Справа № 2-а-522/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 вересня 2009 року             Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого – судді Черновського Г.В.

          при секретарі – Вобліковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС взводу ДПС старшини ОСОБА_2, Волноваському взводу ДПС ВДАІ УМВС України у Донецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

                                                    ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернулася з позовом, в якому просила суд: скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АН № 139657 від 25 лютого 2009 року ІДПС взводу ДАІ УМВС України у Донецькій області старшини ОСОБА_2

В судовому засіданні позивачка позовні  вимоги підтримала і просила позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про день та час його проведення повідомлялися належним чином.

На підставі ст.128 КАС України справа розглядалась у відсутності представника відповідача.  

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні факти:

Судом встановлено, що постановою відповідача від 25 лютого 2009 року позивачка як власник автомобіля “GELLY”, державний номер НОМЕР_1, була на підставі ст.14-1 КУпАП притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., за порушення автомобілем встановленого обмеження швидкості на 26 км/год, що мало місце у той же день близько 14 години 16 хвилин на 171 км а/ш Маріуполь-Донецьк. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для складання оскаржуваної постанови стала фіксація правопорушення за допомогою технічного засобу “Візир” 0711250.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить висновку про наступне.

Так, згідно ст. 14-1 КУпАП до адміністративної   відповідальності  за  правопорушення  у сфері забезпечення безпеки дорожнього  руху  у  разі  їх  фіксації працюючими   в   автоматичному   режимі   спеціальними  технічними засобами,  що мають функції фото- і  кінозйомки,  відеозапису,  чи засобами  фото-  і  кінозйомки,  відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

          Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень  швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за  собою  накладення  штрафу  від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України у справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності як власник транспортного засобу, вчинене водієм якого порушення правил дорожнього руху було зафіксоване за допомогою технічного засобу “Візир”. Втім з матеріалів, що стали підставою для складання оскаржуваної постанови, не вбачається за можливе встановити, чи працював згаданий прилад в автоматичному режимі, чи був він встановлений стаціонарно. Суд не приймає до уваги фотокопію, як доказ правопорушення, зазначеного у постанові по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона не містить ознак, які могли б підтвердити ту обставину, чи рухався автомобіль в зоні дії дорожнього знаку «Обмеження максимальної швидкості» чи рухався в іншому місці.   Крім того, наданою відповідачем фотографією не зафіксована дорожня ситуація в цілому, що не дає змоги зробити висновок щодо того, де саме був зроблений знімок та чи дійсно зафіксоване перевищення швидкості саме цим автомобілем.

За таких обставин, а також приймаючи до уваги зміст ч.2 ст.71 КАС України, суд не вважає обґрунтованість оскаржуваної постанови такою, що знайшла належне підтвердження та є підставою для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163 КАС України,

                                                      ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову старшини ІДПС взводу ДАІ УМВС України у Донецькій області ОСОБА_2 серії АН № 139657 від 25 лютого 2009 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП – закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у відповідний строк апеляційної скарги, постанова набирає законної силі після закінчення такого строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає чинності після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частин постанови – з дня складення постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

У строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання такої заяви.

Суддя: