Справа № 361/4147/18

Провадження № 2/361/526/19

22.03.2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

22 березня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Бас Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до

ОСОБА_2, в якому просила розірвати шлюб зареєстрований між нею та відповідачем, а також стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення донькою повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 06 серпня 2016 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб. Від спільного подружнього життя у них народилась донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони останнім часом не можуть проживати як сім'я, виконувати сімейні обов'язки, спокійно вирішувати навіть нескладні поточні проблеми, оскільки постійно сперечаються. Сторони проживають окремо. Постійні сварки між ними неодноразово відбувалися в присутності дитини, що може суттєво вплинути на її психіку, погляди на життя, в тому числі на життя в шлюбі та формування її світогляду, особливо, щодо відносин в родині. Позивач вважає, що подальше спільне сімейне життя є неможливе, а збереження шлюбу суперечить як її інтересам, так і інтересам дитини. З моменту припинення шлюбних відносин, відповідач участі у вихованні дочки не приймає, матеріальної допомоги не надає. Дочка ОСОБА_3 проживає разом з позивачем ОСОБА_1 проте, коштів на її утримання не вистачає. У зв'язку з наведеним, позивач змушена була звернутися до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київській області Радзівіл А.Г. від 01 серпня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання.

Позивач у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

З копії свідоцтва про шлюб вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрували шлюб 06 серпня 2016 року, про що Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, зроблено відповідний актовий запис за № 552. Прізвище після одруження: чоловіка - ОСОБА_2, дружини - ОСОБА_1. (а.с.10)

Від спільного подружнього життя у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про її народження НОМЕР_1, виданим виконавчим комітетом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області , відповідний актовий запис № 74 (а.с.11).

Згідно наданої довідки до суду, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із дочкою ОСОБА_3, що підтверджується довідкою

№ 4083 від 27 грудня 2017 року, виданою Великодимерською селищною радою Броварського району Київської області (а.с. 12).

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд встановив, що на даний час сторони подружніх відносин не підтримують, спільне господарство не ведуть, разом не проживають, позивач на розірванні шлюбу наполягає, оскільки подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року № 11 передбачено, що охорона сім'ї державною полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони подружніх відносин не підтримують, спільне господарство не ведуть, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду із відповідним позовом (п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15 травня 2006 року).

За змістом ст. ст. 181, 182 СК України, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначені розміру аліментів суд, враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно ч. 1 ст. 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно із ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Як передбачено ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішень у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, шляхом стягнення із відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття оскільки позивачем не доведено, а судом не здобуто доказів, щодо наявності у відповідача можливості сплачувати аліменти у більшому розмірі ніж передбачено законом.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 200, 265, 268, 280 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Демидів, Вишгородського району, Київської області проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на утримання доньки ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з дня пред'явлення позову, тобто з 13 липня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь матері ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 06 серпня 2016 року у Броварському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 552.

Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити - "ОСОБА_1".

В іншій частині позову відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.