ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/7436/17 Номер провадження 22-ц/814/1136/19Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С.Г. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого : Триголова В.М.,

суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.,

секретар: Ряднина І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 24 січня 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною власністю подружжя,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2017 року до суду звернулась ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

В обґрунтування позову посилалася на те, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 з 20.02.2002 року до 03.11.2014 року, який був розірваний рішенням суду. Під час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі сторонами за спільні кошти було придбано легковий автомобіль НОМЕР_1 та автомобіль НОМЕР_2. У 2014 році позивачу стало відомо, що відповідач здійснив відчуження спільного майна без її згоди, а саме продав автомобіль «Славута ЗАЗ 110307», а кошти від продажу використав на свої потреби. Також відповідач після розірвання шлюбу продав автомобіль «Daewoo Lanos», але частину грошей їй не віддав.

У позові (з урахуванням уточнених та збільшених позовних вимог) ОСОБА_4 просила суд поділити спільне майно подружжя, що є об'єктом спільної сумісної власності, яке складається із автомобілю «Славута ЗАЗ 110307», кузов НОМЕР_8, вишневого кольору, д.н.з. НОМЕР_3, 2006 року випуску та автомобілю «Daewoo Lanos», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4, 2006 року випуску.

Визнати за нею (позивачем) право власності на 1/2 частину майна, що є спільною сумісною власністю подружжя і складається із автомобілю «Славута ЗАЗ 110307», вартістю 34 520 грн. та на 1/2 частину автомобілю «Daewoo Lanos», вартістю 72 200 грн.

Стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобілю «Славута ЗАЗ 110307» в сумі 17 260 грн. та компенсацію вартості 1/2 частини автомобілю «Daewoo Lanos» в сумі 36 100 грн., залишивши автомобілі у власності та користуванні ОСОБА_2

Припинити право власності позивача на 1/2 частину цього автомобіля «Славута ЗАЗ 110307» та на 1/2 частину автомобіля «Daewoo Lanos».

Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи згідно за наданим розрахунком.

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 24 січня 2019 року позов ОСОБА_4 - задоволено частково.

Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на легковий автомобіль «ЗАЗ 110307», 2006 року випуску, номер двигуна НОМЕР_5, номер кузова НОМЕР_6, д.н.з. НОМЕР_3.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на легковий автомобіль «ЗАЗ 110307», 2006 року випуску, номер двигуна НОМЕР_5, номер кузова НОМЕР_6, д.н.з. НОМЕР_3.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у порядку поділу спільного майна подружжя грошову компенсацію вартості 1/2 частини легкового автомобіля «ЗАЗ 110307», 2006 року випуску, номер двигуна НОМЕР_5, номер кузова НОМЕР_6, д.н.з. НОМЕР_3, у розмірі 17260 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у порядку поділу спільного майна подружжя грошову компенсацію вартості 1/2 частини легкового автомобіля «Daewoo Lanos», 2006 року випуску, номер кузову НОМЕР_9, д.н.з. НОМЕР_4, у розмірі 36100 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 кошти у повернення сплачених: - судового збору на суму 1920 грн.; - вартості автотоварознавчого дослідження у розмірі 1200 грн.; - вартості витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

З рішенням суду не погодився представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, яка його оскаржила, просила скасувати та ухвалити нове рішення, яким поділити спільне сумісне майно подружжя наступним чином: припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 на автомобіль «ЗАЗ 110307» та визнати право власності на цей автомобіль за ОСОБА_4, автомобіль «Daewoo Lanos» присудити ОСОБА_2, стягнувши з нього на користь позивача компенсацію частки в спільному сумісному майні в сумі 18 840 грн.

Вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушені норми матеріального та процесуального права.

У скарзі посилається на те, що суд першої інстанції формально оцінив докази, які стосуються поділу автомобіля «ЗАЗ 110307», зокрема, не врахував, що хоч даний автомобіль і перебуває на обліку за відповідачем, проте останній ним не володіє, оскільки продав його по довіреності у 2006 році і кошти від його продажу були витрачені на потреби родини.

Скаржник зазначає, що здійснюючи поділ іншого автомобіля «Daewoo Lanos», суд мав би керуватися ст. 71 СК України про поділ майна подружжя в натурі, тобто кожному по окремій речі, слід були присудити «Daewoo Lanos» відповідачу, а «ЗАЗ 110307» - позивачу з виплатою відповідної компенсації.

Представник відповідача також вважає, що місцевий суд при вирішенні спору не звернув уваги на строки позовної давності, яка повинна обчислюватися з часу продажу автомобілів, тобто з 2006 року щодо «ЗАЗ 110307», та з 2010 року щодо «Daewoo Lanos». Про реалізацію даних автомобілей позивач ОСОБА_4 знала, так як на той час була дружиною відповідача.

Апелянт заперечує проти висновку експертного товарознавчого дослідження від 07.03.2018 року, яким визначена вартість спірних транспортних засобів, оскільки цей висновок є сумнівним і стосується не конкретних автомобілів, а умовних, з умовним пробігом та умовним технічним станом, так як самі автомобілі «Daewoo Lanos» і «ЗАЗ 110307» для огляду йому не надавались.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просить скаргу представника відповідача ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 24 січня 2019 року - без змін; зазначає, що рішення ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи в межах наданих суду повноважень та вірно застосовано чудом як норми процесуального, так і матеріального права.

Також у відзиві позивач зазначає, що твердження відповідача щодо продажу автомобілю «ЗАЗ 110307» та передачу ним коштів від продажу на потреби родини не підтверджені доказами, оскільки доказом відчуження автомобіля може слугувати лише письмовий договір між покупцем і продавцем, а не довіреність на розпорядження транспортним засобом. Судом вірно взято до уваги, що згідно з обліковою карткою транспортного засобу від 16.03.2018 року власником автомобіля «ЗАЗ 110307» є ОСОБА_2

Заперечуючи проти висновків, зроблених судовим експертом-автотехніком ОСОБА_5, відповідач та його представник не заявляли клопотання про призначення повторної чи додаткової експертизи, таким чином не спростували висновки експерта ОСОБА_5

Вважає, що суд першої інстанції вірно визначив відсутність підстав для задоволення заяви про застосування строків позовної давності, оскільки позов подано в межах трирічного строку позовної давності, який обчислюється з часу розірвання шлюбу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.02.2002 року. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 листопада 2014 року, яке набрало законної сили 08 грудня 2014 року, шлюб між сторонами було розірвано.

30 березня 2006 року, тобто за час спільного проживання та перебування у зареєстрованому шлюбі, сторони придбали в ДАСП «КременчукАвтоСервіс» автомобіль марки «ЗАЗ 110307», покупцем якого зазначено ОСОБА_2, що постає із акту приймання-передачі автомобіля від 30 березня 2006 року. Згідно з обліковою карткою транспортного засобу від 02 січня 2018 року, наданою Регіональним сервісним центром в Полтавській області, власником автомобіля НОМЕР_7 є - ОСОБА_2 Така ж інформація постає і з облікової картки цього ж органу від 16 березня 2018 року (а.с. 41, 86).

08 грудня 2006 року сторони під час спільного проживання та перебування у зареєстрованому шлюбі, придбали автомобіль «Daewoo Lanos», модель TF69Y225 VIN № НОМЕР_9 за 47 935,00 грн. Дана інформація постає із листа філії «Авто-ЗАЗ-сервіс» № 2 від 19 березня 2018 року (а.с. 101). Крім того, відповідно до квитанції АКБ «Правексбанк» № 20201/33 від 08 лютого 2006 року за придбання цього автомобіля відповідачем ОСОБА_2 було сплачено до каси банку 47 935 грн. (а.с.12).

З листа Регіонального сервісного центру МВС України в Полтавській області № 31/16-9-1645 від 25 квітня 2018 року постає, що станом на 23 квітня 2018 року у власності відповідача ОСОБА_2 не перебуває зареєстрований 12 грудня 2006 року транспортний засіб марки «Daewoo Lanos», який 15 жовтня 2015 року було перереєстровано на іншого власника.

Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, набуття майна під час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності, тобто суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що автомобілі «ЗАЗ-110307» та «Daewoo Lanos» є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Судовим експертом - автотоварознавцем ОСОБА_5, на підставі звернення адвоката Заїченко Л.В. надано висновок експертного автотоварознавчого дослідження за № 19-18 від 07 березня 2018 року, згідно якого середня ринкова вартість автомобіля «Daewoo Lanos» (без огляду) становить 72 200 грн., середня ринкова вартість автомобіля «ЗАЗ-110307», д.н.з. НОМЕР_7 (без огляду) становить 34 520 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При цьому, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 3 ст. 61 СК України) та використовуються подружжям спільно на підставі рівних прав на володіння, користування і розпоряджання відповідним майном (ст. 63 СК України).

Відповідно до ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Частина 1 статті 70 СК України передбачає, що у разі поділу майна, що є об'єктом права сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно із роз'ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК Українита статтею 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягнення згоди - виходячи із дійсної вартості на час розгляду справи (пункт 22); вирішуючи спори між подружжям, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи та те, що знаходиться у третіх осіб (пункти 23, 24); у випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. (п.30).

Отже, у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановити його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно.

При визначенні вартості майна, що підлягає відшкодуванню, суд вірно виходив із засад рівності часток подружжя та прийшов до вірного висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 вартості 1/2 частини автомобілів «ЗАЗ-110307» та «Daewoo Lanos», виходячи з їх вартості, визначеної у висновку експертного автотоварознавчого дослідження за № 19-18 від 07 березня 2018 року.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про те, що автомобіль «ЗАЗ-110307» був проданий «по довіреності» іншим особам, а тому поділу не підлягає.

Згідно з ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Згідно зі ст. ст. 238, 244 ЦК України, довіреність не є правовим оформленням переходу права власності на автомобіль.

Статтею 249 ЦК України передбачено, що особа, яка видала довіреність, може в будь-який час її скасувати. Припинення повноважень представника відбувається в наслідок одностороннього волевиявлення особи, яку він представляв.

Як вбачається з системного аналізу норм чинного законодавства, зокрема, положень ст. 1003 та ст. 655 ЦК України, договір доручення та договір купівлі-продажу за своєю правовою природою не є тотожними.

Відповідно до довіреності від 17 квітня 2010 року, посвідченої приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою В.М., відповідач уповноважив ОСОБА_8 розпоряджатися (керувати, зняти з обліку, продати, передавати в оренду, заставу, позичку та інше) належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію автомобілем марки «ЗАЗ 110307», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3, для чого надав право укладати та підписувати від його імені будь-які дозволені законами України правочини та інше. Довіреність була надана на строк до 17 квітня 2040 року.

Оскільки, письмового договору між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_8 про продаж автомобіля укладено не було і власником автомобіля «ЗАЗ 110307», згідно листів Регіонального сервісного центру МВС України в Полтавській області, є станом на день розгляду справи відповідач ОСОБА_2, то місцевий суд прийшов до вірного висновку, що у позивача є право вимагати стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля у порядку поділу майна подружжя.

Щодо незгоди з висновком експерта слід зазначити, що у судовому засіданні суду першої інстанції експерт-автотехнік ОСОБА_5 підтвердив зроблені ним висновки щодо ринкової вартості автомобілів на час здійснення цих досліджень, оцінка здійснювалася без огляду автомобілів у зв'язку з їх ненаданням, а дійсна (ринкова) вартість визначалася відповідно до методичних рекомендацій щодо подібних за своїми якостями (технічними характеристиками) автомобілів такої марки та моделі на час проведення дослідження. При цьому, відповідач та його представник з клопотаннями про призначення судової автотоварознавчої експертизи до суду не зверталися у чому саме полягає неправильність висновків експерта ОСОБА_5 не вказали та не спростовували його висновки належними і допустимими доказами.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку позовної давності. Згідно ч. 2 ст. 72 СК України до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Як було встановлено судом шлюб між сторонами у справі було розірвано рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03 листопада 2014 року, яке набрало законної сили 08 грудня 2014 року. Позовна заява про поділ майна подружжя надійшла до суду 29 вересня 2017 року. Отже, позов про поділ майна було заявлено в межах трирічного строку після розірвання шлюбу, тобто без пропуску строку позовної давності встановленого ч. 2 ст. 72 СК України.

На підставі наведеного та враховуючи, що апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності рішення суду, які б були підставою для його скасування, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування чи зміни рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів -,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 24 січня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: (підпис) В.М. Триголов

Судді: (підписи) А.І. Дорош

О.А. Лобов

З оригіналом згідно: В.М. Триголов