Номер провадження: 11-сс/813/166/19

Номер справи місцевого суду: 495/10645/18

Головуючий у першій інстанції Заверюха В.О.

Доповідач Потанін О. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Потаніна О.О.

суддів Толкаченко О.О., Копіца О.В.

секретаря судового засідання Янковської Ю.Л.

з участю прокурора

захисника Стельмаха Є.А.

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу захисника Чепіля О.С., в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.01.2019 року, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12018160240003741 від 21.11.2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, з визначенням застави у розмірі 277950 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 277950 грн.,оскільки слідчий суддя прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також прийшов до висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам.

В апеляційній скарзі захисник Чепіль О.С. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3,просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що при судовому розгляді клопотання про застосування підозрюваному запобіжного заходу стороною обвинувачення не доведено наявність обставин, передбачених п.п.2,3 ст. 194 КПК України, зокрема, не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні слідчого.

Слідчий суддя не дав належної оцінки особі підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, сам з'являвся на допит, має на утриманні цивільну дружину та малолітню дитину,

Прокурор в судове засідання двічі не з'явився, про місце і час розгляду справи був сповіщений особисто, заяв про відкладення справи не подавав,тому апеляційний суд прийняв рішення провести апеляційний розгляд справи за його відсутністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, захисника та підозрюваного, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, але положеннями ч. 2 цієї ж статті передбачено, що суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Положеннями ст. 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Частина 1 статті 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Апеляційний суд дослідивши дані вимоги діючого законодавства прийшов до висновку, що в порушення вимог ст. 196 КПК України слідчий суддя в своїй ухвалі не відобразив відомості про наявність даних передбачених в п 1, 2 і 3, а саме про кримінальне правопорушення(його суть) і правову кваліфікацію в якому підозрюється, обвинувачена особа, обставини які свідчать про існування ризиків, обставини які свідчать про недостатність більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків.

Крім того, слідчий суддя при визначенні строку запобіжного заходу визначив строк по за межами строку досудового розслідування передбаченого .ч.1 ст197 КПК України.

Згідно з п. 3 ч. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Положення ч. 1 ст. 412 КПК України встановлює, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Так, слідчим суддею при обранні відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, пов'язане з визначенням строку тримання під вартою не з дня затримання, а з дня постановлення ухвали, що перешкодило слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тому вказане рішення підлягає скасуванню апеляційним судом з постановленням нової ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах, встановлених кримінальним процесуальним законом.

Дані порушення є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали апеляційної інстанції.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно §. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 р., заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК і зазначена підозра на даній стадії ґрунтується на отриманих органом досудового розслідування доказах, які наявні у матеріалах провадження.

Дані докази свідчать про те, що ОСОБА_3 здійснив співучасть у злочині, а саме пособництво у здійсненні нападу з метою заволодіння чужим майном, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбою) , поєднаному з проникненням у житло ОСОБА_5

Апеляційний суд вважає, що надані слідчим та прокурором докази, які містяться в матеріалах провадження доводять обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, та слідчий суддя вірно врахував вказані дані при постановленні ухвали.

Дослідивши пояснення учасників судового провадження, надані до клопотання матеріали, а також матеріали, надані під час судового розгляду, апеляційний суд, встановив наявністьобґрунтованої підозри та доведеність органами досудового розслідування ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ч. 1 ст.177 КПК України, а також прийшов до висновку про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів недостатньо для запобігання зазначеним ризикам, оскільки не встановив перешкод для цього, передбачених ст.183 ч.2 КПК України.

Так, апеляційний суд вважає, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу у цьому кримінальному провадженні, з урахуванням того, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12років з конфіскацією майна.

Наведені вище обставини, на думку апеляційного суду також вказують на існування ризику можливого перешкоджання кримінальному провадженню шляхом переховування підозрюваного ОСОБА_3 від органів досудового розслідування та суду і незазначеного ризику можливого впливу на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні.

Водночас, апеляційний суд вважає безпідставними посилання слідчого у клопотанні та слідчого судді в ухвалі, на існування ризику можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскільки на його підтвердження не надано жодного доказу, а дані, які можуть вказувати на існування цього ризику - відсутні.

Апеляційним судом прийняті до уваги дані про особу підозрюваного, а саме того, що останній раніше не судимий, скоїв тяжкий злочин, має постійне місце проживання, майновий стан, з урахуванням усіх в сукупності обставин справи, тяжкості та наслідків вчиненого злочину, ці обставини не можуть спростовувати існування зазначених вище ризиків та вказувати на необхідність та можливість обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу.

Наведені обставини вказують на те, що на даний час досудового розслідування обрання підозрюваному запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією підозрюваного, може призвести до обставин, які унеможливлять запобіганню існування зазначених вище ризиків та можуть призвести до вчинення підозрюваним дій, направлених на перешкоджання кримінальному провадженню.

Апеляційний суд приходить до висновку про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного.

Крім того апеляційний суд звернув увагу на ту обставину, що резолютивна частина ухвали оголошена після розгляду справи і резолютивна частина повного тексту ухвали не співпадають в частині визначення розміру застави. Що є підставою для скасування ухвали суду і постановлення нового судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Частина 2 вищезазначеної статті передбачає, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

ОСОБА_3 був затриманий 16.01.19 р. хоч протокол про затримання не був складений.

Підозрюваному ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у скоєнні злочину 17 січня 2019 року, тому строк дії ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.01.2019 року про строк тримання останнього під вартою на 60 дні обчислюється саме з 16.01.2019 року, з дня фактичного затримання й, відповідно до положень ч. 5 ст. 115 КПК України, закінчується 16.03.2019 року, а не 18.03.2019 року, як це зазначив слідчий суддя в резолютивній частині ухвали (а.п.90).

Разом з тим, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 та особи самого підозрюваного, наявності існуючих ризиків можливого перешкоджання кримінальному провадженню, відношення останнього до скоєного та наслідків вчиненого правопорушення, а також з урахуванням того, що на даний час в кримінальному провадженні необхідно провести слідчі та процесуальні дії, апеляційний суд вважає достатнім строк тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою до 16.03.2019 року, до якого, на думку апеляційного суду, можливо виконати необхідні процесуальні дії, направлені на встановлення істини у справі.

При постановлення нової ухвали апеляційний суд, дав належну оцінку встановленим порушенням і вніс зміни в ухвалу застосувавши розмір застави150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , що складає 277 950 грн.. і який в повному обсязі буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов'язків передбачених КПК України

За наведених вище обставин, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала - скасуванню з постановленням нової ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою до 16 березня 2019 року, тобто з моменту затримання в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, Одеський апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Чепіль О.С., діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_3- задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 січня 2019 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеської області Урсула Ю.А., у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12018160240003741 від 21.11.2018 рокупро обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Ізмаїльському слідчому ізоляторі строком на 60 днів з визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов'язків передбачених КПК України в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , що складає 277 950 грн. , який може бути внесений на відповідний рахунок Одеського апеляційного суду .

Строк дії ухвали ставить з моменту фактичного затримання з 16.01.2019 року по 16.03.2019 року включно.

Підозрюваний ОСОБА_3 звільняється з-під варти негайно після внесення застави у вказаному розмірі.

У разі внесення підозрюваним визначеного колегію суддів розміру застави, покласти на нього строком на два місяці наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрювану ОСОБА_3, що відповідно до ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст. 194 КПК України.

Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

О.О. Потанін О.В.Копіца О.О. Толкаченко

З оригіналом згідно суддя: О.О.Потанін