Справа  № 640/19565/18

н/п 2-з/640/75/19

                            УХВАЛА

       ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ  

       "11" квітня 2019 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Сенаторов В.М., розглянувши клопотання про зустрічне забезпечення позову представника відповідача ОСОБА_1 по  справі за позовом  ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться зазначена цивільна справа.

Ухвалою судді від 01.02.2018 вжито заходи забезпечення позову від 29.10.2018 по справі № 640/19565/18 було задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 17-1-:-17-14 в літ. «А-5», загальною площею 159,8 кв.м., які знаходяться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок 1/3, що належать на праві власності ОСОБА_2.

Ухвалами судді від 08.11.2019, 23.11.2018, 12.12.2018 представникам відповідача відмовлено в задоволенні клопотання про зустрічне забезпечення позову по даній цивільній справі. Ухвали суду набрали законної сили.

25.03.2019 представник відповідача ОСОБА_1 подала до суду повторне клопотання про зустрічне забезпечення позову, в якому просить суд забезпечити відшкодування збитків ОСОБА_1, щоможуть бути спричинені забезпеченням позову, яке накладено ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 29.10.2018, по справі № 640/19565/18 та здійснити зустрічне забезпечення - внести на депозитний рахунок Київського районного суду міста Харкова грошові кошти у розмірі 480000 (чотириста вісімдесят тисяч) гривень в якості відшкодування збитків ОСОБА_6 пов’язаних з забезпеченням позову у справі № 640/19565/18.

В обґрунтування заяви представник відповідача ОСОБА_7 вказав, що 28.02.2008 позивач - ОСОБА_2 уклав з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку (на даний час Акціонерне товариство) «УКРСОЦБАНК» Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 830/27/14-4/12/8-105 у межах максимального ліміту заборгованості до 240 000,00 доларів США (далі за текстом - «Кредитний договір»).

З метою забезпечення виконання зобов’язання за даним Договором кредиту було укладено Іпотечний договір № 830/27/14-4/48/8-081 від 28.02.2008, згідно якого в іпотеку передавалось нерухоме майно у вигляді нежитлових приміщень 1-го поверху №№ 17-1-:- 17-14 в літ. «А-5», загальною площею 159,8 кв.м., які знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 1/3.

28.09.2017, зважаючи на те, що строк платежу за Кредитним договором настав, а сума заборгованості не була погашена, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено Виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки.

01.10.2018 відповідно до Договору про відступлення права вимоги №30/08/18-У від ОСОБА_1 придбав право вимоги до ОСОБА_2 за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 28.02.2008 № 830/27/14-4/12/8-105, що укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку (на даний час Акціонерне товариство) «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_2 (копія - Додаток №2).

01.10.2018 також було укладено Договір передачі прав за Іпотечним договором № 830/27/14-4/48/8-081 від 28.02.2008, за яким ОСОБА_1 прийняв всі права за цим іпотечним договором, що укладався з метою забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 28.02.2008 № 830/27/14-4/12/8-105 (копія - Додаток №4).

16.11.2018 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВП РОГАНСЬКИЙ М’ЯСОКОМБІНАТ», в особі генерального директора ОСОБА_8 та фінансового директора ОСОБА_9, що діяли на підставі статуту було укладено попередній договір оренди нежитлового приміщення № 16/11/2018. Згідно із цим Договором Орендодавець, тобто ОСОБА_1 з дня підписання акту прийому-передачі передає, а Орендар, приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 17-1 -:- 17-14 в літ. «А-5», яке розташоване за адресою: Україна, місто Харків, вулиця Донця-Захаджевського, будинок 1/3, загальною площею 159.8 м. кв. для використання на умовах, визначених у даному Договорі. Розмір місячної орендної плати складає: 80000.00 грн. (вісімдесят тисяч гривень).

Орендна плата є цілком обґрунтованою і такою, що відповідає ринковій, що, на думку представника відповідача, підтверджується відомостями з інтернет-ресурсу, що створений для публікації оголошень про продажу чи оренду нерухомості https://dom.ria.com/ вартість оренди, навіть значно більш віддалених від центру міста офісних приміщень і з меншою площею, коливається від 39 548,0 грн. до 169 492,0 грн. на місяць.

ОСОБА_1 на даний момент є особою, якій належить право вимоги до ОСОБА_10 за Кредитним договором, забезпеченим переданням в іпотеку нерухомого майна у вигляді нежитлових приміщень 1-го поверху №№ 17-1-:-17-14 в літ. «А-5». загальною площею 159,8 кв.м., які знаходяться за адресою: Харківська обл.. м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 1/3.

Статтею 4 Іпотечного договору передбачено застереження, про можливість задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки чи його продажу, як того вимагають положення статей 37, 38 Закону України «Про іпотеку».

Тобто ОСОБА_1 отримав всі необхідні та законні правові підстави для задоволення своїх вимог до ОСОБА_2, та вправі набути право власності чи продати нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 17-1-:- 17-14 в літ. «А-5», загальною площею 159,8 кв.м., які знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок 1/3.

Проте, на даний момент, у зв’язку з накладенням арешту на вказану нерухомість за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову, ОСОБА_1 не має можливості зареєструвати за собою право власності на вказаний Об’єкт нерухомості та отримувати від нього дохід, принаймні, у вигляді орендної плати.

Щодо наявності доказів того, що майновий стан позивача та його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача.

Незважаючи на те, що позивач у заяві про забезпечення позову зазначає про наявність у нього достатньої кількості майна, цей факт ніяким чином не може гарантувати відповідачу відшкодування збитків, завданих арештом нерухомості, оскільки зі змісту інформаційної довідки з Реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.11.2018, вбачається, що все належне ОСОБА_2 майно вже обтяжене різного роду судовими рішеннями, виконавчими провадженнями та заборонами навідчуження.

Представник відповідача вважає, що перелічені вище обставини безсумнівно підтверджують, що майновий стан ОСОБА_2 викликає обґрунтовані сумніви у його платоспроможності та вказує на неминучі ускладнення чи, навіть, не можливість відшкодування ним збитків, що можуть бути завдані ОСОБА_6 забезпеченням позову, а отже наявні підстави для задоволення клопотання про зустрічне забезпечення позову.

Суд, дослідивши матеріали клопотання та справи, вважає, що клопотання про застосування зустрічного забезпечення позову, задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, відповідно до положень ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Обов'язок суду застосовувати зустрічне забезпечення, відповідно до частини 3 статті 154 ЦПК України, виникає за умов існування таких обставин:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов'язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.ст. 2,18,154 ЦПК України, поширюється також на ухвалу суду про зустрічне забезпечення. При цьому відповідно до ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, тільки у випадку забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричиненні забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

При розгляді заяви про зустрічне забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів як забезпечення позову так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи своє повторне звернення з даним клопотанням про зустрічне забезпечення позову, заявник зазначає, що аналогічні клопотання у вказаній справі розглядалися судом, про що постановлені ухвали, однак на підтвердження нових підстав забезпечення суду належних та допустимих доказів не надає.

Як вбачається з матеріалів клопотання, цивільної справи, позивач є громадяниномУкраїни, має зареєстроване місце проживання у м. Харкові, має картку платника податків, за позивачем зареєстровано право власності на нерухоме майно в м.Харкові, за рахунок якого можливо відшкодувати вірогідні збитки, яких може понести відповідач у випадку відмови у задоволенні позову.

Таким чином, на час розгляду судом заяви про зустрічне забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

На підставі наведеного, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання представника відповідача відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання  представника відповідача ОСОБА_1 по  справі за позовом  ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу  суду може бути подана  протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.  Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІII «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 15.12.2017 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

       Суддя -