ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 лютого 2010 року                                                                                 Справа № 2а-63/10/2370

09 год. 30 хв.                                                                                                                        м. Черкаси                                            

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді  Кульчицького С.О.,

при секретарі судового засідання – Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача – Гощенко О.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом  регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Черкаській області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 1700 грн. фінансових санкцій в порядку ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав викладених в адміністративному позові.

Відповідач   до зали судового засідання не з’явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  вважає, що неприбуття  в судове засідання без  поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ОСОБА_2 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності 27.11.2002 року Лисянською районною державною адміністрацією Черкаської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1),  що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця.

Законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від  4 грудня 1990 року № 509-XII (надалі за текстом – Закон № 509-XII).

Статтею 11 Закону № 509-XII визначені права органів державної податкової служби, одним з яких є право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно частини сьомої статті 111 Закону № 509-XII позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Підпунктом 1.1 пункту 1 Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 лютого 2007 р. N 71 (надалі за текстом – «Положення»), визначено, що Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів функціонує як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової адміністрації України.

За змістом підпункту 2 пункту 2 Положення одним з основних завдань Департаменту є здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів.

29 жовтня 2009 року на підставі законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про підприємництво», постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями», «Про Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про впорядкування видачі суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим і виноградним, алкогольними напоями та тютюновими виробами», «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та справляння акцизного збору», Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом ДПА України, наказу Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України «Про затвердження правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами» та інших нормативних актів, які регулюють виробництво та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні посадовими особами регіонального  управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Черкаській області проведено позапланову виїзну перевірку магазину, розташованого за адресою: Черкаська область, Лисянський район, с. Виноград, в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2 з питань додержання відповідачем вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, про що складено акт перевірки №0013/32-2/НОМЕР_1 від 29.10.2009 року.

Згідно зазначеного акту перевіркою було встановлено, що в магазині за вказаною адресою, в приміщенні якого здійснює господарську діяльність відповідач 05.05.2009 року, 12.05.2009 року, 19.05.2009 року, 20.05.2009 року та 21.05.2009 року здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями без придбання відповідної ліцензії, чим порушено вимоги статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що підтверджується контрольними стрічками за відповідний період (а. с. 10).

Перевірка була проведена в присутності відповідача, яким надано пояснення по факту виявлених правопорушень, акт перевірки підписано відповідачем без зауважень.

Згідно письмових пояснень відповідача від 29.10.2009 року, відповідач підтвердив здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями 05.05.2009 року, 12.05.2009 року, 19.05.2009 року, 20.05.2009 року та 21.05.2009 року за відсутності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Таким чином, під час перевірки було встановлено факт порушення відповідачем вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідальність за яке передбачена абз. 5 ч.2 ст. 17 цього Закону.

Представник позивача під час судового розгляду справи пояснив, що термін дії попередньої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями закінчився 03.05.2009 року, що підтверджується витягом з бази даних «Ліцензія» (а. с. 16).

В заяві про видачу нової ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 14.05.2009 року на місце здійснення торгівлі за адресою: Черкаська область, Лисянський район, с. Виноград, відповідач просить видати ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями з 22 травня 2009 року.

Спеціальним Законом який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP (надалі за текстом – «Закон № 481/95-BP»).    

    Стаття 15 Закону № 481/95-BP встановлює, що імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності ліцензій.

    Відповідальність за порушення норм Закону № 481/95-BP визначена статтею 17 цього Закону. Зокрема частиною другою зазначеної статті встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 1000 гривень.

    Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону № 481/95-BP рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України. 

    З урахуванням висновків, викладених в акті перевірки, згідно з абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-BP позивачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 230295-2310-02  від 16.11.2009 року, згідно якого до ФОП ОСОБА_2  застосовано фінансові санкції в розмірі 1700 грн.

Вказане рішення було одержано відповідачем 25.11.2009 року , про що свідчить копія поштового повідомлення № 516002.

    Згідно інформації, наданої позивачу державною податковою інспекцією у Лисянському районі № 6314/23-021 від 28.12.2009 року відповідачем фінансові санкції в сумі 1700 грн. згідно рішення № 230295-2310-02  від 16.11.2009 року не сплачено.

Таким чином, заборгованість відповідача по фінансовій санкції складає 1700 грн.

Згідно частин п’ятої та шостої статті 17 Закону № 481/95-BP дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку. У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

    Беручи до уваги, що рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. № 230295-2310-02  від 16.11.2009 року  відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

   Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем – суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

    Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ч.2 ст. 128, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

    Адміністративний позов задовольнити повністю.

    Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (19315, Черкаська область, Лисянський район, с. Погибляк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України через регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Черкаській області на р/р УДК в Лисянському районі № 31111106700265, УЄДРПОУ 22809038, МФО 854018  фінансові санкції в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                             С.О. Кульчицький