Справа №2-14/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 лютого 2010 року                                                                                     смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області під головуванням

судді ОСОБА_1

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2

позивача ОСОБА_3

представника позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення боргу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся в Любешівський районний суд з позовною заявою до ОСОБА_5 про стягнення боргу в якій вказує, що в липні 2008 року до нього, як власника пилорами, звернувся Відповідач з пропозицією продати пилораму з варіантом розрахунку за неї лісопродукцією на суму 22000,00 грн. та подальшим розрахунком з ним грошовими коштами на вказану суму. Після цього відбувся продаж пилорами з її перевезенням в с. Лісове, Дубровицького р-ну, Рівненської обл. і покупець ОСОБА_7 відвантажив ОСОБА_5 лісопродукцію на суму 22000 грн. в рахунок вартості належної Позивачу пилорами.

Проте, Відповідач взяте на себе зобов’язання не виконав і не передав грошові кошти за реалізовану деревину. На неодноразові звернення про повернення грошових коштів не відреагував. Вважає, що на підставі ст.ст. 509, 526, 631, 625 ЦК України з Відповідача слід стягнути суму боргу з врахуванням інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних. Крім того, зазначає, що діями ОСОБА_5 йому завдана моральна шкода, яка полягає в нервових хвилюваннях та переживаннях внаслідок невиконання зобов’язань, втратою часу, здоров’я та фізичних зусиль, спрямованих на витребування у Відповідача грошових коштів, пошук інших джерел поповнення свого бюджету.

На підставі викладеного в заяві просив стягну з ОСОБА_5 на свою користь вартість пилорами в розмірі 22000 грн., інфляційні нарахування в сумі 7625,28 грн, 3 відсотки річних в сумі 1209,70 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн., а також судові витрати.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, повідомлень про причини неявки від них не надходило.

Відповідно до ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Позивач та Представник позивача позовні вимоги підтримали повністю та дали пояснення аналогічні тим, що вказані в позовній заяві. Не заперечували проти розгляду справи в заочному порядку.

Під час попереднього судового засідання Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дали пояснення, що належна Позивачу пилорама лише деякий час знаходилася у ОСОБА_5 Пізніше був знайдений покупець ОСОБА_7, який придбав дане обладнання та розрахувався за неї лісопродукцією відповідною вартістю. За погодженням з ОСОБА_3 дана лісопродукція була завезена на територію АРК Крим, де була обміняна на будівельні матеріали, а саме ракушняк. Дані будівельні матеріали пізніше були продані і кошти від їх реалізації повинні були бути передані Позивачу в рахунок вартості пилорами. Проте покупці вказаного ракушняка не розрахувалися вчасно і наданий час не має можливості повернути ці кошти ОСОБА_3

Суд, заслухавши сторони по справі, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення з наступних міркувань.

Відповідно до договору поставки обладнання №21-02(06) від 21.02.2006 року, видаткової накладної №32 від 21.02.2006 року та квитанції до прибуткового касового договору №18 від 21.02.2006 року власником верстата стрічкопильного горизонтального, автоматичного верстата для заточування стрічкових пил та розвійдного пристрою для стрічкових пил являвся ОСОБА_3

Як було встановлено в судовому засіданні на підставі пояснень сторін між Позивачем та Відповідачем ОСОБА_7 був укладений усний договір купівлі-продажу вказаного обладнання за посередництвом Відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Згідно умов даного договору Позивач передав ОСОБА_7 верстат стрічкопильний горизонтальний, автоматичний верстат для заточування стрічкових пил та розвійдний пристрій для стрічкових пил, а Відповідач в свою чергу повинен був розрахуватися за отриманий товар.

Під час судового розгляду судом було встановлено, що даний договір купівлі-продажу був укладений в усній формі всупереч положенням ст.208 ЦК України. В зв’язку з цим суд вважає, що розмір вартості обладнання доводиться лише наданими письмовими доказами, а саме договором поставки обладнання №21-02(06) від 21.02.2006 року, видатковою накладною №32 від 21.02.2006 року та квитанцією до прибуткового касового договору №18 від 21.02.2006 року і становить 20490 грн.

Відповідно до ст.655 ЦК України за довором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується редати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Ст.526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів, які б підтверджували факт проведення розрахунку Відповідачем ОСОБА_7 з Позивачем в судовому засіданні здобуто не було, в зв’язку з чим суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 вартості проданого обладнання в сумі 20490 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три преценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки сторонами не було дотримано вимогу щодо форми договору купівлі-продажу і не було надано доказів, які б підтверджували факт звернення Позивача до Відповідачів з вимогою про сплату вартості обладнання до звернення в суд з позовом, в зв’язку з цим ОСОБА_7 суд не вважає таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання.

На підставі викладеного на думку суду вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3 відсотків річних та інфляційних нарахувань, в зв’язку з простроченням останнім виконання грошових зобов’язань не підлягають до задоволення.

Крім того не підлягає до задоволення і позовна вимога про стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 гривень. Так, ст.611 ЦК України встановлює правові наслідки порушення зобов’язань, в тому числі і відшкодування моральної шкоди. Однак, відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і відшкодування моральної шкоди. Наслідки порушення договору покупцем встановлені ст.ст. 625, 692 ЦК України, які не передбачають відшкодування моральної шкоди. Відтак, відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Також не знайшов свого підтвердження і факт наявності правовідносин між Позивачем та Відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки відповідні правочини повинні були укладатися згідно положень ст.ст.208, 245 ЦК України в письмовій формі. Дана вимога закону сторонами не була дотримана і жодного належного доказу на її підтвердження не здобуто, в зв’язку з чим суд вважає, що в задоволенні позову до вказаних осіб слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тобто, з Відповідача ОСОБА_7 слід стягнути на користь Позивача 68,62 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, сплачених при подачі позову, а також 204,90 грн. державного мита на користь держави. Згідно ч.2 ст.88 ЦПК України та п.18 ч.1 ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито” Позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки являється постраждалим вніслідок Чорнобильської катастрофи.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України ст.ст. 208, 218, 245, 625, 655, 692 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про стягнення боргу та моральної шкоди задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 20490 (двадцять тисяч чотириста дев’яносто) гривень та 68 (шістдесят вісім) гривень 62 (шістдесят дві) копійки судових витрат. В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 204 (двісті чотири) гривні 90 (дев’яносто) копійок державного мита.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення боргу та моральної шкоди відмовити повністю .

ОСОБА_3 звільнити від оплати судових витрат у виді державного мита.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк, встановлений Кодексом, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Волинської області через Любешівський районний суд Волинської області. Апеляційна скарга на дане рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду. Крім цього, апеляційна скарга на дане рішення може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:   /підпис/ ОСОБА_1

З оригіналом вірно.

СУДДЯ ЛЮБЕШІВСЬКОГО

РАЙОННОГО СУДУ     ОСОБА_1