Справа № 2-253/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Соколової К.А., при секреті - ОСОБА_1, за участю адвоката – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Балаклія Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4  про  визнання особистою приватною власністю квартири, придбаної під час окремого проживання в зв»язку з фактичним припиненням шлюбних відносин,-

встановив:

18.01.2010 року  ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом  до  ОСОБА_4 про визнання особистою приватною власністю квартири, посилаючись на  те, що 28 лютого 1997 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем в відділі реєстрації актів громадянського стану м. Балаклія Харківської області. Восени 1999 року шлюбні відносини з відповідачем фактично було припинено. 27 березня 2001 року позивачка, за кошти рідної тітки, придбала собі квартиру АДРЕСА_1. Влітку  2003 року вона з відповідачем відновила шлюбні відносини. Але за весь час сумісного проживання вони так і не змогли знайти взаємопорозуміння. На даний час шлюбні відносини фактично припинені та вони звернулися до відділу РАЦС Балаклійського районного управління юстиції з заявою про розірвання шлюбу. На теперішній час у позивачки виникла необхідність продати квартиру, а так як на момент придбання нею квартири вона з відповідачем фактично перебувала в шлюбі, вона не має можливості оформити договір купівлі-продажу. Тому позивачка була змушена звернутися до суду з позовам про визнання особистою приватною власністю квартири, придбаної під час окремого проживання в зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.  

Позивачка в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд визнати її особистою приватною власністю квартиру № 1 житлового будинку № 54 по вулиці Леніна у місті Балаклія Харківської області.

Представник позивачки в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

В попереднє судове засідання відповідач не з»явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, але до суду надійшла заява в якій він просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    Суд, вислухавши позивачку, її представника,  врахувавши думку відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

    Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судовим розглядом встановлено, що 28 лютого 1997 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб в відділі реєстрації актів громадянського стану м. Балаклія Харківської області, актовий запис № 48 (а.с. 5). Згідно договору купівлі-продажу гр. ОСОБА_3 купила квартиру № 1 в житлового будинку № 54 по вулиці Леніна в місті Балаклія Харківської області (а.с. 7). На підставі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Балаклійського бюро технічної інвентаризації вартість двохкімнатної квартири АДРЕСА_2 становить 74031 грн.  (а.с. 8). 22.01.2010 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було розірвано в відділі реєстрації актів цивільного стану Балаклійського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 09 (а.с. 15).

Як вбачається з заяви відповідача, він не заперечує той факт, що квартира придбана за кошти рідної тітки позивачки та в період їхнього окремого проживання, тому не заперечує проти задоволення позовних вимог.  

Згідно до ч. 1 ст. 61 УПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

П. 3 ч. 1 ст. 57  Сімейного Кодексу України передбачено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно до ч. 6 ст. 57 Сімейного Кодексу України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним  за час їхнього окремого проживання у зв»язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

    Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 57 Сімейного Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4  про  визнання особистою приватною власністю квартири, придбаної під час окремого проживання в зв»язку з фактичним припиненням шлюбних відносин задовольнити .

Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 квартиру № 1 житлового будинку № 54 по вулиці Леніна у місті Балаклія Харківської області, придбану колишнім подружжям без участі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 під час фактичного  припинення шлюбних відносин.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ