ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2010 року № 8101/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого судді – Стародуба О.П.,
суддів – Шавеля Р.М., Пліша М.А.,
при секретарі судового засідання – Поворознику Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу головного управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. в листопаді 2008 року звернулася до суду із адміністративним позовом, яким просила зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області нарахувати та виплатити в її користь невиплачене як дитині війни підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 2006 року по жовтень 2008 року включно в сумі 3692,70 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року позов задоволено частково, визнано дії відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1. щомісячного підвищення до пенсії, вирішено стягнути з управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області на користь ОСОБА_1. підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 02.04.2006 року по 31.12.2006 року, 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.10.2008 року в сумі 2198,94 грн. та зобов»язано управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області нарахувати ОСОБА_1. щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «про соціальний захист дітей війни» за період з 01 листопада по 31 грудня 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що виплата підвищення пенсії дітям війни здійснювалась в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків, а також, що законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід виходити при визначенні розміру підвищення до пенсії дітям війни.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи частково вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007р. та 22.05.2008р. визнано неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007-2008 роки» в частині обмеження розміру підвищення пенсії дітям війни на 2007-2008 роки.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Поряд з тим, колегія суддів приходить до переконання щодо відмови у підвищенні пенсії за 2006 рік, оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-ІV дію цієї статті було відновлено, але установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5, запроваджується з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Отже, ці підвищення повинні бути здійснені у випадку вищезазначених умов, оскільки такі умови не настали, то в задоволенні позовних вимог в частині виплати позивачу підвищення до пенсії за 2006 рік слід відмовити.
Крім того, судом першої інстанції помилково стягнено суму підвищення до пенсії, яку слід нарахувати та виплатити позивачеві, оскільки чинним законодавством повноваження по нарахуванню та виплаті пенсій покладені саме на органи Пенсійного фонду, а тому обов’язок по нарахуванню та виплаті позивачу підвищеної пенсії як дитині війни слід покласти на управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області.
В решті мотиви та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, з якої вираховується підвищення пенсії дітям війни, визначено ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007-2008 роки» та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов слід задоволити частково.
Керуючись ст.ст.160, 195, 198, п.4 ст.202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області задоволити частково.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року по справі №2а-5597/08 скасувати.
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 09.07.2007 р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008 р. по 31.10.2008 р., з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ: Р.М. ШАВЕЛЬ
М.А. ПЛІШ
В повному обсязі постанову складено 26.01.2010 року