Справа № 569/4140/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Тимощука О.Я.,

при секретарі - Рибачик О.А.,

представника позивача-відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Рівне цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Акціонерний Комерційний Банк "Індустріалбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту, зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного Акціонерного Товариства Акціонерний Комерційний Банк "Індустріалбанк", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 про визнання недійсним п. 9.8 Кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області з 04.04.2016 року перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «ІНДУСТРІАЛБАНК» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту та зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «ІНДУСТРІАЛБАНК», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 про визнання недійсним п. 9.8 кредитного договору.

Позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.05.2016 року просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором в розмірі 31 295,17 доларів США та 4 748,11 грн., а також та понесені ним судові витрати в розмірі 12 134 грн. 75 коп.

В обґрунтування позову вказує те, що 16.07.2007 року між ним та Відповідачем-1 ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № KRІ/0800/392/07. Згідно умов кредитного договору, банк надав Відповідачу-1 кредит в розмірі 50 000,00 доларів США. Кредитні кошти було надано строком по 15.07.2037 року включно на придбання нерухомості, а саме чотирикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.1. кредитного договору). За користування кредитними коштами була встановлена відсоткова ставка в розмірі 12% річних. (п. 1.1. договору).

В порушення умов договору, відповідач-1 допустив заборгованість перед банком, яка станом на 04.02.2016 р. становить 31 295,17 доларів США та 4 748,11 грн., що складається з:

- 27 612,68 доларів США - заборгованість за тілом кредиту;

- 3 360,34 доларів США - прострочені відсотки за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року;

- 285,33 доларів США - відсотки за період з 01.01.2016 року по 31.01.2016 року;

- 36,82 доларів США - відсотки за період з 01.02.2016 року по 04.02.2016 року;

- 4 748,11 грн. - пеня за прострочення заборгованості за процентами.

Оскільки кредитний договір було укладено між АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та ОСОБА_3 в інтересах сім`ї, про що свідчить заява дружини позичальника про згоду на укладання кредитного договору, то цивільні права та обов'язки з цього договору виникають саме у сім'ї. Безпосередніми учасниками майнових відносин виступають окремі члени сім'ї, тобто особи, які входять до складу сім'ї, тому на підставі ст. 65 СК України, просить стягнути солідарно з відповідачів загальну заборгованість за кредитним договором у розмірі 31 295 доларів США 17 центів та 4 748,11 грн., та судові витрати.

Позивачем в підтвердження своїх позовних вимог, через канцелярію суду було подано додаткові пояснення до позовної заяви від 29.11.2016 року, пояснення щодо нарахування відсотків за кредитним договором № 2162 від 06.12.2016 року, розрахунок заборгованості позичальника ОСОБА_3 за кредитним договором станом на 04.02.1016 року, детальні розрахунки нарахування та погашення тіла кредиту та відсотків за кредитним договором, виписку по особовому рахунку позичальника ОСОБА_3 за період з 16.07.2007 року по 04.02.2016 року.

В судовому засіданні представник АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволені позову з підстав, зазначених в ньому. Пояснив, що зміни до ст. 1054 ЦК України та ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» щодо заборони надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України були внесені від 22 вересня 2011 року та не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності. Кредитний договір укладений 16.07.2007 року, тобто зазначені обмеження на нього не розповсюджуються. З метою видачі кредиту та зарахування обов'язкових платежів відповідно до умов кредитного договору відкрито рахунок в іноземній валюті, що повністю відповідає чинному законодавству та умовам кредитного договору. Операції з іноземною валютою на території України є правомірними. АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» здійснює операції по залученню та розміщенню іноземної валюти на валютному ринку України на підставі банківської ліцензії. Відповідач-1 звернувся до АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» з проханням укласти кредитний договір саме у валюті доларах США, тому на підставі законодавчих норм, повинний повернути саме зазначену іноземну валюту. При укладенні кредитного договору банк ознайомив боржника з усіма умовами кредитування фізичних осіб, що були чинними в АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», в тому числі в національній валюті України гривні. Проте, відповідач-1 за власним бажанням обрав кредит в іноземній валюті. Вся необхідна інформація, в тому числі обґрунтування вартості супутньої послуги, надана боржнику, що підтверджується додатком №2 до кредитного договору.

Окрім того, представник позивача зазначив, що в кредитному договорі чітко визначено, що відсотки за користування кредитом нараховуються щомісячно в останній робочий день по передостанній робочий день включно та сплачуються не пізніше 25 числа кожного місяця наступного за звітним для іноземної валюти - на фактичний залишок на позичковому рахунку по методу «факт/360» із розрахунку фактичного числа днів у місяці і 360 днів у році. При підрахунку відсотків не бралися до уваги методологічні засади нарахування відсотків, визначені Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених постановою правління НБУ від 18.06.2003 року № 255. Відсотки за договором кредиту нараховувалися банком виходячи з двох базових періодів, а саме, залишок кредиту до 25 числа місяця та залишок кредиту після 25 числа місяця, який зменшений на суму щомісячного погашення, що чітко відображено у наданому розрахунку процентів за договором станом на 16.07.2007 року. Зазначив, що відповідач-1 не зазначає в чому неповнота та недостовірність інформації, що надавалася банком перед укладенням кредитного договору та який нормативний акт порушено. Позичальник був попереджений банком про валютні ризики, а абсолютне значення подорожчання кредиту в графіку, який є невід'ємною частиною договору, зазначено у гривневому еквіваленті на момент укладення договору, відповідно до вимог діючого законодавства, а саме Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту. Укладення відповідачем-1 додаткових угод з банком, а також постійне та регулярне здійснення відповідачем-1 платежів до 2015 року в рахунок виконання зобов'язань за кредитним договором, який укладено ще у 2007 році, свідчить про визнання ним кредитного договору, як такого, що відповідає його волевиявленню та вимогам закону.

Відповідачем-2 ОСОБА_4 подано зустрічну позовну заяву до АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визнання недійсним пункту 9.8 кредитного договору. ОСОБА_4 вважає, що пункт 9.8 кредитного договору суперечить Цивільному кодексу України та актам цивільного законодавства, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 05.03.2009 року. Вважає, що пункт 9.8 кредитного договору, в якому зазначено, що листування вважається отриманим Позичальником, якщо у Банку є докази відправки поштових відправлень на адресу позичальника, ставить сторін у нерівність, та має бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» надано суду заперечення на зустрічну позовну заяву, в яких Банк просив у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити. Посилається на те, що Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» прийнята 05.03.2009 року, а кредитний договір було укладено 16.07.2007. Окрім того, ОСОБА_4 не є стороною кредитного договору, стороною кредитного договору є ОСОБА_3, який погодився з усіма умовами кредитного договору, підписавши його. Посилається також на те, що п. 9.8 кредитного не є суттєвою умовою договору і не впливає на його виконання.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28.11.2018 року вказану цивільну справу було залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 14.02.2019 року ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26.11.2018 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідач - 1 - третя особа - ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилися, повідомлялися про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомили. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідач - 2 - позивач - ОСОБА_4 та її представник - ОСОБА_6 в судове засідання не з»явилися, повідомлялися про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомили. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Розгляд вказаної цивільної справи триває з 31.05.2016 року. Судом за участю всіх сторін було досліджено оригінали кредитної справи, сторонами надано свої пояснення щодо заявлених позовних вимог. За таких обставин, в зв»язку із неявкою відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представників, які на думку суду зловживаючи своїми процесуальними правами затягують розгляд справи в розумні строки, а також з урахуванням того, що всі сторони по справі дали свої пояснення з приводу заявлених ними вимог і в справі достатньо доказів для вирішення її по суті, суд вважає за можливе розглянути цивільну справу за відсутністю відповідачів та їх представників, які належним чином повідомлені про всі судові засідання по даній справі.

Заслухавши пояснення представника позивача - відповідача - ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги позовної заяви є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а у задоволенні зустрічної позовної заяви необхідно відмовити.

Судом встановлено, що 16 липня 2007 року між АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № KRІ/0800/392/07 (фізичних осіб на придбання нерухомості/на споживчі цілі під заставу нерухомості), за умовами якого ОСОБА_3 отримав кредитні кошти в сумі 50000,00 доларів США на придбання нерухомості, а саме: чотирикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 під 12% річних, строком до 15 липня 2037 року (п.п. 1.1., 1.2., 5.2. договору). Згідно п. 4.1 кредитного договору банк зобов'язався надати позичальнику у користування грошові кошти в сумі, на строк та цілі, визначені цим договором, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку.

До вказаного кредитного договору додано повідомлення позичальнику про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, орієнтовну сукупну вартість кредиту та послуг, пов'язаних з оформленням кредиту; перелік, розмір і база розрахунку всіх комісій банку, інших фінансових зобов'язань позичальника та розмір сукупної вартості кредиту.

Кредитний договір було укладено на підставі: заяви - анкети на отримання кредиту, наданої ОСОБА_3 від 12.07.2007 року, заяви про згоду дружини на отримання кредиту від 16.07.2007 року, наданої Банку дружиною ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та нотаріально посвідченої згоди дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_4 від 16.07.2007 року про надання згоди чоловіку на отримання кредиту та передачу в іпотеку нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1, що є об'єктом спільної сумісної власності.

Отримані кредитні кошти за заявою позичальника ОСОБА_3 від 16.07.2007 року були направлені з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника в сумі 50 000,00 дол. США з подальшою видачею коштів з поточного рахунка, що підтверджується заявою на видачу готівки № 95_178 від 16.07.2007 року та меморіальним валютним ордером № TR.8519.1.95 від 16.07.2007 року.

Згідно з п. 8.1 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та процентів банк може нараховувати пеню в розмірі 1% від своєчасно несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 5.9. кредитного договору також передбачено, що позичальник зобов'язується належним чином виконувати взяті на себе за договором зобов'язання, дотримуватись його положень, а також положень договорів, укладених в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором.

Відповідно до пункту 6.2. кредитного договору банк має право достроково стягнути суму заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків, штрафних санкцій, направивши відповідну письмову вимогу позичальнику, якщо з боку останнього має місце затримання сплати частини кредиту та/або відсотків за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць.

Так, в матеріалах справи міститься лист Попередження про погашення простроченої заборгованості від 23.09.2015 року № 483 та Лист-вимога за вих. № 1085 від 28.10.2015 року про необхідність дострокового повернення кредиту, сплату відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, які направлялись банком ОСОБА_3

Оглянутим судом розрахунком заборгованості за кредитним договором № KRІ/0800/392/07 (фізичних осіб на придбання нерухомості/на споживчі цілі під заставу нерухомості) від 16.07.2007 року підтверджується, що заборгованість станом на 04.02.2016 р. з урахуванням строку позовної давності щодо пені становить 31 295,17 дол. США. та 4 748,11 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом 27 612,68 дол. США, заборгованість за процентами за користування кредитом 3 682,49 дол. США та сума пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (з 26.02.2015 р. по 04.02.2016 р.).

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок виникає у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку, суд приходить до наступних висновків:

Відповідно до ч. 1 ст. 541, ч. 2 ст. 543 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Укладення кредитного договору № KRІ/0800/392/07 (фізичних осіб на придбання нерухомості/на споживчі цілі під заставу нерухомості) від 16.07.2007 року в інтересах сім'ї підтверджується нотаріально завіреною згодою відповідача - 2 від 16.07.2007 року, про надання згоди чоловіку на отримання кредиту та передачу в іпотеку нерухомого майна, що є об'єктом спільної сумісної власності.

За кредитним договором банк передав ОСОБА_3 грошові кошти у власність, які, згідно з вимогами ст. 60 СК України, стають об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із ч. 4 ст. 65 Сімейного кодексу України, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Частиною 1 статті 190 ЦК України передбачено, що під майном слід розуміти, окрему річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Таким чином, об'єктом прав спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов'язки. Договір укладений одним із подружжя, створює обов'язки для другого подружжя в разі, якщо його укладено в інтересах сім'ї, а одержане за цим договором майно фактично використано на задоволення потреб сім'ї.

За умовами договору, метою отримання ОСОБА_3 коштів у кредит було використання їх у споживчих цілях, а тому боргові зобов'язання перед позикодавцем несуть солідарно, як позичальник, так і відповідачка-2, а не тільки той із них, хто підписав кредитний договір, в силу неподільності предмета зобов'язання.

Також, в матеріалах справи наявна заява про згоду ОСОБА_4 на отримання її чоловіком ОСОБА_3 кредиту на споживчі цілі для придбання нерухомості та нотаріально посвідчена згода про передачу нерухомого майна (квартири), що є у власності подружжя в іпотеку. Тобто, в матеріалах справи містяться безспірні докази про обізнаність дружини позичальника про запозичення грошей її чоловіком на придбання нерухомості, а саме квартири за адресою : АДРЕСА_1, на даний час місце проживання подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, виходячи з наведених вище положень закону, встановлених обставин та досліджених доказів є всі підстави вважати про наявність у відповідачки - 2 солідарного обов'язку боржника у виконанні зобов'язання, що виникло із кредитного договору. Відповідачі належним чином не виконували умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість, на стягнення якої позивач має право.

Дослідивши в повному обсязі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов до переконання, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 суд відмовляє з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.

Як передбачено ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства ч. 1 ст. 628 ЦК України.

Договір є обов»язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Підписуючи кредитний договір, АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та ОСОБА_3, як сторонами цього кредитного договору, було досягнуто згоди з усіх умов кредитного договору, волевиявлення сторін було вільним та відповідало їх внутрішній волі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Матеріалами справи не встановлено, що пунктом 9.8 кредитного договору були порушені або порушуються права ОСОБА_4 Обґрунтованих підстав невідповідності умов п. 9.8 ЦК України та актам цивільного законодавства зустрічна позовна заява не містить.

З цих підстав суд вважає, що у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 про визнання недійсним п. 9.8 кредитного договору слід відмовити.

Відповідно до п. 12. Постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.

Судові витрати АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» по справі в розмірі 12 134,75 грн. підлягають стягненню з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 541, ч. 1, ч. 2 ст. 543 ЦК України, ч. 3 ст. 61, ч. 4 ст. 65 СК України, ст.ст. 7, 10, 76, 133-141, 263- 265, 268, 273, 354 Цивільного-процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного Акціонерного Товариства Акціонерний Комерційний Банк "Індустріалбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_5, виданий Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 13.12.2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт НОМЕР_6, виданий Зарічненським РВ УМВС України в Рівненській області 15.06.2007 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь ПАТ АКБ "Індустріалбанк" (ЄДРПОУ 13857564, місцезнаходження - 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд.39-Д) суму заборгованості за договором кредиту № KRІ/0800/392/07 від 16.07.2007 року у розмірі 31 295 (тридцять одну тисячу двісті дев'яносто п'ять) доларів США 17 центів та 4 748 (чотири тисячі сімсот сорок вісім) гривень 11 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_5, виданий Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 13.12.2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт НОМЕР_6, виданий Зарічненським РВ УМВС України в Рівненській області 15.06.2007 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь ПАТ АКБ "Індустріалбанк" (ЄДРПОУ 13857564, місцезнаходження - 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 39-Д) витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 134 (дванадцять тисяч сто тридцять чотири) грн. 75 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Публічного Акціонерного Товариства Акціонерний Комерційний Банк "Індустріалбанк", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 про визнання недійсним п. 9.8 Кредитного договору - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 05 квітня 2019 року.

Суддя Рівненського

міського суду О.Я. Тимощук