Справа № 2-43 / 2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16  лютого  2009 року                                                       Трускавецький міський суд

                                             Львівської області    

в складі: головуючого судді   Марчука В.І.

при секретарі   Хоньків М.В .

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи гаражно-експлуатаційного товариства «Беркут» про усунення перешкод у користуванні гаражем, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні гаражем, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В підтвердження позовних вимог посилається на те, що 1994 року Трускавецькою міською радою було прийнято рішення про надання йому дозволу на виділення земельної ділянки на території гаражно-експлуатаційного товариства (ГЕТ) „Беркут" для встановлення металевого-розбірного гаражу по клопотанню правління товариства і внесеного ступного внеску.

У 1995 році ним було встановлено гараж, у
зв'язку з чим він став повноправним членом товариства: приймав
участь у зборах, регулярно сплачував членські внески, інші витрати пов'язані з
експлуатацією гаражу та діяльністю товариства.     .

З червня 2006 року позивач не в змозі належним чином, у відповідності до його призначення, користуватися гаражем, розташованим на території ГЕТ „Беркут". Це сталося внаслідок того, що в суміжному ряду почалося будівництво гаражів, що зменшило ширину проїзду між рядами з 6-ти до 4-х метрів. Наявність з іншого боку котлованів унеможливив заїзд до гаражу взагалі.

Внаслідок цього продовж тривалого часу він змушений був зберігати автомобіль на автостоянці, що негативним чином відбилося не лише на технічному стані автомобіля, але й спричинило значні незручності та матеріальні збитки.

Зазначені вище перешкоди у користуванні гаражем виникли через будівельні роботи, що розпочалися у сусідньому ряді, а відкритий котлован свідчить про будівництво капітальних будов на фундаменті, що власне суперечить статутним цілям третьої особи.

Вказані будівельні роботи проводяться на підставі рішення і протоколу засідання правління ГЕТ „Беркут" від 09.03.2006 року. У даному протоколі не зазначено загальної кількості членів правління та кількості присутніх на цьому засіданні членів правління, лише перераховані 7 членів товариства, а не члени правління. Тобто засідання правління є недійсним.

За даних обставин, ГЕТ „Беркут" в особі його правління нe лише були перевищені повноваження, надані йому Статутом товариства, але й порушені норми чинного законодавства.

28.03.2007 року він звертався до міського голови м. Трускавця щодо порушення на території гаражно-експлуатаційного товариства «Беркут» норм забудови і було створено комісію по перевірці стану забудови і експлуатації Товариства. За результатами даної перевірки виявлено ряд порушень чинного законодавства в діяльності Товариства.

Вказані вимоги правлінням Товариства ігноруються і як наслідок, гаражі будуються хаотично, мають різні розміри та виступають за лінію ряду на відстань до одного метра. Наслідком таких порушень є ускладнене маневрування автомобілем при заїзді - виїзді, а в деяких випадках унеможливлює експлуатацію гаражу.

Голові правління гаражно-експлуатаційного товариства «Беркут» направлено вимогу негайно ліквідувати виявлені порушення.

16.04.08 року отримав відповідь від прокурора м. Трускавця з приводу законності проведення будівельних робіт з будівництва гаражів і видано припис про усунення порушень чинного законодавства та зобов'язано припинити будівельні роботи;

У рішенні правління гаражно-експлуатаційного товариства „Беркут" від 05.10.2007 року протокол №3 правління відкликає своє попереднє рішення, як помилкове, про виділення земельної ділянки для ОСОБА_3(дружини ОСОБА_4М.) для будови гаражу. Попереджено ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, що продовжувати забудову гаражів 4м.*6 м. необхідно без порушень проїзної частини дороги і дотримання заходів пожежної безпеки в ряді. Крім того, зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 засипати котлован біля дороги і відновити проїзну частину дороги.

Однак станом на день подання цього позову будівельні роботи тривають, не вжито заходів щодо безперешкодного користування своїми гаражами членів товариства.

Відповідач не прийняв відповідних мір і не засипав котлован біля дороги та не відновив проїзну частину дороги.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_8 позов підтримала та додатково пояснила, що Згідно ст.1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку – це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Іншим законодавчим актом, який закріпив право володіти цілісним комплексом – багатоповерховим будинком, є Цивільний Кодекс України, ч.2 статті 382 якого визначає, що «власникам квартири у...багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування...,а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир...». ЦК України так само, як і Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» (пункт 2 ст.10) акцентує увагу на тому, що разом з приватизацією квартири всім мешканцям багатоповерхового будинку у власність переходять допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) і окремо приватизації не підлягають. Згідно офіційного тлумачення, що міститься в Рішенні Конституційного Суду України N 4-рп/2004 від 02.03.2004р., у справі за конституційним зверненням ОСОБА_9 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку,  вступу до нього. Таким чином  місця загального користування, а саме допоміжні приміщення є спільною сумісною власністю власників квартир у багатоповерхових будинках, зокрема, і приміщення спірної кладової, якою одноособово безпідставно розпорядилось КП «Наше місто», перевищивши, свої повноваження щодо розпорядження майном. До того ж відповідачем допоміжні приміщення як об'єкт спільної сумісної (неподільної) власності безпідставно ототожнено з нежилим приміщенням, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і лише в такому разі могло б бути самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на вчинення будь-яких дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності. Адже у відповідності до положень ч.2 ст.369 ЦК України «розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників». А згідно із ч.4 цієї ж статті «правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень». Крім того, серед інших право користування допоміжними приміщеннями загального (спільного) користування включено до квартирної плати і позивачі, оплачуючи це право, фактично не можуть ним скористатися, чим порушуються їх гарантовані права і законні інтереси. А своїм листом від 27.03.2008р. № 77 КП «Наше місто» запропонувало позивачам укласти договір оренди в абонентському відділі по квартирній платі. Крім того, оскільки ширина дверного прорізу, який являється входом до самовільно влаштованого сім’єю ОСОБА_10 приміщення становить 68 см., а ширина дверей, що ведуть до сушилки – 80 см., просить замінити вхідні двері до самовільно влаштованого допоміжного приміщення з тим, щоб ширина дверного полотна була не менш як 80 см.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що станом на вересень 2008 року він усунув перешкоди ОСОБА_1І.у користувані гаражем, відновив дорогу та заїзд до гаражу. Згідний сплатити позивачеві половину суми, оскільки він також тримав свій автомобіль на стоянці, і також платив за це гроші. Вважає, що не міг спричинити позивачу моральної шкоди, оскільки заїзд до його гаража завжди був, хоча і утруднений. Тому не згідний із виплатою позивачеві 3000 грн. моральної шкоди.

Представник третьої особи ГЕТ «Беркут» в судовому засіданні пояснила, що в прийнятті рішення покладається на думку суду, оскільки конфлікт виник між власниками сусідніх гаражів.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника ГЕТ «Беркут», свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  частковому задоволенню із слідуючих підстав.  

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло № 175 від 16 липня 1999 року, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Трускавецького міськвиконкому, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14.

Згідно довідки № 1205 від 28 лютого 2008 року, виданої КП «Наше місто», ОСОБА_11 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із чоловіком ОСОБА_12, сином ОСОБА_13, дочкою ОСОБА_15, внучкою ОСОБА_16, внуком ОСОБА_17

Згідно договору № 66/1 від 6 листопада 2007 року, укладеного між КП «Наше місто» та ОСОБА_18, орендодавець надав орендареві та членам його сім’ї у користування нежитлове приміщення площею 6,5 кв.м., розташоване в другому під’їзді між 4 і 5 поверхами в будинку № 72 по вул. Стебницькій в м. Трускавці.

Згідно повідомлення, надісланого від КП «Наше місто»  за № 651 від 27 грудня 2007 року, вищевказана угода на оренду приміщення розірвана з 1 січня 2008 року.

Згідно акту від 21 березня 2008 року, філією експлуатації житлового фонду встановлено новий висячий замок з дозволу ОСОБА_10 На їх вимогу звільнити кладовку, він відмовився.

В матеріалах справи знаходиться Тимчасове положення «Про використання нежитлових приміщень загального користування в багатоповерхових житлових будинках», затвердженого рішенням виконавчого комітету Трускавецької міської ради № 31 від 10 лютого 1999 року, згідно якого ЖЕКи визначають приміщення загального користування, які можуть надаватись мешканцям в оренду, плата за яку встановлюється в розмірі 57 коп. за 1 кв.м. в місяць. Також є перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються КП «Наше місто» м. Трускавець.

Даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_19 встановлено, що вона є сусідкою ОСОБА_13 та ОСОБА_10. Ключі від вищевказаної кладовки вона має, але нею не користується. Знає, що цим приміщенням користується ОСОБА_10 Чому кладовкою не користується ОСОБА_11 вона не знає. Свідок не чула, щоб ОСОБА_20 обзивала позивачку.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показав, що є сусідом ОСОБА_11 та ОСОБА_20. Ключі від двох замків кладовки він має, але нею не користується. В червні-липні 2008 року всі квартири укладали договір про користування кладовою, крім позивачів. Чому саме він не знає. Про те, що ОСОБА_20 обзивала чи іншим способом ображала ОСОБА_11 та її сім’ю він не чув.

Згідно ч.2 ст. 382 ЦК України  в ласникам квартири у дво- або багатоквартирному  житловому будинку  належать  на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції  будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири,  яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі,  які  призначені  для  забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до ч.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення матеріальної шкоди слід задовольнити повністю.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, то в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 119 ЦПК України в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями її заподіяно, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

В суді позивачем не представлено жодних доказів, які б підтвердили факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, з чого він виходив, оцінюючи заподіяну шкоду.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 119, 130, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 369, 382, 1167 ЦК України,  -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2350 (дві тисячі триста п’ятдесят) грн. Матеріальної шкоди.

В частині позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 3000 (трьох тисяч) гривень, відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя