Справа № 2а-726/2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2009 року, суддя Кам’янобрідського районного суду м. Луганська Котлярова І.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання дій та бездіяльності суб’єкту владних повноважень неправомірними, зобов’язання призначити та виплатити підвищення до пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2009 року позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про визнання дій відповідача непраовмірними та зобов’язання перерахувати та виплатити їй підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у сумі 1304,30 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. У 2008 році позивачка отримувала підвищення до пенсії у розмірі 10 % від прожиткового мінімуму. При зверненні до відповідача з вимогою про перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства отримала відмову. Вважає, що положення розділу ІІ п. 41 п.п. 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не відповідають ст. 22 Конституції України, та порушують його права.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі. На адресу суду надійшло заперечення проти позову, у якому відповідач посилається на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” дітям війни було встановлено підвищення на рівні 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Крім того, позивачкою пропущено строк для звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України. Вимоги позивачки щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи - Головного управління Державного казначейства України в Луганській області у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі. На адресу суду надійшло заперечення проти позову, в якому третя особа посилається на те, що позивачем подано позовну заяву з порушенням строків позовної давності, визначених ст.99 КАС України, що є підставою у відмові судом у задоволенні адміністративного позову.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням № 215686, виданим 13.02.2006 року (а.с.6).
Позивачка зверталась до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська із заявою, в якій просила провести перерахунок її пенсії як дитини війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Листом від 27.03.2009 року за № 725/г-1 управлінням Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська в перерахунку пенсії позивачці було відмовлено (а.с.8).
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, у 2007 році положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня -410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.
Таким чином, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У своєму позові позивач вказує на те, що нею на адресу відповідача було направлено заяву від 20.03.09 року про виплату йому підвищення до пенсії, та 23.03.09 року отримано відповідь про відмову у задоволенні такої вимоги, тому позивач вважає, що строки звернення до суду повинні обчислюватися саме з 23.03.09 року.
Фактично позивачкою оскаржуються дії відповідача не з приводу неналежного розгляду її звернення, а дії з приводу невиплати підвищення до пенсії відповідно до діючого у період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. законодавства, тому строк звернення до суду обчислюється з дня опублікування рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.07 р. щодо неконституційності положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (опубліковано в Офіційному віснику України 27.07.2007 року № 52), якими призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з чим строк для звернення позивача до суду за захистом його порушених прав повинен обчислюватися саме з дня опублікування цього рішення.
Якщо позивачка вважала порушеними свої права, вона повинна була дізнатися про це при виплаті їй відповідачем щомісячної пенсії.
Будь-яких інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
У зв'язку з тим, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з вимогами про підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, а відповідач та третя особа наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про нарахування підвищення до пенсії як дитині війни за вказаний період.
Відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивачки щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м.Луганська здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 року, у 2008 році було встановлено наступний прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 20 % мінімальної пенсії за віком.
Суд вважає, що згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Заявляючи вимоги щодо зобов’язання відповідача виплатити конкретну суму не донарахованої пенсії, позивач тим самим фактично просить суд здійснити перерахунок суми пенсії, а оскільки до компетенції суду не входить перерахування вказаних сум, суд вважає, що у даному випадку вимоги позивача повинні бути задоволені не шляхом зобов’язання відповідача виплатити певну суму, а шляхом зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що за змістом відповідає суті його вимог.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачкою, присуджуються їй відповідно до задоволених вимог, а відповідачу — відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тобто, з Державного бюджету України на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 грн. 70 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідскому районі м. Луганська щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 22 травня до 31 грудня 2008 року, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 20 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Постанова не набрала чинності
СУДДЯ І.Ю.КОТЛЯРОВА