Справа № 1-171 / 2009 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2009 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої – судді Флоряк Д.В.
секретаря Кікінчук М.П.,
з участю прокурора Римарука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна справу, по якій обвинувачується
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, уродженка та мешканка с. Назавизів, присілок «Мирне», Надвірнянського району, Івано-Франківської області, ІНФОРМАЦІЯ_2, займається домашнім господарством, не одружена, не судима, громадянка України,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.164 ч.1 КК України ,-
в с т а н о в и в :
Підсудна ОСОБА_1 ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.
Злочин нею вчинено при наступних обставинах.
Згідно рішення Надвірнянського районного суду від 19.03.2008 року ОСОБА_1 зобов”язана сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 по 160 грн. щомісячно на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Однак, вона злісно ухиляється від сплати аліментів, внаслідок чого станом на 21.08.2009 року утворилася заборгованість по аліментах перед ОСОБА_2 в сумі 3148,38 грн. На виклики в державну виконавчу службу підсудна не з”являється, на неодноразові попередження державного виконавця про настання кримінальної відповідальності не реагує.
Допитана в якості підсудної в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у пред”явленому обвинуваченні визнала, пояснила, що дійсно згідно рішення Надвірнянського районного суду вона зобов”язана сплачувати аліменти на утримання дитини в користь колишнього чоловіка ОСОБА_2 в розмірі 160 грн. щомісячно. Однак, зазначену суму аліментів не могла сплачувати в зв”язку з тим, що не має постійного місця праці та стабільного заробітку, а працює на ринку, зароблені незначні кошти в основному витрачала на себе, на покращення свого стану здоров’я і по цій причині допустила вказану заборгованість. Окрім того вона не бажає сплачувати аліменти ОСОБА_2, оскільки вважає, що він не використовує їх на утримання сина, а витрачає на свої потреби. Також вона залишила все спільне майно ОСОБА_2, а тому вважає, що не повинна сплачувати аліменти, так як хоче переписати на сина свій житловий будинок. В даний час вона частково погасила заборгованість по аліментах в сумі 1000 грн. Просить суд суворого її не карати.
Окрім визнання підсудною ОСОБА_1 своєї вини у пред’явленому обвинуваченні, її вина у скоєному злочині повністю доводиться іншими зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що з підсудною перебував в зареєстрованому шлюбі. В даний час шлюб між ними розірвано, сина залишено проживати разом з ним в с.Пнів, Надвірнянського району. Згідно рішення суду ОСОБА_1 зобов”язана щомісячно сплачувати в його користь аліменти по 160 грн. щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3. Присуджені аліменти підсудна практично не сплачувала, ухилявся від сплати, тому утворилася заборгованість в розмірі більше 3000 грн. станом на 30.09.2009 року. Він неодноразово звертався у відділ ДВС про нерегулярну сплату коштів ОСОБА_1 на утримання дитини. Державний виконавець намагалася пояснити їй та зобов’язати погасити заборгованість, але підсудна на це позитивно не реагувала, зароблені кошти витрачала в основному на себе. Після порушення кримінальної справи і по даний час він в рахунок погашення заборгованості не отримав жодної копійки. Міру покарання просить обрати ОСОБА_1 не сувору, так як надіється на виправлення підсудної.
Допитана як свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_1 дійсно ухиляється від сплати присуджених коштів на утримання неповнолітньої дитини, в результаті чого утворилася вказана сума заборгованості. ЇЇ неодноразово викликали у відділ державної виконавчої служби, але вона не з”являлася. Після виходу державного виконавця по місцю проживання боржника – підсудної, останню також попереджалося про необхідність сплати аліментів та погашення заборгованості, однак на ці попередження про настання кримінальної відповідальності у випадку непогашення заборгованості ОСОБА_1 не реагувала.
Вина підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочину також доводиться:
- заявою ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів (а.с.6),
- копією виконавчого листа № 2-384 від 19.03.2008 року, згідно якого ОСОБА_1 зобов”язана сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 160 грн. щомісячно на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.4),
- попередженнями державного виконавця на ім‘я ОСОБА_1 про настання кримінальної відповідальності за несплату аліментів (а.с. 7).
Таким чином, оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю, а її дії слід кваліфікувати за ст.164 ч.1 КК України, так як вона злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, що по місцю проживання характеризується позитивно, що до кримінальної відповідальності притягується вперше.
Враховуючи наведене та думку потерпілого стосовно несуворої міри покарання, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів в межах, встановлених санкцією даної статті КК України у вигляді громадських робіт.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України , суд –
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України і призначити їй покарання у вигляді 90 годин громадських робіт.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду на протязі 15 діб з часу його проголошення через Надвірнянський районний суд.
Суддя підпис ОСОБА_5
З оригіналом вірно.Суддя: Флоряк Д.В.