Справа № 2-430 / 2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28  гурдня  2009 року                                                         Трускавецький міський суд

                                             Львівської області    

в складі: головуючого судді   Марчука В.І.

при секретарі   Хоньків М.В.

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

  ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 25% квартири АДРЕСА_1. В підтвердження позовних вимог посилаються на те, що 04 березня 2007 року помер чоловік її тітки - ОСОБА_3, який свою половину квартири, що знаходиться за адресою: м. Трускавець, вул. В.Стуса, 12/59 заповів своєму племіннику - ОСОБА_2.

23 жовтня 2008 року померла тітка - ОСОБА_4, яка постійно з ним проживала у вищезгаданій квартирі. Свою половину згаданої квартири та все інше своє вона заповіла позивачці. 2 грудня 2008 року вона звернулася до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. Прийнявши заяву, нотаріус роз'яснив, що вона може отримати свідоцтво про право на спадщину на 75% вищезгаданої квартири лише за умови, якщо з цим погодиться відповідач. В іншому ж випадку вона може претендувати лише на 50% квартири. 26 травня 2009 року відповідачем було подано державному нотаріусу ОСОБА_5 заяву про те, що він не дає згоди на успадкування мною 75% спірної квартири. Тобто, відповідач не визнає та оспорює її право власності. Однак, зважаючи на похилий вік (84 роки) та фіброзно-дегенеративну хворобу серця, її тітка не могла самостійно пересуватись і дбати про себе останні 4 роки до дня смерті, а тому була непрацездатною. У разі спадкування за законом її тітці належала б ціла частина квартири чоловіка - ОСОБА_3 (тобто, 50%). Отже, обов'язкова частка її тітки у спадщині чоловіка становить 25% квартири. Однак, зважаючи на похилий вік, важку хворобу серця та загальний незадовільний стан здоров'я, тітка не могла оформити свідоцтво про право на спадщину. А у зв'язку, з її смертю та наявністю між позивачкою і відповідачем спору щодо розподілу спадкової маси, таке оформлення взагалі стало неможливим в позасудовому порядку.   Законом не встановлено конкретного строку для подання заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, після спливу якого спадкоємець втрачає таке право. Тобто, свідоцтво про право на спадщину повинно видаватись нотаріусом в будь-який час на вимогу спадкоємця, який прийняв спадщину. Отже, ОСОБА_2 не може претендувати на 50% спірної квартири, а лише на 25%, які йому належать за заповітом. Інша частина спірної квартири (тобто, 75%) успадкована позивачкою після смерті тітки і належить виключно їй, як єдиному законному власнику.

В судове засідання позивачка не з’явилась, причину неявки суду не повідомила.

Представник позивача ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності із врахуванням поданого виступу в судових дебатах, в якому просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_3, постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті він заповів відповідачу половину своєї квартири. Він, як спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернувся до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно та зареєстрував право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, здійснилося нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві. До складу спадкового майна входить нерухоме майно, а саме квартира, що підлягає реєстрації, при цьому нотаріус використав витяг з Реєстру прав власності. Після смерті чоловіка, дружина - ОСОБА_4, не прийняла спадщину, оскільки не оформила жодних документів по прийнятті спадщини. Тому просить в позові відмовити.

Третя особа державний нотаріус Трускавецької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності, з приводу заявлених вимог покладається на думку суду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

    Згідно свідоцтва про смерть № 44 від 06 березня 2007 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Трускавецького міського управління юстиції, ОСОБА_3 помер у віці 76 років.

     Згідно свідоцтва про смерть № 202 від 23 жовтня 2008 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Трускавецького міського управління юстиції, ОСОБА_4 померла у віці 84 років.

    Відповідно до заповіту від 9 листопада 2005 року, ОСОБА_4 на випадок її смерті все своє майно заповіла ОСОБА_1.

     Згідно свідоцтва про право власності на житло від 20 вересня 1993 року, виданого госпрозрахунковим житловим відділом при Трускавецькому міськвиконкомі, квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

     Відповідно до витягу з будинкової книги, в квартирі АДРЕСА_2 є прописаними ОСОБА_8, ОСОБА_1.

     В матеріалах справи знаходиться заява ОСОБА_1 від 4 травня 2009 року в державну нотаріальну контору, в якій вона просить роз’яснити, чому їй оформляється свідоцтво про право на спадщину на 50% квартири АДРЕСА_3 та повідомлення держнотконтори про те, що у випадку відсутності заперечень в другої зацікавленої сторони свідоцтво про право на спадщину може бути видано на ? частини згаданої квартири. Є заява ОСОБА_2 про те, що йому згідно заповіту ОСОБА_3 належить по спадщині ? частина цієї квартири.

     Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.05.2009 року, виданого Дрогобицьким МБТІ, квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

     Відповідно до заповіту від 12 травня 2005 року, ОСОБА_3 на випадок його смерті все своє майно заповів ОСОБА_2.

      Крім того, в матеріалах справи є заява ОСОБА_2 від 4 вересня 2007 року в Трускавецьку державну нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців не заявив про відмову від неї.

Згідно стю 1276 ЦК України.ю, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців.

Згідно п. 11 «в» Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 січня 1992 року N 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном, яке спадкодавець заповів іншій особі (якщо вона не відмовилась від спадщини) або одержання за заповідальним розпорядженням вкладу, не може розглядатись як вчинення передбачених законом дій по прийняттю спадщини .

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 не заявляла про спадкування і не зверталась із заявою про оформлення свідоцтва про право на спадщину, лише фактично вступила в управління спадковим майном, яке спадкодавець заповів іншій особі, а значить вона не вчинила передбачених законом дій для прийняття спадщини. Крім того, ОСОБА_2 своєї згоди на видачу свідоцтва про право на спадщину по смерті ОСОБА_4 на ? частини спірної квартири, позивачці не давав. Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України від 31 січня 1992 року N 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», ст.ст. 1222, 1241, 1268, 1276 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 130, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, , суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності відмовити за недоведенністю позовних вимог.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя                        підпис

Згідно з оригіналом.

Суддя                             В.І. Марчук