< Копія >
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 2-а-304/09/0116
12.01.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Омельченка В. А.
секретар судового засідання Клюкіна Н.С.
без участі представників сторін,
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим на постанову Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим (Пиркало Т.В.) від 27.04.09 у справі № 2-а-304/09/0116
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 Крим, 96200)
до Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим (проспект 30-ти річчя Перемоги 6, смт.Роздольне, Автономна Республіка Крим, 96200)
про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково.
Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим щодо виплати позивачу недоплаченої суми до пенсії, як дитині війни за період з 01.03.2008р. по 31.12.2008р.
На Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим покладений обов’язок здійснити нарахування позивачу 970,60грн.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим на користь позивача 970,60грн.
В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.
Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2009 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим .
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщались.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІV від 18.11.2004 (із змінами та доповненнями). Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менш 18 років.
ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто, на час закінчення Другої світової війни їй було менш 18 років, є пенсіонером за віком і має статус "дитина війни".
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції Закону України № 489-V від 19.12.2006, що діяла з 01.01.2007, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладений в такій редакції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
При цьому, Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки правові положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004, є чинними, тобто не скасовані, не змінені, і позивач є дитиною війни, тому має право на їх одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
Право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленого статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004, не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Отже, ОСОБА_3 має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, так як має відповідний статус.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 58 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VІ від 28.12.2007 встановлений розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2008 –470,00грн., з 01.04.2008 –481,00грн., з 01.07.2008 –482,00грн., з 01.10.2008 –498,00грн.
Колегія суддів вважає викладені у постанові суду першої інстанції висновки про необхідність часткового задоволення позову такими, що відповідають закону.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог щодо нарахування та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги за 2006 - 2007 роки, оскільки позивач звернувся до суду у березні 2009 року, тобто, поза межами річного строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та не надав суду доказів про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Що стосується вимог позивача про нарахування та сплати щомісячної державної соціальної допомоги за 2008 рік, то в цій частині позов підлягає частковому задоволенню, а саме: з травня 2008 року по грудень 2008 року, оскільки в травні 2008 року набрало законної сили Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) підпункт 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007, з урахуванням сум, що вже виплачені позивачу.
З матеріалів справи вбачається, що на користь позивача по справі суд першої інстанції постановив стягнути недоплачене підвищення пенсії з березня 2008 року. Однак, як зазначалося вище, Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 було прийнято 22.05.208, а отже на користь позивача має бути стягнено допомогу, як дитині війни, з травня 2008 року.
Судова колегія зазначає, що щомісячна державна соціальна допомога позивачу за травень-грудень 2008 року дорівнює 1170,60грн. (за травень-червень (481грн.х30%)х2 (місяця)=288,60грн.); за липень-вересень (482грн.х30%)х3(місяця)=433,80грн.);жовтень-грудень (498грн.х30%)х3(місяця)=448,20грн.). Відповідачем частково надбавка виплачена позивачу: за травень-червень 2008 року - 96,20грн., за липень-вересень 2008 року - 144,60грн., за жовтень-грудень 2008 року - 149,40грн. (1170,60 - 390,20 = 780, 40грн.).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 201 кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Отже, належить нарахуванню та стягненню з відповідача на користь позивача щомісячна грошова соціальна допомога за період з травня по грудень 2008 року у розмірі 780,40грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, тоді як постанова суду має бути змінена.
Керуючись статтями 195, п. 2 ч. 1 ст.198, п. 1 ч. 1 ст. 201, ч. 2 ст. 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.09 у справі № 2-а-304/09/0116 змінити, виклавши резолютивну частину постанови в наступній редакції:
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим щодо виплати ОСОБА_3 недоплаченої суми щомісячної державної соціальної допомоги за період з травня по грудень 2008 року протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_3 щомісячну державну соціальну допомогу за період з травня по грудень 2008 року в сумі 780,40 грн.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлений 12 січня 2010 р.
Головуючий суддя < підпис > О.В.Дугаренко
Судді < підпис > Т.В. Дадінська
< підпис > В.А.Омельченко
< З оригіналом згідно >
< Підпис > < Довідник працівників >