Справа № 1-97/10

В И Р О К

Іменем  України

08  лютого  2010 року      

Шевченківський  районний  суд  м. Львова

в складі:  головуючої – судді                    Свірідової В.В.

при секретарі                                               Дмитраш І.І.

з  участю прокурора                                   Палюх А.І.  

захисника                                                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Львові  кримінальну справу про обвинувачення

  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з  середньо-спеціальною світою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та  проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше   несудимого

у  вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч.1 КК України, -

у с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_2 20 жовтня 2009 року близько 01.50год. маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, незаконно заволодів  автомобілем  марки „FORD SIERRA” , 1992 року випуску, д.р.н. FMI   02578, вартістю 24 149 гривень 10 коп., що належить громадянину ОСОБА_3 Тшеснєвському Пьотру-Даріушу, який  знаходився   біля  будинку  №  32   по  вул.Новознесенській  у  м.Львові.

 В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро  розкаявся та  пояснив, що він  дійсно 20.10.2009 року близько 01.50год. перебуваючи  на території  автошроту по вул.Новознесенській 32 в м.Львові, маючи  вільний доступ, заволодів ключами  та брелком іммобілайзера  від  автомобіля „FORD SIERRA” д.н. FMI   02578, які знаходились в  приміщенні, в  якому  він ночував. Після чого, не маючи дозволу від потерпілого, свідомо ввівши в оману гр.ОСОБА_4, виїхали на автомобілі за територію автошроту. В подальшому 20.10.2010 року о 02.15год. були зупинені працівниками ДАІ на перехресті вул.Липинського-Замарстинівська у м.Львові  та  доставлені  у  Шевченківський  РВ  ЛМУ  ГУМВСУ  у  Львівській  області. Автомобіль  повернуто   потерпілому.  Просить  суд   суворо не  карати.  

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини, його винуватість у  вчинені злочину повністю і об’єктивно стверджується зібраними в ході досудового слідства доказами, які зазначені в обвинувальному висновку. Фактичні обставини справи, які підтверджуються цими доказами не оспорювались в судовому засіданні ні підсудним ОСОБА_2, ні іншими учасниками  судового розгляду.

 Дії  підсудного ОСОБА_2  слід  вірно  кваліфікувати   за  ч.1  ст. 289  КК України, оскільки  він  вчинив незаконне  заволодіння  транспортним  засобом.

 Обираючи  підсудному ОСОБА_2 міру покарання, суд  враховує   характер  та тяжкість  вчиненого  ним  злочину, особу  підсудного, його стан здоров”я (хвороба  мінінгітом), відсутність  негативних наслідків, позитивну характеристику  з  місця  проживання,  щире  каяття  підсудного  у  вчиненому, що  є  пом’якшуючою відповідальність  обставиною,  вчинення  злочину  в  стані   алкогольного  сп’яніння,  що  є  обтяжуючою  відповідальність  обставиною, вважає, що  міру  покарання   підсудному  слід  обрати  в  межах   санкції    частини  статті   за  якою  кваліфіковано  злочин  у  виді  позбавлення  волі.

Враховуючи   обставини  справи, тяжкість  злочину, особу  винного,  те  що  в  нього є  постійне  місце  проживання, його  вік,  сімейне  становище  останнього,  суд  вважає,  що   виправлення   підсудного  можливе  без   відбуття   покарання   підсудним  в  місцях  позбавлення  волі  та    застосувати  до  ОСОБА_2  статтю 75 ч.1  КК  України -  звільнивши  його    від  відбуття  покарання  з  випробуванням  з   іспитовим   строком   та   покласти  на  нього  обов’язки, передбачені  ст.76 п.2,3 КК  України- зобов’язати  підсудного  не  виїжджати  за  межі України  на постійне  проживання  без  дозволу органу  кримінально-виконавчої системи  та  повідомляти органи  кримінально-виконавчої  системи  про  зміну  місця  проживання  та  роботи.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним  у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1  статті  289  КК України та  призначити йому  покарання  у  виді 3 (трьох) років  позбавлення  волі.

 На  підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити  від  відбування  заначеного  вище   покарання з  випробуванням,  з   іспитовим  терміном  на  2(два)  роки.

 Згідно вимог ст. 76 ч.2,3 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_2 не  виїжджати  за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи  про зміну  місця проживання та  роботи .

Міру запобіжного заходу  засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередньо обрану – підписку  про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти  діб  з  моменту його проголошення  через  Шевченківський  районний суд м. Львова.  

Суддя                                                                   Свірідова В.В.