Справа 1-11-2010

                                                          ВИРОК

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    27 січня 2010 року        

Богодухівський районний суд у складі головуючого судді САЩЕНКО І.С., при секретарі Макушинській О.В., за участю прокурора Якушина М.О., адвоката ОСОБА_1, представника потерпілої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові справу за обвинуваченням :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Харків, українки, громадянки України, освіта-базова загально-середня,  що не працює, розлученої, мешкає: АДРЕСА_1 раніше не судимої,

обвинувачуваного за ст. 122 ч.1 КК УКРАЇНИ, -

                                                    ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 24 березня 2009 року близько 19.30 год. знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_2  вході сварки, що виникла на ґрунті неприязних відносин, нанесла ОСОБА_4 декілька ударів своєю жіночою сумкою, а також правою рукою, стиснутою в кулак по голові та обличчю останньої, після чого ОСОБА_3 взяла в руки дерев’яну палицю та нанесла нею 3 удари по голові ОСОБА_4, чим спричинила їй тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми з наявністю кровопідтіків та саден на обличчі, забоїв м’яких тканин обличчя та волосяної частини голови, травматичного субарахноїдального крововиливу, забою головного мозку середньої тяжкості з кірковими контузіями потиличних долів, ускладненого дисциркуляторно-травматичною енцефалопатією з легким монопаризом, судомними припадками, постравматичним каудитом з нижнім парапарізом, більше зліва, які за ступенем тяжкості кваліфікуються як середньої тяжкості, тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров’я на строк понад 3-х тижнів (більше 21-го дня).

    Допитана в суді ОСОБА_3 винною себе в інкримінованому злочині не  визнала, пояснила, що вона 24.03.2009 року близько 19 год. 30 хв. поверталася додому  по АДРЕСА_3 та розмовляла по телефону зі своїм співмешканцем. Коли вона доходила до домоволодіння ОСОБА_4, що розташоване за адресою АДРЕСА_3 то остання знаходилася за двором, та побачивши її почала підходити, при цьому погрожувала фізичною розправою та ображала.  Між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на протязі року склалися особисті неприязні відносини, вони неодноразово сварилися, ОСОБА_3 з цього приводу зверталася до міліції, і цього разу ОСОБА_4 порівнявшись з нею показала пальцем вниз і запитала: «Скільки ти будеш мені поливати?». ОСОБА_3 повернула голову, глянула вниз, а ОСОБА_4 несподівано зірвала з неї окуляри. Так як ОСОБА_3 дуже погано бачить то вона відразу нахилилася шукати їх, а ОСОБА_4 продовжувала бити її по спині дерев’яною палицею. ОСОБА_3 в свою чергу стала  захищалася та могла, але не впевнена в цьому, вдарити останню своєю жіночою сумкою по обличчю. Могла, також, зачепити потерпілу по голові рукою з телефоном. Після вказаних дій вона побігла додому та звернулася до дільничного інспектора міліції.

Незважаючи на повне невизнання своєї вини підсудною ОСОБА_3, її вина знайшла своє підтвердження наступними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:

Потерпіла ОСОБА_4 пояснила що 24.03.2009 року  близько 19 год. 30 хв. вона вийшла на подвір’я свого будинку і в цей час почула, що хтось розмовляє по телефону. Вийшовши на вулицю ОСОБА_4 побачила що до неї підходить її сусідка ОСОБА_3,  з якою у неї склалися неприязні відносини на протязі року. При розмові ОСОБА_3 несподівано нанесла ОСОБА_4 декілька ударів  по обличчю  жіночою сумкою, в якій знаходилося щось важке. Потім вона почала відходити, а ОСОБА_3 її наздоганяти. Наздогнавши, ОСОБА_3 схватила ОСОБА_4 за одяг і почала наносити удари рукою, в якій знаходився якийсь предмет. Удари вона наносила в лобну частину голови. Потім ОСОБА_3 взяла палицю та вдарила нею ззаду по голові, після чого вона ледве не втратила свідомість.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 пояснили, що вони не були присутні при сварці та бійці між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Проте вказали, що між ними на протязі довгого періоду часу склалися неприязнені стосунки через земельну ділянку, яку на думку ОСОБА_4 ОСОБА_3 поливає якимись хімікаліями, через що на городі нічого не росте. Всі свідки вказали, що після подій потерпіла неодноразово вказувала, що її побила саме підсудна. Свідок ОСОБА_9 підтвердила факт бійки 24.03.2009 року між підсудною і потерпілою, бійку на її думку розпочала ОСОБА_10, але все це проходило в темну пору доби.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що на той час він працював дільничним інспектором Богодухівського РВ УМВСУ в Х/о і обслуговував за територіальним розподілом с. Крисине Богодухівського району Харківської області. Ввечері 24.03.2009 року до нього звернулася ОСОБА_3, яка зазначила, що її побила ОСОБА_4 Разом з підсудною дільничний інспектор попрямував до потерпілої, яка заявила, що її побила ОСОБА_3 На обличчі ОСОБА_4 були явно виражені свіжі тілесні ушкодження, особливо на лобі. В присутності свідка між учасниками подій продовжувався конфлікт, який випадково не переріс в нову бійку. Дільничний інспектор запропонував сторонам звернутися з відповідними заявами до Богодухівського РВ, що вони і зробили наступного дня.

Дослідженими в судовому засіданні матеріалами перевірок, проведеними співробітниками Богодухівського РВ  за заявами жителів с. Крисине №№ 422, 645, 646, 783, 797, 235, 231, 365 судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на протязі останнього періоду часу склалися особисті неприязнені стосунки.

  Крім того, вина підсудної знайшла своє підтвердження протоколами відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в ході яких вони  показали та пояснили на місці про обставини скоєного злочину, та фототаблицею до них.

   Висновком судово-медичної експертизи № 373 від 31.03.2009 р., згідно якого у ОСОБА_4 маються середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров’я на строк понад 3-х тижнів (більше 21-го дня).          Висновком судово-медичної експертизи №931-А/09 від 23.07.2009 року встановлено, що механізм утворення тілесних ушкоджень на тілі потерпілої повністю відповідає механізму, викладеному при відтворенні обстановки та обставин події з участю ОСОБА_4 та малоймовірно щодо механізму, викладеному при відтворенні обстановки та обставин події з участю ОСОБА_3  

Сума грошових коштів, витрачених потерпілою на лікування підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальними чеками та довідкою лікарської установи.

Суд, заслухавши підсудну, потерпілу, свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про доведеність винності підсудної ОСОБА_3 в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я і кваліфікує її дії за ч.1 ст. 122 КК УКРАЇНИ .

При призначенні покарання підсудній суд враховує характер і ступінь небезпеки вчиненого, характеристику особи підсудної,  обумовлену тим, що ОСОБА_3 раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні 2 малолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України та обставин, що пом»якшують покарання згідно ст. 66 КК України судом не встановлено.

З урахуванням викладеного,  суд вважає за можливе, в межах санкції статті за вчинений злочин, обравши підсудній покарання у виді позбавлення волі, застосувавши ст. 79 КК України, звільнити її від покарання з випробуванням, встановивши обмеження, передбачені ст. 76 КК України.

Питання про речові докази вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

В частині стягнення з підсудної коштів, витрачених потерпілою на отримання правової допомоги по справі суд керується Постановою КМУ від 27 квітня 2006 р. N 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави".

Позов прокурора Богодухівського району про відшкодування з підсудної коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілої від злочину, відповідно до вимог ст. 93-1 КПК України підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позов потерпілої про стягнення з підсудної коштів на відшкодування спричиненої матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі, моральної – частково, враховуючи матеріальний стан підсудної, наявність на утриманні 2 малолітніх дітей.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК УКРАЇНИ суд, -

                                               ЗАСУДИВ :

 ОСОБА_3  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченому  ч.1 ст. 122 КК УКРАЇНИ і призначити покарання в виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 79 КК України звільнити ОСОБА_12  від покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України встановити обов’язки не виїжджати за межі України, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до  вступу вироку в законну силу  залишити попередній – підписку про невиїзд.

Позов прокурора Богодухівського району про стягнення з підсудної на користь державного бюджету коштів, витрачених на лікування потерпілої від злочину задовільнити в повному обсязі. Стягнути  з ОСОБА_12 на користь державного бюджету, з якого фінансується Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. Мєщанінова 2103,5 грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином задовільнити в повному обсязі, моральної – частково. Стягнути  з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 1771,08 грн., на відшкодування моральної шкоди – 2 тис. грн. Стягнути  з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_4 кошти, витрачені на отримання правової допомоги по справі в сумі 750 грн.

Речові докази – жіноча сумка, мобільний телефон Soni Errikson K-320-I, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3 вважати повернутими власнику.

Вирок може бути оскаржений у Харківський апеляційний суд у термін 15 діб з моменту оголошення.

СУДДЯ