ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 р. Справа № 820/3578/17

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бенедик А.П.,

Суддів: Донець Л.О. , Гуцала М.І. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Сліденко А.В.) від 13.12.2018 року (повний текст рішення складено 13.12.2018 року) за заявою Головного управління ДФС у Харківській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2017 року по справі №820/3578/17

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до ОСОБА_1

про стягнення 200423,05 грн. податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути заборгованість перед бюджетом у розмірі 200423,05 грн. з податку на доходи фізичних осіб.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 року адміністративний позов залишено без задоволення.

17.04.2018 року Головне управління ДФС у Харківській області звернулось із заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення № 0000701304, 0000691304, 0000681304 від 25.01.2017 та податкова вимога № 4476-17 від 13.03.2017, відповідно до яких нараховано загальну суму боргу у розмірі 200423,05 грн, скасовані у судовому порядку. Проте, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 року по справі №820/4692/17 задоволено апеляційну скаргу контролюючого органу та відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги. Посилаючись на вказані обставини, контролюючий орган звернувся до суду із відповідною заявою.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 року заяву залишено без задоволення.

Не погодившись із судовим рішенням, Головним управлінням ДФС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 року та поновити провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами для вирішення питання щодо зупинення провадження у справі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Вказує, що залишаючи без задоволення заяву, суд першої інстанції дійшов до помилковим висновків про відсутність встановлених законом підстав для перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 року за нововиявленим обставинами. Також, враховуючи що Верховним Судом скасовані рішення суду першої та апеляційної інстанції по справі №820/4692/17, суд першої інстанції неправомірно відмовив у зупиненні провадження по вказаній справі.

Відповідач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без задоволення заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду справи за нововиявленими обставинами, оскільки наведена контролюючим органом підстава припинила існування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справі, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.

Тобто нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акту, то вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.

Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Правєдная проти Росії» від 18.11.2004 р. зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Так, згідно із пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» від 27.02.1981 р. за №1 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998 року № 15, як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона була недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов'язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта тощо).

Крім того, у Розділі І постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22.05.2015 року № 7 «Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» зазначено, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді, у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Як вбачається із заяви, в якості підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, позивач посилається на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 року по справі №820/4692/17, якою задоволено апеляційну скаргу контролюючого органу та відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, на підставі яких було заявлено вимогу про стягнення податкового боргу у даній справі.

Разом з тим, як встановлено під час розгляду заяви, постановою Верховного Суду від 30.11.2018 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду віл 08.11.2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Тобто, станом на час розгляду заяви, підстави вказані податковим органом в її обґрунтування припинились.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що згідно п. 3 ч. 1 ст. 363 КАС України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

В свою чергу, станом на час подання заяви, постанова Верховного Суду від 30.11.2018 року не була прийнята, а норми глави 3 КАС України "Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами" не передбачають можливості змінити підставу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність станом на час розгляду заяви обставин, вказаних податковим органом в її обґрунтування, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви, а також зупинення провадження.

В даному випадку скаржник не позбавлений права звернулись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у випадку наявності підстав визначених статтею 361 КАС України, у порядку та строк встановлений статтею 363 Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ч.1 ст.242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України).

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 року справі №820/3578/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис) (підпис) Донець Л.О. Гуцал М.І.

Повний текст постанови виготовлений 15.04.2019 року.