.20 грн.; з 01.04. по 22.04.2009 р.- 109.56 грн.(4.98.грн.х22 дн).
Оскільки на підставі п.8 постанови КМУ №530 від 28.05.2008 р. ОСОБА_1, як дитині війни відповідачем були нараховані та сплачені надбавки до пенсії у розмірі за січень-березень 2009 р. -149.40 грн. (49.80 грн.х 90 дн); в період з 1 по 22 квітня 2009 р.- 36.52 грн., а всього з 01.01.по 22.04.2009 р. виплачено 185.92 грн.., то загальний розмір нарахованих ОСОБА_1 до сплати сум за період з 01.01. по 22.04.2009 р. має бути зменшений на суму сплачених їй надбавок до пенсії.
Доводи позивачки про необхідність стягнення на її користь сум надбавок до пенсії за період з 01.01. по 21.05.2008 р. у розмірах, встановлених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, у розмірі 30 відсотків пенсії за віком, суд визнає безпідставними, оскільки вони суперечать чинному законодавству України, яке регулювало на той час спірні відносини, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, а також з урахуванням положень ст.113 Конституції України, суд вважає за необхідне застосувати для визначення розміру соціальної допомоги позивача, як дитини війни ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Керуючись ст.ст. 1,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції ЗУ від 18.11.2004 р. №2195-IV, п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», п.41 ст.58 р.2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.ст.28,58 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рн/2007 і від 22.05.2008 р. №100-рп/2008, ст.113 Конституції України, ст.ст. 9,11,12,71,94,99,100,122,159-163,167,186 КАСУ, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим нарахувати та сплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність згідно із ст.58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» за період 22.05.2008 р. по 22.04.2009 р. у розмірі 1087.10 грн., в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1- відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАСУ – з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим.
Суддя