Справа № 2-379/2010р.      

                                    Р І Ш Е Н Н Я

                                 Іменем      України

10 лютого 2010 року    

                    Новоодеський районний суд Миколаївської області  в складі:

головуючого судді Гажі О.П.

при секретарі Шведовій Я.О.

з участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку та визнання права власності на житловий будинок, -

                    В С Т А Н О В И В :

               Позивач 20.01.2010 року звернувся  в суд з вищевказаним позовом до відповідача.

В своєму позові позивач зазначив, що 04 лютого 1999 року між його матір’ю ОСОБА_3 і відповідачем  відбулася угода про купівлю-продаж житлового будинку разом з відповідними господарськими спорудами за № 33 по вул. Жовтневій в с. Новопетрівське, Новоодеського району, Миколаївської області, внаслідок чого ОСОБА_3  купила у відповідача вказаний будинок. Вказану угоду сторони уклали на УТБ «Віконт-Т», договір №2-22 від 04.02.1999 року.

Згідно з цією угодою мати позивача передала відповідачу 6 498 гривень за будинок, а той в підтвердження досягнення домовленості   передав їй правовстановлюючі документи на будинок і сам будинок, яким позивач користувався разом з матір’ю до цього часу. Договір про купівлю-продаж будинку мати позивача зареєструвала в органах БТІ.

11 лютого 2009 року мати позивача померла. Позивач вчасно, в установлений законом термін для прийняття спадщини звернувся в нотаріальні органи з заявою про прийняття спадщини, але нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок, посилаючись на недійсність біржових договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

Позивач звернувся до відповідача з проханням укласти договір купівлі-продажу належним чином, але той відмовився.

 Посилаючись на те, що позивач вважає себе таким, який прийняв фактично спадщину після померлої матері, а мати в свій час  повністю виконала всі умови договору купівлі-продажу нерухомого майна, що потребує нотаріального посвідчення, а також на те, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, просить суд визнати цей біржовий договір між покійною матір’ю і відповідачем дійсним, а також визнати за ним право власності на цей будинок в порядку спадкування.

В судовому засіданні позивач  підтримав свій позов, посилаючись на виконання його покійною матір’ю у свій час всіх умов договору і на факт ухилення відповідача від нотаріального оформлення договору, просить суд  його позов задовольнити.

Відповідач в  судове засідання 10.02.2010 року не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду справи.

На адресу суду від відповідача надійшла письмова заява, в якій він позов визнав, просить суд розглянути справу в його відсутність.

Справа у відповідності до вимог ст.169 ЦПК України розглянута у відсутність відповідача на підставі його заяви та наявності в матеріалах справи достатніх даних про права та взаємовідносини сторін.

        Вислухавши пояснення позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

       Як вбачається з матеріалів справи, факт укладення договору купівлі-продажу  будинку, розташованого по вул. Жовтнева, № 33  в с. Новопетрівське, Новоодеського району, Миколаївської області 04 лютого 1999 року між ОСОБА_3 і відповідачем підтверджується  поясненнями позивача, письмовим договором купівлі-продажу цього будинку, який посвідчений на УТБ «Віконт-Т».

Факт права власності відповідача на будинок, який він продав покійній матері позивача підтверджується посиланнями на правовстановлюючий документ, що зазначений в письмовому біржовому договорі купівлі-продажу будинку, а саме на договір дарування.

04 лютого 1999 року відповідач продав вказаний житловий будинок матері позивача за 6498 гривень, що підтверджується письмовим договором купівлі-продажу будинку, посвідченого на УТБ «Віконт-Т» та визнання факту укладення цього договору обома сторонами.

ОСОБА_3, зареєструвала в органах БТІ своє право власності на куплений  житловий будинок.

 Позивач разом з матір’ю, починаючи з 1999 року, вселилися до будинку і використовували його за призначенням.

Позивач по справі, як правонаступник померлої 11.02.2009 року ОСОБА_3 прийняв спадщину і  використовує будинок як житло на власний розсуд, проводить там ремонтні роботи, оплачує комунальні послуги, планує зробити реконструкцію будинку.

    З пояснень позивача  вбачається, що покійна ОСОБА_3 повністю  виконала всі умови цього договору. Ці фактичні обставини визнаються відповідачем, який визнав позов.

Позивач позбавлений можливості отримати у власність будинок в порядку спадкування через те, що договір купівлі-продажу цього будинку не набув нотаріальної форми посвідчення і нотаріус відмовляється визнавати власником будинку ОСОБА_3 та видавати свідоцтво про право на спадщину на цей житловий будинок позивачу.

Відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу будинку.

 Відповідач визнав позов. Визнання відповідачем позову є добровільним, не суперечить закону, правам та інтересам сторін та інтересам третіх осіб, а тому  відповідно до ст.174 ЦПК України його заява про визнання позову  приймається судом.

    За таких обставин, коли ОСОБА_3  в 1999 році передала гроші за куплений будинок, а відповідач передав їй у відповідь цей будинок  та правовстановлюючі документи на нього і, ОСОБА_3 відповідно їх прийняла, зареєструвала своє право власності на будинок в органах БТІ, розпочала використовування будинку,  то суд  на підставі ст. ст. 224-225 ЦК УРСР ( в ред.1963р.), які діяли на час домовленостей і існуючих правовідносин між сторонами, вважає, що відбулося повне виконання договору купівлі-продажу будинку з надвірними господарськими будівлями до нього і право власності позивача, як спадкоємця після смерті матері на куплене нерухоме майно підлягає захисту  шляхом визнання  правочину  дійсними та визнання за позивачем права власності на будинок в порядку спадкування.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 1268 ч. 3 ЦК України, позивач вважається таким, що прийняв спадщину, так як він постійно проживав разом зі спадкодавцем, і після смерті спадкодавця не заявив про відмову від спадщини.

Згідно відповіді нотаріуса Новоодеської державної нотаріальної контори за №68\01-14 вбачається, що 25.06.2009 року, на підставі поданої ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини заведено спадкову справу і інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає.

Після досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що договір від 04 лютого 1999 року купівлі-продажу   будинку № 33  по вул. Жовтнева в с. Новопетрівське, Новоодеського району, Миколаївської області, між відповідачем та ОСОБА_3 відбувся.

Суд також зазначає, що ОСОБА_3 повністю виконала всі умови договору, що у відповідності з вимогами ст.47 ч.1 ЦК УРСР ( в ред.1963р.)  потребував нотаріального посвідчення, а відповідач на вимогу сина померлої ОСОБА_3 ухиляється від його нотаріального посвідчення.

Будь-яких обмежень або заборон на відчуження житлового будинку під час судового розгляду справи не встановлено.

За таких обставин, коли позивач вимагає визнання цього договору  дійсним, суд на підставі ст.47 ч.2 ЦК УРСР визнає цей договір дійсним і на підставі ст. 128 ЦК УРСР ( в ред.1963р.)  визнає за позивачем право приватної  власності на куплений будинок в порядку спадкування за законом.

            Керуючись ст. ст. 10,11,  60, 174,179, 212-215 ЦПК України, суд, -

                    В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку та визнання права власності на житловий будинок,  -  задовольнити.

1.   Визнати дійсним біржовий договір № 2-22 від 04.02.1999 року  укладений на Універсальній Товарній Біржі  «Віконт-Т» між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про  купівлю-продаж житлового будинку А-1, житловою площею 37,5 кв.м   з відповідними господарськими спорудами: сараєм Б-1, літньою кухнею В-1, підвалом Г-1, сараєм Д-1, спорудою №1, огорожею № 2,3,4, що розташований за адресою: Миколаївська область, в с. Новопетрівське, вул. Жовтнева, №33.

2.    Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок №33 з відповідними господарськими спорудами, що розташований по вул. Жовтневій, в с. Новопетрівське, Новоодеського району, Миколаївської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

    Рішення  суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області  через Новоодеський районний суд  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом  десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду в 10 денний строк після проголошення рішення, або протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним направленням її копії до апеляційного суду.

        Головуючий: