ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1340/19 Справа № 180/115/18 Суддя у 1-й інстанції - Хомченко  С.І. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року                                                                м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” регіональна філія “Придніпровська залізниця”, ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства ОСОБА_3 “ТАС” про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

       У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПАТ “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця”, ОСОБА_2, ПрАТ “СГ “ТАС” про стягнення моральної шкоди.

       В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що внаслідок аварії, яка сталася 12 жовтня 2010 року на залізничному переїзді в с. Городище, в районі м.Марганець загинула його матір – ОСОБА_4 Смертю матері йому спричинено моральну шкоду. На підставі викладеного, просив суд стягнути солідарно з ДП «Придніпровська залізниця», ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в розмірі 300 000 гривень, оскільки вони є власниками джерела підвищеної небезпеки, внаслідок взаємодії яких загинула його мати та йому завдано моральну шкоду та стягнути з ПАТ «СГ «ТАС» - 2550 грн.

       Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 Стягнуто солідарно з ДП «Придніпровська залізниця» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн. Стягнуто з ПрАТ СГ «ТАС» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2550 грн. Стягнуто з ДП «Придніпровська залізниця», ОСОБА_2 та ПрАТ СГ «ТАС» судовий збір на користь держави у розмірі 704 грн. 80 коп. з кожного (а.с.82-85).

       Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2018 року виправлено описку у рішенні Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року та зазначено найменування відповідача - ПАТ “Українська залізниця” регіональна філія “Придніпровська залізниця”, замість невірного - ДП “Придніпровська залізниця” (а.с.96).

       В апеляційній скарзі ПАТ “Українська залізниця” в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» просять рішення суду від 14 червня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

       Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

       Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

       Згідно із ч. 2 ст. 1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

       Відповідно до частини 1 статті 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

       Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, 12 жовтня 2010 року на залізничному переїзді в с. Городище в районі м.Марганець сталася ДТП, що підтверджується Актом розслідування причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12 жовтня 2010 року на залізничному переїзді 115 км+566 м перегону Нікополь-Марганець Криворізької дирекції залізничних перевезень Придніпровської залізниці від 12-13 жовтня 2010 року, відповідно до якого в результаті зіткнення загинуло 43 особи та 10 осіб травмовано (а.с.39-41, 42-44)

       В результаті аварії, що сталася на залізничному переїзді в с.Городище, в районі м.Марганець загинула ОСОБА_4, що підтверджується копією акту розслідування дорожньо-транспортної пригоди та копією свідоцтва про смерть від 16 жовтня 2010 року(а.с.4,6,7).

       ОСОБА_4 є матір’ю позивача ОСОБА_1 (а.с.5).

       Відповідно до Акту розслідування причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 12 жовтня 2010 року на залізничному переїзді 115 км+566 м перегону Нікополь-Марганець Криворізької дирекції залізничних перевезень Придніпровської залізниці від 12-13 жовтня 2010 року, автобус БАЗ-А079 «Еталон», державний номер НОМЕР_1, належить ПП «Івасенко», перевізник ПП «Ремсервіс», ліцензія на перевезення АВ №502351, дійсна до 29 листопада 2014 року, видана на фізичну особу ОСОБА_2, який мешкає за адресою 53400, Дніпропетровська область, місце Марганець, АДРЕСА_1. Автобус здійснював рейс за маршрутом «Б» у місті Марганець.

       Електровоз ВЛ-8 №1583 приписаний до Криворізького локомотивного депо Придніпровської залізниці. Побудований 10 січня 1967 року на Тбіліському електровозобудівному заводі.

       Згідно Полісу ВЕ 0789663 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 19 листопада 2009 року з ПрАТ «СГ «ТАС» ОСОБА_2 застрахував цивільну відповідальність за шкоду, завдану третім особам під час ДТП. Строк дії з 20 листопада 2009 року до 19 листопада 2010 року, забезпечений транспортний засіб - автобус БАЗ А 079-04, номерний знак НОМЕР_2 (а.с.9).

       Згідно полісу ПрАТ «СГ «ТАС» несе відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

       В п. 8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз'яснено, що особи, які спільно завдали шкоди, тобто завдали неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими (статті 543, 1190 ЦК). У такому самому порядку відповідають особи, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

       Спір про відшкодування шкоди, завданої при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.

       Суди мають розрізняти випадки, коли внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкоди завдано самим володільцям цих джерел, від випадків, коли шкоди завдано іншим особам (наприклад пасажирам, пішоходам). У цьому випадку особи, які спільно завдали шкоди, зобов’язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (частина 2 ст. 1188 ЦК). При цьому солідарний боржник, який відшкодував спільно завдану шкоду, має право вимагати з кожного з інших завдавачів шкоди частку виплаченого потерпілому відшкодування. Оскільки боржник, який виконав солідарне зобов'язання, має право зворотної вимоги, тобто стає кредитором за регресним зобов’язанням до інших боржників, розподіл відповідальності солідарних боржників один перед одним (визначення часток) за регресним зобов'язанням здійснюється на загальних підставах за правилами статті 1191 ЦК, тобто у розмірі, що відповідає ступеню вини кожного з боржників.

       Оскільки внаслідок зіткнення двох транспортних засобів - джерел підвищеної небезпеки (автобуса та поїзда) загинула мати позивача, яка була пасажиром автобуса, то володільці цих джерел підвищеної небезпеки несуть солідарну відповідальність перед позивачем.

       За таких обставин, виходячи із встановлених фактів, суд першої інстанції, керуючись ст.ст. 1167, 1187, 1188, 1190 ЦК України, з урахуванням вимог розумності та справедливості, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, стягнувши у солідарному порядку з ДП «Придніпровська залізниця» та ОСОБА_2 на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн. та 2 250 грн з ПрАТ «СГ «ТАС».

       Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачем не доведено розмір завданої моральної шкоди є безпідставними.

       Доводи апеляційної скарги про те, що основною причиною ДТП є порушення водієм автобусу БАЗ-А079.04 ОСОБА_5 пунктів 20.2 та 20.5 ПДР України в частині проїзду залізничного переїзду на включений заборонний сигнал світлофора та звуковий сигнал, у зв’язку з чим вина залізниці відсутня є необґрунтованими.

       Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про необхідність стягнення моральної шкоди у солідарному порядку – не є підставою для скасування рішення, оскільки згідно роз’яснень постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особи, які спільно завдали шкоди, тобто завдали неподільної шкоди взаємопов’язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими (статті 543, 1190 ЦК). У такому самому порядку відповідають особи, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.        

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” -  залишити без задоволення.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді