ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
03.08.06 Справа № 11/04
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого-судді Городечної М.І.,суддів Юркевича М.В. та Кузя В.Л.
у м. Львові
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства „Національна Енергетична компанія”Укренерго” в особі Західної енергетичної системи Державного підприємства „Національна Енергетична компанія ”Укренерго” № 92-442 від 16.03.2006 року (вх. № 261 від 30.03.2006 року)
на постанову господарського суду Рівненської області від 17.02.2006 року у справі № 11/04
за позовом Управління житлово-комунального господарства м. Рівне.
до 1: Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Рівненській області, м. Рівне.
до 2: Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго”, м. Київ.
про скасування постанови Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Рівненській області від 25.04.2005 року № 02/21-04.
за участю представників:
від позивача: Ройко Н.І.
від відповідачів: Кокоячук В.М.
від третьої особи: Воробйов Л.С.
Представникам сторін та третьої особи роз‘яснено права і обов‘язки передбачені ст.ст. 51, 54 КАС України.
В с т а н о в и в :
Управління житлово-комунального господарства звернулось з позовом до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Рівненській області, м. Рівне та Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго”, м. Київ з вимогою скасувати постанову Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Рівненській області, м. Рівне № 02/21-04.
Постановою господарського суду Рівненської області від 17.02.2006 року у справі № 11/04 задоволено позов Управління житлово-комунального та скасовано постанову Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Рівненській області від 25.04.2005 року № 02/21-04. Також оскаржуваною постановою присуджено з Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” на користь Управління житлово-комунального господарства 3 грн. 40 коп. судового збору та повернуто останньому з Державного бюджету України 81 грн. 60 коп. надміру сплаченого державного мита.
Не погоджуючись з даною постановою місцевого господарського суду, Державне підприємство „Національна енергетична компанія „Укренерго” в особі Західної електроенергетичної системи Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго” оскаржило її в апеляційному порядку посилаючись на те що постанова прийнята з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідністю висновків, до яких прийшов суд, обставинам справи справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Позивач - Управління житлово-комунального господарства м. Рівне подало заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вмиог на предмет спору на стороні позивача в судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги та просив суд залишити постанову господарського суду Рівненської області від 17.02.2006 року у справі № 11/04 без змін.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення другої сторони, апеляційний суд прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.
Управління житлово-комунального господарства звернулось з позовом до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Рівненській області, м. Рівне та Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго”, м. Київ з вимогою скасувати постанову Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Рівненській області, м. Рівне № 02/21-04. Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що державним інспектором з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії Войцехівським П.С. за наслідками перевірки Управління житлово-комунального господарства м. Рівне 28.січня 20005 року було видано припис № 02-21/01. Вказаний припис містить 10 пунктів, термін виконання яких встановлено до 12 квітня 2005 року. На виконання вимог припису Управлінням житлово-комунального господарства уклало договір з Комунальним підприємство „Міськсвітло” на обслуговування електрообладнання будинку по вул. Шевченка, 45. КП „Міськсвітло” згідно договору виконало 08.лютого 2005 року ремонт електрощитової та провело випробування електрообладнання, що стверджується протоколом та актом приймання-виконаних робіт від 08.02.2005 року.
Постановою господарського суду Рівненської області від 17.02.2006 року у справі № 11/04 задоволено позов Управління житлово-комунального та скасовано постанову Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Рівненській області від 25.04.2005 року № 02/21-04.
На обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції посилається на те, що державним інспектором з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії Войцехівським П.С. за наслідками перевірки Управління житлово-комунального господарства м. Рівне 28.січня 20005 року було видано припис № 02-21/01. Вказаний припис містить 10 пунктів, термін виконання яких встановлено до 12 квітня 2005 року. 28.01.2005 року державний інспектор з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії Войцехівський П.С. перевіривши виконання повторного припису Інспекції від 28.01.2005 року склав 13 квітня 2005 року Акт-обстеження перевірки, і на підставі даного акта обстеження інспектором було складено акт перевірки № 10/31-04, яким встановлено несвоєчасне виконання пунктів припису інспекції № 10/21-01 від 28.01.2005 року. Представник позивача Нідєльський М.З., якому було вручено даний Акт, зазначив на примірнику даного Акту: ”припис виконано повністю (електроустановка передана на баланс обслуговуючої організації)”. Згідно ч. 3 ст. 37 Закону України „Про електроенергетику” суб’єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, зокрема за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у вигляді штрафу у розмірі до 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. За несвоєчасне виконання припису Інспекції Державним інспектором з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Рівненській області було накладено на позивача штраф у розмірі 170 грн. постановою № 02/21-04 ваід 25 квітня 20005 року. Проте Державним інспектром з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії не взято до уваги, що на виконання п.1.2 припису між Управлінням житлово-комунального господарства та Комунальним підприємство „Міськсвітло” було укладено договір на обслуговування електрообладнання будинку по вул. Шевченка, від 01.02.2005 року. Оскільки відповідно до п. Е пп. 1.2.6 абз. 4 „Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів” (надалі в тексті Правила) адміністрація невеликих підприємств та організацій, в штаті яких не передбачена посада електрика із числа інженерно-технічних працівників, зобов’язана забезпечити експлуатацію електроустановок шляхом передачі їх по договору спеціалізованій експлуатаційній організації , або вимагати призначення від вищестоячої організації призначення особи, відповідальної за електрогосподарство даного підприємства. Крім того, наказом по Управлінню житлово-комунального господарства за № 33/01 від 26.01.2005 року призначено особу відповідальну за електрогосподарство, проте у зв’язку з укладенням Договору даний наказ був відмінений і особою відповідальної за електрогосподарство позивача був призначений старший майстер комунального підприємства міськсвітло, який пройшов відповідну перевірку знань, що стверджується матеріалами справи.
Пункти 3,4, 6 припису повністю виконанні спеціалізованим підприємством КП „Міськсвітло”, що стверджується відповідними документами підприємства.
Пункт 5 припису також виконаний, що стверджується протоколами № 46 та 47 від 08.02.2005 року.
Пункти 8, 10 припису також виконані вчасно обслуговуючим підприємством, що стверджується актом актом приймання виконаних робіт від 08.02.2005 року та листом КП „Міськсвітло” від 28 листопада 2005 року.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги припису Інспекції від 28 січня 2005 року були повністю виконані КП „Міськсвітло”
Тим часом, указаний висновок суду першої інстанції слід визнати таким, що зроблений за невідповідності обставинам, які мають значення для справи, котрі місцевий суд визнав встановленими, з невідповідністю висновків, викладених в постанові місцевого суду, обставинам справи, та порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи (п.п. 2,3,4 ст. 202 КАС України).
За таких обставин апеляційну скаргу слід задоволити повністю, а постанову Господарського суду Рівненської області від 17.02.2006 у справі №11/04 скасувати.
До вказаних висновків апеляційний суд дійшов виходячи з наступного.
Згідно ст. 5 Закону України „Про електроенергетику” державна політика в електроенергетиці базується на принципах створення умов для безпечної експлуатації об’єктів електроенергетики, забезпеченню захисту прав та інтересів споживачів енергії та забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів. Згідно ст. 9 Закону України „Про електроенергетику ”Державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України.
У відповідності з покладеним на Інспекцію завданням Державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право:
1. безперешкодного доступу до електричних і тепловикористовуючих установок та теплових мереж споживачів та суб'єктів електроенергетики;
2. отримувати від споживачів та суб'єктів електроенергетики інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань відповідно до нормативно-правових актів;
3. давати споживачам та суб'єктам електроенергетики обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень нормативно-правових актів;
4. давати споживачам та суб'єктам електроенергетики приписи про приведення засобів обліку, контролю та регулювання споживання електричної і теплової енергії.
На підставі вищевказаної норми Закону та керуючись “Інструкцією з організації проведення обстежень електричних, тепловикористовуючих установок, теплових мереж та оформлення їх результатів”, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України № 817 від 24 грудня 2004 року (надалі Інструкція), державним інспектором з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії Войцехівським П.С. 28 січня 20005 року проведено обстеження Управління житлово-комунального господарства м. Рівне. За результатами обстеження позивачу було видано припис № 02-21/01 з терміном виконання до 12.04.2005 року.
На виконання вимог п. 1,2 припису для забезпечення експлуатації електроустановок Управлінням житлово-комунального господарства уклало договір з Комунальним підприємство „Міськсвітло” на обслуговування електрообладнання будинку по вул. Шевченка, 45, у зв’язку з укладенням даного договору обов’язки особи відповідальної за електрогосподарство позивача прийняв старший майстер комунального підприємства „Міськсвітло” - Кожем’якін В.Ф. Проте, всупереч висновкам суду першої інстанції дана особа не пройшла в установленому порядку перевірку знань відповідно до “Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів”, де пп. а п. 1.3.11 передбачено, що перевірку знань повинна проводити кваліфікаційна комісія в складі трьох чоловік - головного інженера чи керівника підприємства, інспектора підприємства „Енергонагляду” і представника служби охорони праці. З матеріалів справі чітко встановлено, що при перевірці знань в складі комісії представника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії не було.
Також не було повністю і в термін встановлений приписом виконані п. 6 припису, де вимагалось заведення всієї необхідної технічної документації в відповідності до якої електроустановки допущені в експлуатацію, п. 7 припису стосовно чистки розподільчих пристроїв, як передбачено “Правилами технічної експлуатації електричних установок споживачів” та “Правилами улаштування електричних установок”, п. 8 стосовно належного позначення в розподільчих пристроях, п. 10 стосовно вимоги відновлення схем приєднання живильних ліній, що підтверджується Актом обстеження (перевірки) № 02/21-04 від 13 квітня 2005 року. підписаного представником Підприємства, який безпосередньо був присутній при перевірці, без жодних заперечень, Суд першої інстанції в свому рішенні даної обставини не врахував.
Вимоги п. 5 припису не були виконані вчасно, оскільки згідно протоколу № 2 про перевірку повного опору петлі фази нуль, перевірку проведено 22 квітня 2005 року, а перевірка ізоляції електронного кабеля згідно протоколу № 45 проведено 23 червня 2005 року, тобто з пропущенням терміну виконання припису, який був встановлений до 12.04.2005 року.
В свою чергу Управління житлово-комунального господарства м.Рівне не зверталось до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Рівненській області стосовно подовження терміну виконання припису. Хоча згідно п. 6.5 Інструкції приписи, які підприємство не в змозі виконати з причин, які неможливо було передбачити заходами щодо виконання вимог Припису, керівник підприємства повинен за 10 днів до закінчення терміну виконання найбільш тривалого заходу Припису звернутись до відповідного структурного підрозділу Держенергонагляду та отримати письмовий дозвіл на подовження термінів виконання вимог припису.
У зв’язку з виявленням даних порушень, керуючись ст. 27 Закону “Про електроенергетику”, Положення про порядок накладення на суб’єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику”, затвердженого постановою КМУ № 1312 від 21 липня 1999 року, та ч. 1 п. 6.5 Інструкції, де передбачено, що на момент закінчення терміну виконання припису, він повинен бути виконаний у повному обсязі, Інспектором складено акт перевірки № 02-21-04 та винесено постанову № 02/21-04 від 25 квітня 2005 року про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику. Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги ст. 9 Закону України “Про електроенергетику”, де передбачається право Інспекторів держенергонагляду видавати споживачам обо’язкові до виконання приписи, враховуючи що Управління житлового господарства являється споживачем електричної енергії і має на свому балансі електроустановки необхідні для споживання електричної енергії, передані по договору спеціалізованій організації лише на обслуговування, постанова № 02/21-04 від 25 квітня 2005 року винесена з дотриманням чинного законодавства України.
Посилання суду першої інстанції у своїй постанові на акт обстеження № 09/21-06 від 22 червня 2005 року здійснено у невідповідності до ч. 1 ст. 70, оскільки даний акт стосується перевірки іншого припису Інспекції № 02/21-04 від 14 квітня 2005 року, Штрафні санкції на позивача накладено за несвоєчасне виконання припису № 02/21-01 від 28 січня 2005 року, за таких обставин суд не може врахувати даний акт обстеження, оскільки він не являється належним доказом у даній справі.
Таким чином, доводи позивача щодо неправомірності скасування Постанови № 02/21-04 від 25 квітня 2005 року та прийняття судом оскаржуваної ухвали, які викладені в апеляційній скарзі, є обґрунтованими, підтверджуються документами у справі та нормами законодавства.
За наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що постанову господарського суду Рівненської області від 17.02.2006 року у справі № 11/04 слід скасувати як незаконну та необгрунтовану, та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові Управлінню житлово-комунального господарства до Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго”, м. Київ про скасування постанови Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Рівненській області № 02/21-04 від 25.04.2005 року.
Відповідно до ст.ст. 87, 94, 206, ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України судові витрати по сплаті державного мита за розгляд справи покласти на позивача.
Відповідно до ст. 89, п. 2 ч. 3 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” позивач має право на повернення йому зайво сплаченого державного мита (судового збору) за подання позовної заяви в сумі 81 грн. 60 коп., подавши суду відповідне клопотання.
Відповідно до ст. 89, п. 2 ч. 3 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” відповідач має право на повернення йому зайво сплаченого державного мита (судового збору) за подання апеляційної скарги в сумі 40 грн. 80 коп., подавши суду відповідне клопотання.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 94, 162, 196, 198, 202, 205, 207, 254, ч.ч. 1, 3, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Національна Енергетична компанія ”Укренерго” в особі Західної енергетичної системи Державного підприємства „Національна Енергетична компанія ”Укренерго” задоволити.
2. Постанову господарського суду Рівненської області від 17.02.2006 року у справі № 11/04 скасувати. Прийняти нову постанову. В позові відмовити.
3. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства м. Рівне на користь Державного підприємства „Національна Енергетична компанія”Укренерго” в особі Західної енергетичної системи Державного підприємства „Національна Енергетична компанія ”Укренерго” 1 грн. 70 коп. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.
5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України. Касаційна скарга на дану постанову може бути подана протягом одного місяця з дня складання постанови в повному обсязі. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
6. Справу повернути в господарський суд Рівненської області.
Головуючий- суддя М.І.Городечна
Судді М.В.Юркевич
В.Л.Кузь