справа №2-260/2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем  України

17 лютого 2010 р.                                                                                                                           м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді – Цветкова О. Я.

при секретарі – Пшеничній Г. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Керчі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот-Керч», третя особа – ТОВ «Гратіс ЛТД», про визнання недійсною умови договору гарантійного ремонту, розірвання договору купівлі-продажу товару, стягнення вартості товару, витрат на правову допомогу та судових витрат, а також постановлення окремої ухвали про стягнення з відповідача в дохід держави штрафних санкцій за порушення прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Керченського міського суду АР Крим із зазначеним позовом, який вмотивований тим, що позивач 08.09.2008 р. придбав у магазині відповідача мобільний телефон «Sony Ericsson» модель W 760i вартістю 1860,00 грн. Гарантійний строк експлуатації становив 12 місяців. Після повторної поломки придбаного телефону, позивач 07.09.2009 р. звернувся до відповідача з вимогою усунути недолік у встановлений законом строк. 26.09.2009 р. позивач заявив письмову вимогу про розірвання договору купівлі-продажу та повернення вартості товару, яка не була задоволена, у зв’язку з чим позивач просить визнати недійсною умову, зазначену в його заяві про здавання телефону в гарантійний ремонт щодо згоди на затримку строку ремонту, розірвати договір купівлі-продажу товару, стягнути з відповідача 1860,00 грн. вартості товару, витрати на правову допомогу у розмірі 850 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 120,00 грн., а також постановити окрему ухвалу про стягнення з відповідача в дохід держави штрафних санкцій за порушення прав споживачів.

У судовому засіданні позивач та його представники за довіреностями ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимоги підтримали, просили задовольнити позов повністю.

Представники відповідача за довіреностями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечували з підстав, зазначених у письмових запереченнях (а.с.36) . Просили долучити до участі у справі в якості третьої особи ТОВ «Гратіс ЛТД», в сервісному центрі якого був зроблений гарантійний ремонт. Пояснили, що в гарантійному талоні, що був підписаний позивачем при придбанні товару, вказані сервісні центри, які знаходяться в м. Києві. Підписанням заяви від 07.09.2009 р. про здавання телефону в гарантійний ремонт, позивач надав свою згоду на затримку строку ремонту у зв’язку з необхідністю транспортування виробу до сервісного центру через проміжний приймальний пункт у м. Сімферополі. Отже, недолік був усунутий сервісним центром у встановлений законом строк та не був істотним, позивач надав письмову згоду на затримку, пов’язану з транспортуванням товару до сервісного центру, телефон після ремонту знаходиться у справному стані, про що позивача було письмово повідомлено, але позивач відмовляється його забрати. Просили відмовити у позові з наведених підстав.

Третя особа - ТОВ «Гратіс ЛТД», залучена до участі у справі в якості за заявою відповідача, проти чого не заперечували позивач та його представники, явку представника у судове засідання не забезпечила, надіслала до суду письмові пояснення, в яких просила розглянути справу за відсутності представника, пояснила, що гарантійний ремонт було виконано у встановлені законом строки, повторних звернень щодо несправності телефону в сервісний центр не надходило.

Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 08.09.2008 р. придбав у магазині відповідача мобільний телефон «Sony Ericsson» модель W 760i вартістю 1860,00 грн. Згідно гарантійного талону № 3518914 термін гарантії становить 12 місяців з дати придбання виробу, тобто з 08 вересня 2008 р. (а.с.57).

З письмової заяви позивача від 07.09.2009 р. про здавання телефону в ремонт (а.с.8) та з письмових пояснень третьої особи - ТОВ «Гратіс ЛТД» (а.с.46-47), телефон був зданий в ремонт позивачем 07.09.2009 р. та знаходився у сервісному центрі «Персональні комунікації» ТОВ «Гратис ЛТД» в ремонті з 12.09.2009 р. до 25.09.2009 р., після чого був відправлений на адресу відповідача (а.с.26,49).

Позивач 26.09.2009 р. звернувся до відповідача з письмовою вимогою про розірвання договору та повернення вартості товару, сплату витрат на правову допомогу у розмірі 150 грн. (а.с.6-7). Листом від 30.09.2009 р. № 107 відповідач запропонував ОСОБА_1 забрати справний телефон та відмовив у задоволенні вимог щодо оплати витрат на правову допомогу (а.с.18-19). Додатковою претензією від 12.10.2009 р. позивач збільшив вимоги про оплату витрат на правову допомогу ще на 100 грн. (а.с.9-10).

12.10.2009 р. позивач знову звернувся до відповідача та просив задовольнити його вимоги (а.с.11-17). Відповідач листом від 19.10.2009 р. № 117 повідомив позивача про те, що недолік був усунутий сервісним центром у встановлений законом строк та не був істотним, позивач надав письмову згоду на затримку, пов’язану з транспортуванням товару до сервісного центру, телефон після ремонту знаходиться у справному стані, про що позивача було письмово повідомлено, тому його вимоги не можуть бути задоволені (а.с.20-21).

У судовому засіданні представники відповідача надали для огляду вказаний телефон та пояснили, що він знаходиться у справному стані та відповідач готовий віддати його позивачу, але останній відмовляється від цього. Позивач у судовому засіданні підтвердив, що цей телефон йому не потрібен, він придбав інший, тому наполягає на розірванні договору та поверненні сплачених за телефон коштів.  

При вирішенні справи суд виходить з того, що права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу передбачені главою 54 Цивільного кодексу України та відповідними нормами Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 3 ст. 709 Цивільного кодексу України та п. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно з письмовою заявою позивача від 07.09.2009 р. про здавання телефону в ремонт (а.с.8) та відповідно до письмових пояснень третьої особи - ТОВ «Гратіс, ЛТД» (а.с.46-47), телефон був зданий в ремонт позивачем 07.09.2009 р. та знаходився у сервісному центрі «Персональні комунікації» ТОВ «Гратіс ЛТД» в ремонті з 12.09.2009 р. до 25.09.2009 р., після чого був відправлений на адресу відповідача, який листом від 30.09.2009 р. повідомив позивача про необхідність з’явитись у магазин «Фокстрот» для отримання справного телефону (а.с.18-19). Отже гарантійний ремонт був проведений у сервісному центрі «Персональні комунікації» ТОВ «Гратіс ЛТД» в межах встановленого законом строку. Пересилання телефону до сервісного центру та повернення продавцю зайняло ще близько 6-8 днів.  

Норми ч. 3 ст. 709 Цивільного кодексу України та п. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вказують на можливість для сторін договору купівлі-продажу встановити інший строк для усунення недоліків, що й було зафіксовано у підписаній позивачем заяві від 07.09.2009 р., тому посилання позивача на порушення у зв’язку з цим його прав споживача суд не бере до уваги.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» видача й одержання документа на підтвердження укладення договору про побутове обслуговування свідчить про згоду сторін з усіма його умовами. Отже, ці умови є обов'язковими для сторін і суд повинен виходити з них при вирішенні спору.

Крім того, заява позивача від 07.09.2009 р. про здавання телефону в ремонт не є договором відповідно до змісту терміну «договір», що вживається в Законі України «Про захист прав споживачів», не є вона також договором у сенсі Цивільного кодексу України, а можливість подовження строку усунення недоліків передбачена чинним законодавством та позивач погодився на це підписанням заяви, тому вимога про визнання недійсною умови, зазначеної в його заяві про здавання телефону в гарантійний ремонт, щодо згоди на затримку строку ремонту, не підлягає задоволенню.

Що стосується заявлених позивачем вимог про розірвання договору купівлі-продажу мобільного телефону та стягнення його вартості суд зазначає наступне.

Стаття 708 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживач   має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми   у  разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків , які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору.

Таким чином, враховуючи наведені приписи чинного законодавства, вимоги щодо розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми   можуть бути заявлені споживачем тільки за умови, що не закінчився термін гарантії, встановлений на нього, та недолік є істотним.

Відповідно до ст. 676 Цивільного кодексу України та ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів» гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу та продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв'язку з виявленими в ньому недоліками та на строк перебування товару в гарантійному ремонті.

Як вбачається з копії гарантійного талону № 3518914 термін гарантії становить 12 місяців з дати придбання виробу, тобто з 08 вересня 2008 р. (а.с.57), крім того, у зв’язку з перебуванням телефону в ремонті позивач був позбавлений можливості використовувати придбаний ним телефон у зв'язку з виявленими в ньому недоліками протягом 44 днів (25 днів у квітні 2009 р. + 13 гарантійного ремонту в вересні 2009 р. + 6 днів на пересилання виробу), отже гарантійний строк продовжувався згідно з чинним законодавством до 22 жовтня 2009 р.

Істотним недоліком відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, що виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

З матеріалів справи вбачається, що двічі в сервісному центрі «Персональні комунікації» ТОВ «Гратис ЛТД» заявлені дефекти були усунуті шляхом заміни системного роз’єму та шлейфу в межах встановленого законом строку (а.с.46-49). Крім того, у судовому засіданні було встановлено, що апарат у робочому стані, тобто не втратив своїх властивостей та може використовуватись у подальшому, що не заперечувалось позивачем та його представниками.

Таким чином, суд вважає, що недолік телефонного апарату, що був придбаний позивачем, не наділений визначеними законом ознаками, отже не є істотним. Позивачем не надано доказів в обґрунтування істотності недоліку придбаного ним товару.

Отже, хоча вимоги про розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми були заявлені позивачем в межах строку, передбаченого ст. 680 ЦК України, з огляду на те, що вказаний недолік не є істотним, тому позивач не мав права звертатись з цією вимогою. Тому вимоги позивача в цій частині не можуть бути задоволені судом.

Вимога позивача про постановлення окремої ухвали не підлягає задоволенню з огляду на приписи ст. 211 ЦПК України, відповідно до якої окрема ухвала може бути постановлена у випадку встановлення судом порушення закону. В ході розгляду справи порушення закону судом не було встановлено. Крім того, згідно зі ст.ст. 23, 26 Закону України «Про захист прав споживачів» повноваження стягувати штрафні санкції за порушення цього Закону має спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи у порядку, встановленому КМ України.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу та судових витрат суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню з огляду на приписи ст.ст. 84, 88 ЦПК України, тому що по-перше, до складу судових витрат можуть бути віднесені витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, втім в матеріалах справи відсутні докази, що позивачем витрати були сплачені адвокату, що надавав би послуги за ордером чи договором або іншому фахівцю в галузі права, а наявні в матеріалах справи розрахункові квитанції про отримання ПП «ОСОБА_2 К» від ОСОБА_1 певних коштів та копія свідоцтва про державну реєстрацію вказаної юридичної особи не є підтвердженням оплати правової допомоги фахівця в галузі права. По-друге, судові витрати можуть бути присуджені пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тому, з огляду на відсутність у суду підстав для задоволення позовних вимог, відсутні й підстави для стягнення з відповідача судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд АРК протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга також може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга буде подана в десятиденний строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                              О. Я. Цветков