ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 року Чернігів Справа № 620/306/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участю секретаря Шашери М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовомПриватного підприємства ''Укрпромбуд-Б''

до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області

про за участю сторін від відповідача визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Качанок О.М., особа встановлена за посвідченням НН № 000282, діє на підставі довіреності № 4173/9/25-01-10-15 від 11.09.18

У С Т А Н О В И В:

Позивач 28.01.2019 звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області і просить:

визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення №00003811400 від 12.11.2018, прийняте Головним управлінням ДФС у Чернігівській області про нарахування Приватному підприємству «Укрпромбуд-Б» податкового зобов'язання та штрафних санкцій у розмірі 2 177 345 (два мільйони сто сімдесят сім тисяч триста сорок п'ять) гривень 00 копійок з податку на прибуток приватних підприємств;

визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення №00003821400 від 12.11.2018, прийняте Головним управлінням ДФС у Чернігівській області про нарахування Приватному підприємству «Укрпромбуд-Б» податкового зобов'язання та штрафних санкцій у розмірі 2 419 272 (два мільйони чотириста дев'ятнадцять тисяч двісті сімдесят дві) гривні 50 копійок з податку на додану вартість;

судові витрати, пов'язані із розглядом справи покласти на відповідача.

Свої вимоги мотивує тим, що висновок відповідача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ ««Укрпромбуд-Б»» та його контрагентами є необґрунтованим і безпідставним. Позивач наполягає на тому, що договори укладені з ТОВ «ТД «Рейм-Хаус» та ТОВ «Альфа Холдінг» на поставку товарно-матеріальних цінностей, мають реальний характер, виконання сторонами договірних зобов'язань підтверджується належними первинним бухгалтерськими документами, які підтверджують реальність господарської операції. Позивач наполягає на тому, що в подальшому придбаний товар був використаний ним у власній господарській діяльності під час виконання робіт по проведенню капітального ремонту окремих інженерних систем та приміщень Спорткомплексу «Атлет» та робіт з капітального ремонту - термомодернізації об'єктів бюджетної сфери Славутицької міської ради, що також підтверджується даними бухгалтерського обліку підприємства. Враховуючи наведені обставини, позивач вважає висновки ГУ ДФС в Чернігівській області, наведені в акті перевірки, про порушення позивачем вимог податкового законодавства не відповідають дійсності, а тому податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

У встановлений судом термін від ГУ ДФС в Чернігівській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому, відповідач заперечує проти задоволенні позовних вимог та зазначає, що в ході проведеної перевірки не підтверджено реальності здійснення господарських операцій із постачальниками ТОВ «ТД «Рейм-Хаус» та ТОВ «Альфа Холдінг». Відповідач зазначає, що під час проведеної перевірки встановлено, що ТОВ «ТД «Рейм-Хаус» і ТОВ «Альфа Холдінг» не мали реальної можливості провадити господарську діяльність через відсутність основних засобів та відповідних трудових ресурсів. Крім того, відносно посадових осіб ТОВ «ТД «Рейм-Хаус» та ТОВ «Альфа Холдінг» відкрито кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України. Відповідач вказує на численні порушення при складенні бухгалтерської звітності та невідповідність поставленого товару даним бухгалтерського обліку. Не підтверджено постачання товару по ланцюгу ТОВ «ТД «Рейм-Хаус» - ТОВ «Колор Ком». Встановлено використання товару до здійснення поставки цього товару від ТОВ «Альфа Холдінг». Не було надано документів, які підтверджують транспортування товару від ТОВ «Альфа Холдінг» то позивача, також не надано специфікацій на цей товар та документів, що підтверджують якість товару. ГУ ДФС в Чернігівський області наполягає на тому, що мало місце формування схемного податкового кредиту, що є свідченням формального складення первинних бухгалтерських документів та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди ланцюгу постачання. З огляду на зазначене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №00003811400 та №00003821400 від 12.11.2018.

Крім того, від ГУ ДФС в Чернігівській області до суду надійшли додаткові пояснення щодо позовної заяви, в яких відповідач вказує на те, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32018270000000072 від 21.09.2018, за ознаками складу злочинів передбачених ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 212 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що в період 2017-2018 років невстановлені особи використовуючи реквізити ТОВ «Альфа Холдінг», ТОВ «Укр Буд Інвест», ТОВ «Торговий дім «Рейм-Хаус» сприяли ухиленню від сплати податків реально діючими суб'єктам господарювання, зокрема ПП «Укрпромбуд-Б».

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без участі представник позивача.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, посилаючись на обставини, викладені в відзиві на позов та додаткових поясненнях.

Ухвалою суду від 01.02.2019 у справі відкрито провадження та призначено слухання за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.02.2019 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ПП «Укрпромбуд-Б» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2018.

За результатами перевірки ГУ ДФС в Чернігівській області було складено акт від 18.10.2018 № 692/14/35075132.

Під час проведеної перевірки встановлено зокрема такі порушення:

п. 44 І. п. 44.2 ст. 44. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 1 741 876 грн., в т. ч. за 2017р. 1 741 876 грн;

п.198.1, п.198.2, п. 198.6 ст.198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 1 935 418 грн., в тому числі за грудень 2017 року 1 935 418 грн.

ПП «Укрпромбуд-Б», не погоджуючись із актом перевірки № 692/14/35075132 від 18.10.2018 подав до ГУ ДФС в Чернігівській області заперечення на акт перевірки

Листом за №11444/10/25-0114*01-06 від 08.11.2018 ГУ ДФС в Чернігівській області повідомило ПП «Укрпромбуд-Б» про залишення без задоволення заперечень на акт перевірки.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС в Чернігівській області було прийнято податковій повідомлення-рішення від 12.11.2018:

№00003811400, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання та штрафні санкції у розмірі 2 177 345 (два мільйони сто сімдесят сім тисяч триста сорок п'ять) гривень 00 копійок з податку на прибуток приватних підприємств;

№00003821400 про нарахування ПП «Укрпромбуд-Б» податкового зобов'язання та штрафних санкцій у розмірі 2 419 272 (два мільйони чотириста дев'ятнадцять тисяч двісті сімдесят дві і гривні 50 копійок з податку на додану вартість.

Позивачем в порядку адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень було подано до ДФС України скарги. Листом Державної фіскальної служби України за № 1132/6/99-99-11-04-01-25 від 10.01.2019, позивача повідомлено про рішення про результати розгляду скарг, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 12.11.2018 №00003811400 та №00003821400.

Під час проведеної перевірки ГУ ДФС в Чернігівській області було встановлено, що між ПП «Укрпромбуд-Б», як покупцем та ТОВ «ТД «Рейм Хаус», як постачальником було укладено договір поставки №01-15.11/2017 від 15.11.2017. Відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених договором

Постачальник зобов'язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у письмових або усних заявках-замовленнях покупця переданих усно або письмово представнику постачальника. Ціна товару зазначається у видаткових накладних.

Поставка товару здійснюється постачальником за адресою: м.Київ пл. Спортивна, 1. Асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі Специфікації постачальника яка надається покупцю (прайс-цін), а також в видаткових накладних.

Судом встановлено, що товар було поставлено на підставі видаткових накладних №04-211117 віл 21.11.2017, № 06-211117 від 21.11.2017; № 05-211117 від 21.11.2017; № 03-211117 від 21.11.2017, № 01-211117 від 20.11.2017, № 02-211117 від 20.11.2017, №01 -211117 від 21.11.2017, № 02-211117 від 21.11.2017, №01-181217 від 18.12.2017, №02-181217 від 18.12.2017, №01-191217 від 19.12.2017, № 01-201217 від 20.12.2017, № 02-201217 від 20.12.2017; рахунку-фактуру №01-201117.

ТОВ «ТД «Рейм Хаус» на адресу ПП «Укрпромбуд-Б» були виписані та зареєстровані в єдиному реєстрі податкові накладні: № 2727 від 20.12.2017; № 2626 від 20.12.2017; № 2424 від 20.12.2017; № 2525 від 20.12.2017; № 2828 від 20.12.2017; № 2929 від 19.12.2017; № 1919 від 19.12.2017; № 1818 від 19.12.2017; №232312 від 19.12.2017; № 2020 від 19.12.2017; № 171 від 18.12.2017; № 103 від 18.12.2017; № 106 від 18.12.2017; № 105 від 18.12.2017; № 104 від 18.12.2017; № 101 від 18.12.2017; № 3232 від 18.12.2017; № 1111 від 18.12.2017; № 1212 від 18.12.2017; № 3333 від 18.12.2017; № 3131 від 18.12.2017; № 1414 від 18.12.2017; № 1313 від 18.12.2017; № 1616 від 18.12.2017; № 3434 від 18.12.2017; № 1515 від 18.12.2017; № 3030 від 18.12.2017; № 31311 від 18.12.2017; №24 від 21.11.2017; № 23 від 21.11.2017; № 25 від 21.11.2017; № 26 від 21.11.2017; № 27 від 21.11.2017; № 22 від 21.11.2017; № 21 від 20.11.2017; № 20 від 20.11.2017.

Оплата ПП «Укрпромбуд-Б» за придбані товари у ТОВ «ТД «Рейм Хаус» здійснена згідно платіжних доручень: №576 від 22.11.2017 на суму 3360000 грн., в т.ч. ПДВ 560000 грн., №741 від 28.12.2017р. на суму 11725654,80 грн., в т.ч. ПДВ 1954275,80 грн. Всього сплачено в сумі 1508564,80 грн., в т.ч. ПДВ 2514275,80 грн.

Також під час перевірки ГУ ДФС було встановлено, що між ПП «Укрпромбуд-Б», як покупцем та ТОВ «Альфа Холдінг», як постачальником було укладено договір поставки №15 від 01.05.2017, згідно з яким постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених договором. Постачальник зобов'язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у письмових або усних заявках-замовленнях покупця переданих усно або письмово представнику постачальника. Ціна товару зазначається у видаткових накладних.

Поставка товару здійснюється постачальником на об'єкт (місце проведення підрядних робіт» покупця. Асортимент та ціна на товар , що поставляється, визначаються на підставі специфікації постачальника яка надається покупцю (прайс-цін), а також в видаткових накладних.

ТОВ «Альфа Холдінг» було поставлено товар на адресу позивача згідно видаткової накладної № 305 від 22.12.2017.

ТОВ «Альфа Холдінг» було виписано на адресу ПП «Укрпромбуд-Б» податкову накладну № 153 від 22.12.2017.

Під час судового засідання судом встановлено, що отримані за договорами поставки товари від ТОВ «Альфа Холдінг» та ТОВ «ТД «Рейм Хаус» були використані ПП «Укрпромбуд-Б» під час виконання умов договорів підряду, а саме :

а) для виконання договору № 01-24.10/17 від 24.10.2017 з Державним підприємством Спортивний комплекс «Атлет», який був укладений за процедурою відкритих торгів в системі «Прозорро» з проведення капітального ремонту окремих інженерних систем та приміщень Спорткомплексу «Атлет» за адресою м. Київ, пл. Спортивна 1.

б) для виконання договору про закупівлю робіт з капітального ремонту - термомодернізації 2-х муніципальних об'єктів бюджетної сфери. № 3 від 03.01.2017р. з управлінням освіти і науки Славутицької міської рали Київської області.

Виконання позивачем своїх зобов'язань за вказаними договорами підтверджується актами приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в та КБ-3, підписаними на виконання договору № 01-24.10/17 від 24.10.2017 з Державним підприємством «Спортивний комплекс «Атлет» та актами приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в та КБ-3, підписаними на виконання договору № 3 від 03.01.2017 з управлінням освіти і науки Славутицької міської ради.

Також про виконання позивачем своїх зобов'язань за договорами підряду свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року № 1 від 19.12.2017, № 3 від 22.12.2017, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року від 19.12.2017 та від 22.12.2017, акти № 2 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, Перелік робіт/ Додаток № 1 до Договору генерального підряду № 01-24.10/17 від 24.10.2017.

Також підтвердженням того, що матеріали дійсно були використані при реконструкції ДП СК «Атлет», є аудиторський звіт за результатами діяльності державного підприємства «Спортивний комплекс «Атлет» за період з 01.01.2015 по 01.05.2018, який був складений Державною аудиторською службою України. В цьому аудиторському звіті немає жодних зауважень щодо невиконання або неналежного виконання ПП «Укрпромбуд-Б» своїх обов'язків перед СК «Атлет».

Також судом встановлено, що 20.12.2017, комісією ПП «Укрпромбуд-Б» створеної наказом по підприємству № 55 від 01.11.2017, був оформлений акт списання № 1 від 20.12.2017 ТМЦ: скла 8мм прозоре акрилове катене+пофарбування по RAL в кількості 304м2 та скла 6 ESG+6ESG мм прозоре катене+матове плівка в кількості 48.24м2.

Зазначене підтверджує те, що придбане у ТОВ «Альфа Холдинг» скло згідно видаткової накладної № 281 від 21.12.2017 та виписаної податкової накладної № 112 від 21.12.2017 не було використано в ході проведення ремонтних робіт СК «Атлет» та було списано як ТМЦ.

Водночас, як свідчать матеріали справи 15.12.2017 між ПП «Альтависта» та ПП «Укрпромбуд-Б» був укладений договір поставки №1-15.12/17, згідно умов п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти і оплатити товар у повному розмірі на умовах та і порядку, визначеним цим Договором.

Так, згідно видаткових накладних № 244 від 22.12.2017 та N 243 від 22.122017, № 242 від 22.12.2017 ПП «Укрпромбуд-Б» придбало у ПП «Альтависта» скло 8мм прозоре акрилове катене + пофарбування по RAL в кількості 152м2 та скло 6 ESG+6ESG мм прозоре катене+матове плівка у кількості 24.12м2.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується те, що придбане у ТОВ «Альфа Холдинг» скло згідно видаткової накладної № 281 від 21.12.2017 та податкової накладної № 112 від 21.12.2017 не було використано в ході проведення ремонтних робіт СК «Атлет» а було використано скло придбане у ПП «Альтависта».

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 134.1.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.п. 135.1 ст. 135 ПК України).

Відповідно до п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України)

Підпунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи із аналізу наведених вище норм, суд робить висновок пр. те, що на підтвердження включення понесених витрат до витрат, що приймають участь в обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також на підтвердження формування платником податку на додану вартість податкового кредиту зз цього податку необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факти поставки товару та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

В ході проведеної перевірки та під час судового засідання було встановлено наявність первинних бухгалтерських документів, що обов'язково повинні бути наявні, для відображення господарської операції, за результатами якої вони складені. В судовому засіданні встановлено наявність видаткових накладних, що підтверджують здійснення поставки, податкових накладних, що підтверджують формування податкових зобов'язань ПДВ, а також платіжних доручень, згідно яких здійснено оплату поставленого товару.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що витрати ПП «Укрпромбуд-Б» на придбання товарів у його постачальників належним чином підтверджені відповідними бухгалтерськими документами, а податок на додану вартість, сплачений в ціні товару правомірно віднесено до складу податкового кредиту цього податку на підставі належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних.

Щодо посилань ГУ ДФС в Чернігівській області на те, що відповідно до умов договорів із ТОВ «Альфа Холдінг» та ТОВ «ТД «Рейм Хаус» товар поставляється відповідно до специфікацій, які не були надані на перевірку, що свідчить про безтоварність операцій, то суд вважає їх необґрунтованими.

Суд, звертає увагу на те, що специфікація не є первинним документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відтак наявність або відсутність специфікації не може свідчити про фіктивність, недійсність чи удаваність правочину чи окремого виду поставок.

Щодо ненадання позивачем на перевірку сертифікатів якості, поставленого товару, з цього приводу суд зазначає, що відсутність сертифікатів якості на придбані товариством товари не впливає на реальність господарських операцій, за результатами яких сформовані валові витрати та податковий кредит.

Крім того, суд вважає, що твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. В межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставок ТМЦ. Спірні операції з контрагентами це звичайні операції купівлі-продажу товарів, а не операції з виконання робіт чи надання послуг, тобто операції, які можуть бути здійснені без використання виробничих потужностей та значних людських ресурсів продавця

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 16.01.2018 у справі 820/4648/13-а та у справі № 826/1398/14.

Щодо посилань ГУ ДФС в Чернігівській області на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42017000000002137 від 01.07.2017 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень посадовими особами ТОВ «ТД «Рейм Хаус», передбаченими ч. 2 ст. 205 та ч. 2 ст. 209 КК Україна, а також досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004294 від 17.11.2017 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбаченими ч. 2 ст. 205 та ч. 2 ст. 209. ч. 3 ст. 358 КК Україна відносно посадових осіб ТОВ «Альфа Холдінг» то суд зазначає, що факт порушення кримінального провадження та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такого кримінального провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених між позивачем та його контрагентами.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем по справі не було надано вироків суду, якими б встановлена вина посадових осіб ТОВ «Альфа Холдінг» та ТОВ «ТД «Рейм Хаус» у вчиненні кримінального правопорушення, а також якими б було досліджено здійснення господарських операцій між позивачем та цими юридичними особами. Відтак, службові записки оперативного управління ГУ ДФС у Чернігівській області №2394/25-01-21-03 від 24.09.2018, №2394/25-01-21-03 від 24.09.2018, містять висновки лише податкового органу щодо того, що у діях посадових осіб контрагентів позивача наявна вина у вчиненні кримінальних правопорушень, а тому такі службові записки не можуть свідчить про фіктивність, безтоварність та дефектність змісту вчинених господарських операцій та не можуть бути належними доказами по справі в розумінні статті 73 КАС України.

Також суд не погоджується із посиланнями ГУ ДФС в Чернігівській області на те, що товарно-транспортна накладна, надана контрагентом позивача, яка свідчить про транспортування товару є належним документом на підтвердження реальності вчинених операцій.

Суд звертає увагу, що відповідно до умов договорів поставки товарно-матеріальних цінностей доставка товару здійснюється постачальниками за власні кошти до місця їх монтажу. З огладь ну зазначене, позивач не здійснював самостійно перевезення товару та не зобов'язаний здійснювати контроль за контрагентами, у тому числі щодо способів транспортування та належного їх оформлення контрагентами.

В свою чергу відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

З урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу витрат, що приймають участь у визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом в постанові по справі № 816/166/15-а від 06.02.2018.

Крім того, суд вважає, що у разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для нього. При цьому чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосередньо контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до витрат підприємства та суми ПДВ до податкового кредиту. Тому, можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у т. ч. недекларування своїх зобов'язань або несплата податку до бюджету, не є підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ за операціями з такими контрагентами.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей. Суд вважає, що позивач не може нести відповідальності за дії або бездіяльність своїх контрагентів. В судовому засіданні встановлена наявність підтверджуючих документів, що свідчать про реальність здійснених господарських операцій, тобто ПП «Укрпромбуд-Б» виконано свої договірні зобов'язання. Таким чином, висновки про відсутність реальних наслідків правочинів є документально необґрунтованими.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит та витрати підприємства вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства ''Укрпромбуд-Б'' - задовольнити повністю.

Податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області № 00003811400 від 12.11.2018 та № 00003821400 від 12.11.2018 - визнати протиправними та скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних відшкодувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на користь Приватного підприємства ''Укрпромбуд-Б'' судові витрати в сумі 19210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Приватне підприємство ''Укрпромбуд-Б'', вул. Ілони Зріні, буд. 43-А, м. Мукачево, Мукачівський район, Закарпатська область, 89601, код ЄДРПОУ 35075132.

Відповідач: Головне управління ДФС у Чернігівській області, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183.

Дата складення повного рішення суду - 11.04.2019.

Суддя Ю. О. Скалозуб