донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

07.08.2006 р.                                                                                       справа №4/77

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

В С Т А Н О В И В:

У березні 2006 року Інспекція звернулась у господарський суд Донецької області  з позовом про стягнення з Університету суму необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 9086грн.00коп. та штрафу                                                             в сумі 18172грн.00коп. за порушення   структурним підрозділом Університету без права юридичної особи - Сімферопольським учбовим центром Донецького державного університету економіки і торгівлі                       ім. М.Туган-Барановського  державної дисципліни цін.

Позовні вимоги обґрунтовувались посиланням на акт перевірки від 29.07.05р. №0755 Державної інспекції з контролю за цінами за результатами якого виявлені порушення, а саме,   завищення плати за навчання, що є недодержанням вимог Наказу Міністерства освіти та Міністерства економіки України від 27.10.1997року № 383/239/131 “Порядок надання платних послуг державними учбовими закладами” ( далі –Порядок), на підставі ст..14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»№507-ХІІ від 03.12.90р.  ( далі –Закон України №507-ХІІ від 03.12.90р.)  за порушення державної дисципліни цін начальником Інспекції прийнято рішення 17.01.06р. за  №1 про застосування санкцій на загальну суму  27258грн.00коп. до Університету, які самостійно відповідачем не перераховані у визначений законом термін.

Відповідач проти позову заперечував посилаючись на порушення позивачем процедури перевірки і складання всіх відповідних документів,  пропуск строку встановленого для прийняття Рішення позивачем  про застосування фінансовий санкцій з часу складання акта перевірки, а також на норми Цивільного кодексу України,  Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідно до п.п.6,7 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто господарським судом Донецької області за правилами цього кодексу.

Постановою господарського суду Донецької області  від 02.06.2006 року  у справі №4/77, ухваленою суддею Гринько С.Ю.,  позов задоволено повністю з посиланням на ст..14 Закону України №507-ХІІ від 03.12.90р.,  рішення №1 від 17.01.06р., акт перевірки №0755 від 29.07.05р., яким зафіксовані порушення законодавства та неперерахування зазначеної суми у визначеному законом порядку та строк.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом Університет звернувся до Донецького апеляційного господарського суду  з  апеляційною скаргою, в якій ставиться питання  про скасування постанови господарського суду Донецької області від 02.06.06р. у справі №4/77, з мотивів неправильного застосування господарським судом норм матеріального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що суд не прийняв до уваги всі надані Університетом докази і доводи, а саме, що акт №0755 від 29.07.05р. не було доведено до відома керівництва у встановлений строк, сам акт не містить в собі всі необхідні відомості про перевірений суб”єкт, рішення складено з порушенням процесуальних строків. Також скаржник зазначив, що  вищий навчальний заклад оплату за навчання встановлює  згідно до Наказу Міністерства освіти і науки України №383/239/131 від 27.10.97р., має право самостійно визначати розмір оплати за навчання,  Університет є неприбутковою організацією і не має інших власних надходжень крім оплати за навчання, з Державного бюджету України не отримує фінансування на капітальні видатки, з посиланням на   статті 5.2.10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, вважає, що навчальним закладом не порушено норм чинного законодавства, вартість плати за навчання визначено правомірно у відповідності із законодавством.

В судовому засіданні повноважні представники скаржника висловилися на підтримку своїх доводів та заперечень з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні, явка сторін судом не визначена обов”язковою. Клопотання позивача про перенесення слухання справи, висловлене у телеграмі від   04.08.06р., судом відхилено, справа розглянута за наявними у справі  матеріалами, з урахуванням доводів позивача, висловлених у запереченнях на апеляційну скаргу за №868 від 28.07.2006р., в яких просить рішення суду залишити без змін, а  апеляційну скаргу –без задоволення.

Заслухавши пояснення повноважних представників відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи і рішення на предмет правильності його юридичної оцінки, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду  дійшла висновку, що скарга задоволенню  не підлягає за  наступних підстав.

Предметом спору є визначення правомірності застосування санкцій, обґрунтованості включення в тариф на надання платних послуг витрат на капітальний ремонт, реконструкцію і реставрацію основних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, 15-20 липня 2005 року по 29 липня 2005 року службовою особою Інспекції головним інспектором         Дараганом Є.В. на підставі посвідчення від 14.07.1995р №0755 була проведена перевірка за період з  травня 2004р. по червень 2005р. структурного підрозділу Університету - Сімферопольського навчального центру Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського щодо порядку формування і застосування плати за навчання. Встановлено порушення –завищення  платні за навчання відповідно до вимог  Наказу Міністерства освіти України  від 27.10.1997р. №383/239/131 “Порядок надання платних послуг державними учбовими закладами”.

Отже, за результатами перевірки складено акт від 29.07.05р. №0755, у якому встановлені факти   порушень законодавчих та інших нормативних актів щодо встановлення і застосування цін оплати за навчання в Сімферопольському навчальному центрі Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського, визначена сума, яка підлягає вилученню в дохід бюджету. Відповідно до вимог Порядку проходження матеріалів перевірок в Держцінінспекції Мінекономіки України від 14.05.1997р., акт підписаний перевіряючим, директором Сімферопольського навчального центру Дударем А.П. за участю провідного фахівця бухгалтерії цього ж центру –Седана О.Є. без будь-яких зауважень.

На підставі акту перевірки рішенням начальника Інспекції від 17.01.06р. за №1 відповідно до  ст..14 Закону України №507-ХІІ від 03.12.90р. за порушення державної дисципліни цін до Університету застосовані економічні санкції, нараховано безпідставно отриманої виручки у розмірі 9086грн.00коп., а також штраф у розмірі 18172грн.00коп.

Контролюючий орган дійшов висновку, що відповідач незаконно включив витрати на капітальний ремонт, реконструкцію і реставрацію в сумі 9666грн.00коп. до ціни оплати за навчання студентів на 2004-2005 навчальний рік, оскільки матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт і засоби спеціального призначення мають загальнодержавне значення і повинні  бути одержані з державного бюджету, оскільки даний учбовий заклад є неприбутковою організацією.

Згідно зі статтею 14 Закону вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Таким чином, Державною інспекцією з контролю за цінами в АРК України був зроблений правомірний висновок, що відповідачем  незаконно включені  витрати на капітальний ремонт, реконструкцію і реставрацію в сумі 9666грн.00коп. до ціни платні за навчання студентів за 2004-2005 навчальний рік.

Також враховується, що відповідно до пункту 3.1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819 (далі - Положення), Державна інспекція з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим прийняла рішення №1 від 17 січня 2006 року, яким до Університету застосовані економічні санкції у розмірі 9086грн.00коп. і штрафні санкції у розмірі 18172грн.00коп. за порушення державної дисципліни цін у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Дії органів, які мають право  контролю за реалізацією норм цього закону, можуть бути оскаржені у судовому порядку.

Відповідно ж до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення контролюючим органом прийнято на підставі акту перевірки в межах наданих йому повноважень. Зазначені суми економічних санкцій та штрафу спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством. У разі невиконання рішень контролюючого органу, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Обставини викладені у рішенні Інспекції   від 17.01.04р. №1 суд вважає встановленими відповідно до ст..72 Кодексу адміністративного судочинства України. Причиною спору стало з”ясування  правомірності заявленої вимоги щодо примусового стягнення  суми через невиконання відповідачем рішення позивача про застосування санкцій  за порушення  дисципліни цін.

Із встановлених судом попередньої інстанції обставин справи вбачається, що заявлена позивачем вимога про стягнення  сум економічних санкцій ґрунтується на рішенні, яке  у встановленому  законом порядку не скасоване, не визнане недійсним. Запропонована  до перерахування сума на час  звернення з позовом до суду відповідачем не перерахована.

Господарським судом правомірно визнано належним доказом  акт перевірки Державної інспекції та визнано такими, що  мали місце порушення, встановлені актом, а рішення контролюючого органу прийнято в межах повноважень, та за процедурою відповідно до законодавства.

За цих підстав висновок господарського суду щодо стягнення з відповідача заявлених за позовом сум економічних санкцій відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Доводи викладені в апеляційній скарзі є такими, що не можуть бути підставою для скасування судового рішення. Доказів визнання недійсним чи скасування рішення Інспекції відповідачем не  надано, зустрічних позовних вимог про визнання недійсним у судовому порядку рішення Інспекції  відповідачем не заявлено.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду погоджується з зауваженням позивача відносно того, що посилення скаржника на відсутність підпису в акті перевірки  саме керівництвом і головним бухгалтером юридичної особи - Донецького державного університету   економіки і торгівлі ім. М.І.Туган- Барановського, не можуть бути  взяті до уваги, оскільки це не передбачено абз.6 п.4 Порядку  проходження  матеріалів перевірок в Держцінінспекції від 14.05.1997р., та досить підписів  тільки директора і головного бухгалтера підприємства, на якому  проведена перевірка.  Неповідомлення  структурним підрозділом, на якому проведено перевірку, керівництва юридичної особи про початок і результати перевірки у вигляді акту не може бути  порушенням. Порушення позивачем наведених скаржником строків щодо складання процесуальних документів не спростовує обґрунтування заявленого позову щодо стягнення сум економічних санкцій.

У встановленому законом порядку відповідачем не спростовано висновок контролюючого органу щодо необґрунтованого включення в тариф  на надання платних послуг витрат на капітальний ремонт, реконструкцію і реставрацію основних засобів.

Суд апеляційної інстанції  погоджується з висновком  господарського суду першої інстанції щодо доведеності обставин, що мають значення по справі. Таким чином доводи викладені в апеляційній скарзі щодо порушень господарським судом норм матеріального  права не є такими, що ґрунтуються  на матеріалах справи та чинному   законодавстві та не можуть бути підставою для скасування постанови суду за підстав, зазначених у ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв’язку з вказаними обставинами  судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті рішення господарським судом було враховано вимоги чинного законодавства, матеріали справи та представлені сторонами докази, і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205, п.6,п.7 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія  Донецького апеляційного господарського суду,                                       

У Х В А Л И Л А   :

Апеляційну скаргу Донецького державного університету економіки і торгівлі ім.М.І.Туган-Барановського м.Донецьк   на постанову господарського  суду   Донецької області  від 02.06.2006року у справі №4/77  залишити без задоволення.                    

Постанову господарського суду Донецької області від 02.06.2006року у справі №4/77 залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складення постанови в повному обсязі.

Ухвала  виготовлена в повному обсязі 11.08.2006 року.

Головуючий:          С.І.  Кондратьєва

Судді:           М.Д.  Запорощенко

          І.В.  Москальова

Надруковано:6 прим. 1- позивачу, 1- відповідачу, 1- в справу,

2- ДАГС,  1-ГСДО,Черторижських К.І.