ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 року                                                                        Справа № 2а-6222/09/2370

11 год. 45 хв.                                                                                                                 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі – Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача – Москаленка А.А. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в Лисянському районі Черкаської області до фермерського господарства «Стеценко О.В.» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

       Державна податкова інспекція в Лисянському районі Черкаської області звернулась до суду з адміністративним позовом до ФГ «Стеценко О.В.» про стягнення податкового боргу у сумі 2011 грн. 46 коп.

 Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач  зазначає, що відповідач, в порушення Закону України «Про порядок погашення зобов’язання перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ не перерахував до бюджету земельний податок з юридичних осіб та податок на додану вартість, внаслідок чого виник податковий борг в сумі 2011 грн. 46 коп.    

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач до зали судового засідання не з’явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  вважає, що неприбуття  в судове засідання без  поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Фермерське господарство «Стеценко О.В.», згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, зареєстроване як юридична особа  14.06.2007 року.

Відповідно до довідки №167/29-023 від 14.06.2007 року відповідач узятий на облік в органах державної податкової служби 14.06.2007 року за № 1078/29-480.

Позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування", відповідно до якої відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що на момент розгляду адміністративної справи у відповідача існує податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 262 грн. 70 коп. та по земельному податку з юридичних осіб в сумі 1748 грн. 76 коп., усього на загальну суму 2011 грн. 46 коп.

Податковий борг по податку на додану вартість виник у зв’язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням – рішенням № 0002971501/0  від 10.09.2009 року в сумі 265 грн. 30 коп.

Згідно копії корінця вказаного податкового  повідомлення – рішення, судом встановлено, що рішення було  вручено боржнику 10.09.2009 року.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача по податку на додану вартість із врахуванням часткової сплати боргу складає 262 грн. 70 коп. (265 грн. 30 коп. – 2 грн. 60 коп.).

Судом також встановлено, що відповідач є платником орендної плати за земельні ділянки державної власності на підставі договору оренди землі, укладеного 06.03.2009 року з Лисянською районною державною адміністрацією Черкаської області, предметом якої є оренда земельної ділянки сільськогосподарського призначення в розмірі 60,8987 га.

14.04.2009 року до ДПІ у  Лисянському районі від відповідача надійшла податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, згідно якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов’язання по сплаті орендної плати в розмірі 6487 грн. 96 коп. за березень 2009 року та в розмірі 1764 грн. 27 коп.,  щомісяця в період з квітня по грудень 2009 року.

Згідно довідки про суми податкового боргу платника податків (з врахуванням пені, нарахованої на суми несплаченого податкового боргу та розстрочених/відстрочених сум) щодо якого подається заява про порушення справи про банкрутство № 6160 від 15.12.2009 року та облікової картки платника станом на 09.12.2009 року, судом встановлено, що відповідачем не сплачено в повному обсязі орендну плату за землю за період з 30.04.2009 року по 30.11.2009 року в сумі 1748 грн. 76 коп.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача, узгоджена, проте не сплачена та складає   2011 грн. 46 коп. (1748 грн. 76 коп. + 262 грн. 70 коп.).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/74 від 07.09.2009 року та другу податкову вимогу № 2/80 від 19.10.2009 року.

Вказані податкові вимоги, згідно актів про розміщення податкових вимог на дошці податкових оголошень №1/24-009 від 10.09.2009 року та № 2/24-009 від 20.10.2009 року було розміщено на дошці податкових оголошень у зв’язку із незнаходженням посадових осіб фермерського господарства «Стеценко О.В.» 10.09.2009 року та 20.10.2009 року, відповідно.

В зв’язку з несплатою у встановлені строки зазначеного податкового боргу відповідачем, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна була зареєстрована податкова застава від 26.10.2009 року за № 9182143.

20.11.2009 року начальником ДПІ у Лисянському районі було винесено рішення відносно відповідача про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 8/24-036/35194309.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. 

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Разом з тим, суд зазначає, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Оскільки податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В свою чергу, п. 11 ст.10 Закону України «Про державну  податкову службу  в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ,  організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими  фондами,  за  рахунок  їх  майна.

Відповідно  до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на  яких ґрунтуються її вимоги та  заперечення, крім  випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Інших доказів сторони суду не надали та не назвали.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись Конституцією України, Законами України «Про плату за землю», «Про державну податкову службу», «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ  ст.ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, ч. 2 ст. 128, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства «Стеценко О.В.» (19320, Черкаська область, Лисянський район, с. Хижинці, ідентифікаційний код 35194309) на користь держави через державну податкову інспекцію в Лисянському районі Черкаської області (19300, Черкаська область, смт. Лисянка, вул. Кірова, 25, код ЄДРПОУ 34324276) податковий борг в сумі 2011 (дві тисячі одинадцять) грн. 46 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                                                 С.О. Кульчицький