ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 855/110/19

УХВАЛА

11 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Василенка Я. М., суддів Кузьменка В. В., Шурка О. І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії, кандидата на пост Президента України ОСОБА_3, кандидата на пост Президента України ОСОБА_4 про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовною заявою, в якій він просив:

- визнати протизаконними дії кандидата на пост Президента України ОСОБА_3 в частині публічно оприлюдненої заяви в засобах масової інформації 03.04.2019 щодо проходження Президентом України, який є кандидатом на пост Президента України, ОСОБА_4 медичного обстеження щодо наркотичної та алкогольної залежності та зобов'язати Центральну виборчу комісію в порядку визначеному законом зняти з виборчих перегонів кандидата на пост Президента України ОСОБА_3 за посягання на честь, гідність Президента України;

- зобов'язати кандидата на пост Президента України ОСОБА_4, як діючого главу держави, утримуватися від заяв опонентів, які підривають авторитет Президента України, українського народу, держави Україна в цілому на міжнародному рівні.

Спірні правовідносини виникли щодо дій кандидата на пост Президента України, вчинених в межах виборчого процесу, та бездіяльності Центральної виборчої комісії, відтак, позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду як до суду першої інстанції в порядку ст. 277 КАС України.

Перевіривши заявлені позивачем вимоги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду з урахуванням наступного.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2, 03.04.2019 через офіційні засоби масової інформації кандидат в Президенти України ОСОБА_3 зробив публічну заяву (виклик) кандидату в Президенти України ОСОБА_4 (діючому Президенту України) стосовно проведення медичних досліджень кандидатів на встановлення алкогольної та наркотичної залежності, що стане підставою в прийнятті участі кандидатом на пост Президента України ОСОБА_3 в дебатах.

Зважаючи на публічні заяви кандидата в Президенти України ОСОБА_3 в частині проходження перевірки на стан наркотичних чи алкогольних досліджень, позивач, який є громадянином України, вважає, що кандидатом в Президенти України ОСОБА_3 грубо порушено конституційне та виборче право, а також публічно принижено честь, гідність виборця, кандидата в Президенти України ОСОБА_4 та діючого Президента України ОСОБА_4, обраного волевиявленням українського народу.

З наведеного вище, позивач також переконаний в тому, що Центральна виборча комісія не виконує свої обов'язки, оскільки вона не відреагувала на зухвалу заяву кандидата в Президенти України ОСОБА_3, який фактично зробив публічний виклик не тільки своєму опоненту, а й всьому українському народу, який обирав діючого Президента України, реалізовував спільні плани, проекти реформ, розвитку та захисту країни від зовнішнього ворога.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем оскаржуються дії кандидата на пост Президента України ОСОБА_3 в частині публічно оприлюдненої заяви в засобах масової інформації 03.04.2019 щодо проходження Президентом України, який є кандидатом на пост Президента України, ОСОБА_4 медичного обстеження щодо наркотичної та алкогольної залежності та бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо реагування на таку заяву кандидата в Президенти України ОСОБА_3, а також просить зобов'язати Центральну виборчу комісію зняти з виборчих перегонів кандидата на пост Президента України ОСОБА_3 за посягання на честь, гідність Президента України, а кандидата на пост Президента України ОСОБА_4, як діючого главу держави, зобов'язати утримуватися від заяв опонентів, які підривають авторитет Президента України, українського народу, держави Україна в цілому на міжнародному рівні.

Особливості провадження у справах, пов'язаних із виборами Президента України встановлені ст. 277 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 277 КАС України кандидат на пост Президента України, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу мають право оскаржувати дії іншого кандидата на пост Президента України, його довіреної особи, якщо ці дії спрямовані на порушення встановленого законом порядку висунення кандидата, проведення передвиборної агітації, інші порушення їхніх прав або виборчих прав громадян. Виборець має право оскаржувати дії кандидата на пост Президента України, його довіреної особи, якщо ці дії порушують його виборчі права

Згідно з ч. 6 ст. 277 КАС України рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, у тому числі рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів, можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому ст. 273 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 КАС України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

Згідно з ч. 2 ст. 273 КАС України виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.

Частиною 6 ст. 273 КАС України передбачено, що позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

Відповідно до ч. 7 ст. 277 КАС України дії кандидатів на пост Президента України, їхніх довірених осіб оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.

Особливості обчислення процесуальних строків у справах, передбачених, окрім іншого, ст. 273, врегульовано ст. 270 КАС України.

Так, згідно ч. 1 ст. 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 270 КАС України днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Отже, позов щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності Центральної виборчої комісії та кандидата в Президенти України може бути поданий до Шостого апеляційного адміністративного суду (окрім справ щодо встановлення результатів виборів або всеукраїнського референдуму) не пізніше п'ятого дня із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. У випадку пропуску такого строку позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує дії кандидата на пост Президента України ОСОБА_3 та бездіяльність Центральної виборчої комісії, які мали місце 03.04.2019 (дата оприлюднення кандидатом на пост Президента України ОСОБА_3 публічної заяви в засобах масової інформації), а тому п'ятиденний строк їх оскарження сплив 08.04.2019. Однак, позовну заяву було подано до Шостого апеляційного адміністративного суду лише 10.04.2019, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Шостого апеляційного адміністративного суду.

Отже, враховуючи те, що позивачем пропущено п'ятиденний строк подання позову, який не може бути поновлений, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч. 5 ст. 270 КАС України.

У контексті наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Крім іншого, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_2 про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 256, 270, 272, 273, 278 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії, кандидата на пост Президента України ОСОБА_3, кандидата на пост Президента України ОСОБА_4 про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у дводенний строк у порядку, встановленому ч. 2 ст. 278 КАС України.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, апеляційна скарга подається учасниками справи до Верховного суду через Шостий апеляційний адміністративний суд.

Головуючий суддя: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Василенко Ярослав Миколайович

Судді: Шурко Олег Іванович

Кузьменко Володимир Володимирович