707/2237/18

2/707/216/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2019 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі

головуючого судді Морозова В.В.,

при секретарі Швидкій І.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Манзар Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом ОСОБА_3 до Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулась з позовом до Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення Геронимівської сільської ради від 13.03.2018 року №37-3/VII в частині затвердження проекту землеустрою щодо приватизації ОСОБА_5 земельної ділянки та надання її останньому у власність.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на переконання позивача вказане рішення Геронимівської сільської ради прийнято всупереч принципу «належного урядування», з порушенням вимог Земельного кодексу України, ЦК України, ЗУ «Про землеустрій» та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та порушує права позивача закріплені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначає, що 24.05.2016 року позивач звернулась до сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність, на що сільська рада своїм рішенням від 31.05.2016 року №13-7/7 протиправно відмовила у наданні такого дозволу, що підтверджено постановою Черкаського районного суду від 08.08.2016 року у справі №707/1670/16-а. Наступне клопотання позивача з аналогічного питання відповідачем залишено без розгляду. На замовлення позивача, відповідно до укладеного договору ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було розроблено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність, про що письмово повідомлено сільську раду, після чого указаний проект погоджений відповідним територіальним підрозділом Держгеокадастру. Результатом цих дій стало формування спірної земельної ділянки та її реєстрації в Державному земельному кадастру України за кадастровим номером НОМЕР_1.

З метою затвердження проекту та передачі спірної ділянки у власність позивач 19.08.2017 року звернулась до сільської ради з відповідним клопотанням та надала погоджений проект. Однак, сільська рада залишила указане клопотання без належного розгляду, у зв'язку з чим, постановою Черкаського районного суду від 24.11.2017 року у справі №707/1870/17-а бездіяльність сільської ради визнано протиправною та зобов'язано останню повторно розглянути клопотання позивача щодо затвердження проекту та передачі ділянки у власність. У подальшому, 15.12.2017 року позивач звернулась із черговим клопотанням до сільської ради про розгляд її заяви та затвердження проекту землеустрою, однак заява залишена без реагування. На чергове звернення, відповіддю від 16.02.2018 року сільська рада поінформувала позивачку, що її заява про затвердження проекту землеустрою буде розглянута у першій половині березня 2018 року, а вищевказане судове рішення після його перегляду апеляційним судом. Проте, за два дні до розгляду справи апеляційним судом Геронимівська сільська рада своїм рішенням передала спірну ділянку ОСОБА_5 При цьому постановою Київського апеляційного адміністративного суду підтверджено протиправність бездіяльності Геронимівської сільської ради. Зазначає, що рішення за клопотанням позивача від 19.08.2018 року, 15.12.2017року, 16.01.2018 року мали б бути розглянуті щонайпізніше упродовж одного місяця з дня їх отримання відповідачем. При цьому ОСОБА_5 звернувся до сільської ради із клопотанням про затвердження проекту відведення спірної земельної ділянки у власність лише у 2018 році. А тому, за умови дотримання сільською радою вимог чинного законодавства, заява позивача повинна була бути розглянута раніше заяви ОСОБА_5 Окрім наведених вище доводів зазначає, що при приватизації спірної ділянки ОСОБА_5 не дотримано вимог законодавства. Останній звернувся до сільської ради із клопотанням про надання дозволу 29.10.2017 р., а 15.11.2017 р. сільська рада надала йому відповідний дозвіл. Зі змісту указаної заяви ОСОБА_5 у порушення вимог ч. 6 ст. 118 ЗУ України, ним не був наданий відповідний додаток графічних матеріалів. Відсутність відповідного графічного матеріалу по суті унеможливлює розгляд такого клопотання, оскільки неможливо встановити про яку саме ділянку просить особа, відповідно і перевірити можливість надання чи ненадання дозволу, як того вимагає ст. 118 ЗК України. Відтак, вважає, що сільська рада не мала права розглядати клопотання, яке подано з порушенням встановленого порядку і тим паче надавати відповідний дозвіл. Порушення, які були допущені під час надання дозволу впливають і на законність розробленого проекту землеустрою.

Позивачка також зазначає, що підозрює, що при спірній приватизації був використаний саме її проект землеустрою, принаймні його частини. На підтвердження своїх висновків позивач неодноразово зверталася до відомчих установ та сільської ради з проханням надати копію проекту землеустрою, який був затверджений спірним рішенням, однак на всі запити надходила відповідь, що указаний проект відсутній. На підставі чого, позивач звернулась до суду із клопотанням про забезпечення позову, шляхом витребування проекту землеустрою. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 08.10.2018 року (707/213/18) витребувано проект землеустрою у ОСОБА_5, сільської ради, ДП «Центр державного земельного кадастру», Міськрайонного управління Держгеокадастру. Однак, на час звернення до суду з указаним позовом, ухвала суду про витребування доказів залишається не виконаною, у зв'язку з чим позивач не має змоги подати вказаний доказ до суду.

На підставі вищевикладеного просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Геронимівської сільської ради від 13.03.2018 року №37-3/VII в частині затвердження проекту землеустрою щодо приватизації ОСОБА_5 земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 та надання її у власність ОСОБА_5.

Не погоджуючись з позовними вимогами представником відповідача ОСОБА_5 - Манзар Т.В., 03.12.2018 року подано відзив на позовну заяву, у якому заперечує в повному обсязі проти заявлених позовних вимог, вважає їх необґрунтованими. Свою позицію обґрунтовує тим, що 25.08.2008 року ОСОБА_5 та його брат звернулись із заявами до Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення даної спірної земельної ділянки у власність для ведення особистого господарства в межах с.Геронимівка Черкаського району Черкаської області. Рішенням Геронимівської сільської ради №22-12/У від 09.09.2018 року надано дозвіл ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на виготовлення проекту із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту в адміністративних межах Геронимівської сільської ради. В подальшому ОСОБА_6 відмовився від даної земельної ділянки на користь брата ОСОБА_5 Рішенням Геронимівської сільської ради №31-6/VII від 15.11.2017 року надано дозвіл ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га у власність для ведення індивідуального садівництва в межах с.Геронимівка Черкаського району Черкаської області.

Щодо посилання позивача на те, що відповідачем в повному обсязі не подані всі документи, а саме графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки вважає його надуманими. Зазначає, що всі дії щодо указаної земельної ділянки проведені згідно положень ЗК України та Конституції України.

Вказує на те, що позивачем був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, отже права позивача не порушені згідно вимог закону і остання на рівні з відповідачем мала розраховувати на можливість отримання даної земельної ділянки їй у власність, а не мала пріоритет перед останнім. Виходячи з приписів статей 116, 118 ЗК України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку. На підставі вищевикладеного просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю та стягнути з позивача на його користь понесені витрати за правничу допомогу.

11 грудня 2018 року представником позивача подано відповідь на відзив відповідача ОСОБА_5 у якому зазначає, що не погоджується у повній мірі з наведеними у відзиві доводами. Погоджується та визнає доводи відповідача в частині наявності у нього аналогічних прав на приватизацію спірної ділянки. Так само, погоджується із доводами відповідача, що розроблення нею проекту землеустрою і звернення із заявою про його затвердження не означає набуття останнього права власності на неї і так само не обмежує права інших осіб на приватизацію цієї ділянки. Разом з тим, позивач наголошує, що вона вбачає саме порушення її легітимного очікування на своєчасний та законний розгляд її заяви щодо затвердження проекту землеустрою. Вчергове зазначає, що сільська рада, дотримуючись вимог ст. 118 ЗК України та принципу належного урядування, зобов'язана була прийняти рішення по її заяві від 19.08.2017 року про затвердження проекту землеустрою або про законну відмову у його затвердженні, а вже потім розглянути аналогічну заяву ОСОБА_5 від 23.01.2018 року. У своєму відзиві ОСОБА_5 не спростував доводи позивача в частині порушення порядку приватизації ним спірної земельної ділянки. Подані відповідачем докази не спростовують висновків та вимог позивача. Зазначає, що не визнає доводи представника ОСОБА_5 в частині заявлених вимог на компенсацію судових витрат, адже останні не відповідають розмірам правової допомоги та не підтверджені. Враховуючи, що доводи викладені у відзиві не спростовують позовну заяву, наголошує на порушенні її прав та необхідності їх судового захисту у вказаний спосіб.

17 грудня 2018 року представником відповідача ОСОБА_5 надано заперечення у якому зазначає, що заперечує в повному обсязі проти викладених міркувань у відповіді на відзив позивача. Наголошує, що всі дії щодо указаної земельної ділянки проведені згідно положень ЗК України та Конституції України. Зазначає, що позивач обрала невірний спосіб захисту на підставі чого провадження у справі слід закрити. Згідно вимог ст. 141 ЦПК України просить стягнути з позивача на його користь понесені витрату за правничу допомогу.

Не погоджуючись з позовними вимогами представником відповідача Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області 22.12.2018 року подано відзив, у якому зазначає, що 29.10.2017 року ОСОБА_5 звернувся до них із заявою про надання безкоштовно в приватну власність земельну ділянку площею 0,12 га для ведення садівництва в межах с. Геронимівка Черкаського району Черкаської області. Рішенням Геронимівської сільської ради №31-6/VII від 15.11.2017 року гр. ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га у власність для ведення індивідуального садівництва в межах с.Геронимівка. Рішенням Геронимівської сільської ради №37-3/VII від 13.03.2018 року надано у власність земельну ділянку гр. ОСОБА_5 для ведення індивідуального садівництва, площею 0,12 га, в тому числі: рілля - 0,1200 га, в межах с. Геронимівка Черкаського району Черкаської області, вул. Геронимівська, б/н, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

15.12.2017 року ОСОБА_3 звернулася із заявою до Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ділянки у власність для ведення садівництва площею 0,1200 га в межах населеного пункту с.Геронимівка, вул. Геронимівська, б/н.

Позивач повідомлялась листами про дату розгляду її заяви та згодом проінформована, що вільних земельних ділянок, які передбачені у власність для індивідуального садівництва в межах населеного пункту с.Геронимівка немає та в разі їх виявлення її буде додатково повідомлено. Та зазначає, що всі дії щодо указаної земельної ділянки здійснювались згідно чинного законодавства та ніяким чином не порушували прав позивача. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Манзар Т.В. у судовому засіданні заперечила в повному обсязі проти заявлених позовних вимог, вважала їх необґрунтованими. На підставі викладено у своєму відзиві на позовну заяву просила суд відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати за правничу допомогу.

Представник Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи та наявні у ній докази вважає, що позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Держава відповідно до положень статті 55 Конституції України кожному гарантувала право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до положень статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Згідно Закону України від 21.05.97 р. N 280/97 "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські, районні та обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" Держава делегувала органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади повноваження щодо реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна.

Главою 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено повноваження виконавчих комітетів сільських, селищних та міських рад.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до компетенції сільської ради відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Рішенням Геронимівської сільської ради від 09.09.2008 року ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту в адміністративних межах Геронимівської сільської ради.

Рішенням Геронимівської сільської ради №13-7/VII від 31.05.2016 року ОСОБА_3 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва в межах с.Геронимівка, вул. Геронимівська в зв'язку з тим, що дана земельна ділянка перебуває в користуванні гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6

Згідно рішення Геронимівської сільської ради №37-3/VII від 13.03.2018 року затверджено проект землеустрою щодо відведення індивідуального садівництва у власність ОСОБА_5, розроблений ЧРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» та надано йому у власність земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва площею 0,1200 га, в тому числі: рілля - 0,1200 га, в межах с.Геронимівка, вул. Геронимівська, б/н. Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

У відповідь на адвокатський запит ДП «Центр державного земельного кадастру» Черкаської регіональної філії від 25.02.2019 року №55 роз'яснено, що проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 0,1200 га гр. ОСОБА_5 (кадастровий номер НОМЕР_1) для індивідуального садівництва в межах с. Геронимівка Черкаського району Черкаської області був розроблений на підставі дозволу Геронимівської сільської ради від 15.11.2017 року №31-6/VII та завдання від 15.11.2017 року Черкаською регіональною філією ДП «Центр ДЗК».

Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу Українисільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши до суду належні та допустимі докази на їх підтвердження, крім випадків встановлених ст.82 ЦПК України, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Позивач, як на підставу обґрунтування позовних вимог зазначає, що вказане рішення Геронимівської сільської ради прийнято всупереч принципу «належного урядування», з порушенням вимог Земельного кодексу України, ЦК України, ЗУ «Про землеустрій» та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та порушує її права, проте обґрунтування позиції позивача у більшості формується на підставі припущень останньої. Суд не може погодитися з доводами позивача, оскільки надані докази та пояснення не можуть слугувати підставою для скасування рішення сільської ради, яка є розпорядником земель та приймає відповідні рішення у межах своєї компетенції.

Положеннями ЗК України та Конституції України визначено, що затвердження проектів землеустрою, передача земельної ділянки у власність або у користування є правом сільської ради, також законодавством не встановлено обмежень права надання дозволу на розробку проекту землеустрою ділянки визначеному колу осіб, тобто сільська рада мала право надання зазначеного дозволу позивачу та відповідачу у праві одночасно. Означені права сільської ради є дискреційними та створюють можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень.

У спростування твердження позивача, що при спірній приватизації був використаний саме її проект землеустрою або принаймні його частини, представником відповідача наданий лист-відповідь на адвокатський запит від ДП «Центр державного земельного кадастру» Черкаської регіональної філії від 25.02.2019 року №55, згідно якого повідомляється, що проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 0,1200 га гр. ОСОБА_5 (кадастровий номер НОМЕР_1) для індивідуального садівництва в межах с. Геронимівка Черкаського району Черкаської області був розроблений на підставі дозволу Геронимівської сільської ради від 15.11.2017 року №31-6/VII та завдання від 15.11.2017 року Черкаською регіональною філією ДП «Центр ДЗК». Тому стверджувати, що технічна документація відповідача щодо указаної земельної ділянки виготовлена з порушеннями ЗК України, на думку суду, не доведено належними та допустимими доказами, а тягар доказування у даній категорії справ покладається на сторони. З досліджених матеріалів справи вбачається, що відповідна технічна документація на спірну земельну ділянку розроблялася, про що свідчать відповіді як Геронимівської сільської ради так і організації яка її виготовляла, а позивачем зазначена інформація не спростована.

Позивачем не доведено суду, які саме порушення було допущено сільською радою при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючисьст. 81, 263-265 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 понесені судові витрати у сумі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Черкаський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення - апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване

Повний текст рішення виготовлений 03.04.2019 року

Суддя: В. В. Морозов