Справа № 420/6440/18

УХВАЛА

08 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Захарчук О.В.

сторін:

представника позивача не з'явився

представника відповідачів Олійник А.М.

представника третьої особи

(МОЗ України) Депешко М.М.

представника третьої особи (ОСОБА_3) ОСОБА_4

третіх осіб не з'явились

розглянувши у порядку загального позовного провадження (у підготовчому засіданні) заяву головуючої судді Потоцької Н.В. про самовідвід,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України, треті особи: Міністерство охорони здоров'я України, Одеський національний медичний університет, ОСОБА_6, ОСОБА_3 в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, а саме: протиправне здійснення платежів Одеського національного медичного університету за платіжними та іншими розрахунковими документами Одеського національного медичного університету за підписами ОСОБА_6 та ОСОБА_3;

- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області утриматися від вчинення дій, а саме: від здійснення платежів Одеського національного медичного університету за платіжними та іншими розрахунковими документами Одеського національного медичного університету за підписами ОСОБА_6 та ОСОБА_3;

- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання повноважень щодо контролю за діяльністю територіального органу Казначейства, а саме: Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області щодо здійснення платежів Одеського національного медичного університету за платіжними та іншими розрахунковими документами Одеського національного медичного університету за підписами ОСОБА_6 та ОСОБА_3.

12.12.2018 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

В підготовчому засіданні 04.03.2019 року, з метою з'ясування всіх обставин у справі, судом з власної ініціативи витребувано письмові докази у відповідача (Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області) та третьої особи (МОЗ України). Провадження по справі зупинено до отримання витребуваних доказів. Наступне підготовче засідання призначено на 08.04.2019 року.

07.03.2019 року Міністерством охорони здоров'я України на адресу Вищої ради правосуддя направлена скарга щодо дисциплінарного проступку головуючого судді Потоцької Н.В., який мав місце, на думку заявника, у період з 11.12.2018 року по 08.01.2019 року.

03.04.2019 року (вхід.№ЕП/2518/19) вказана скарга надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

05.04.2019 року, на виконання ч.4 ст.48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддею Потоцькою Н.В. направлено повідомлення про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора.

В судовому засіданні 08.04.2019 року головуючий суддя оголосила заяву про самовідвід.

В обґрунтування заяви зазначено, що подання скарги до Вищої ради правосуддя саме 07.03.2019 року відбулось внаслідок витребування судом 04.03.2019 року доказів з власної ініціативи, оскільки ці докази мають значення для вирішення справи і повноти з'ясування обставин справи, однак не були надані учасниками справи разом із відзивом та поясненнями. Саме тому вважаю, що подання скарги за таких обставин є спробую тиску на суд.

Відповідно до п.2 Рішення Ради Суддів України №34 від 08.06.2017р., подання учасником судового провадження скарги на дії судді до Вищої Ради Правосуддя до закінчення судового розгляду справи, має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за ст.376 Кримінального кодексу України.

За правилами ч.4 ст.48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя зобов'язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.

Учасники справи, які з'явились до підготовчого засідання, залишили вирішення питання на розсуд суду, зазначивши, що підстав недовіряти складу суду у них не має.

При вирішенні питання про наявність підстав для самовідводу судді, суд виходить з такого.

Кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (ст. 6 Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод).

Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. (Конституція України).

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. (Закон України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. (Висновок No1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів незмінності суддів») .

Незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя. (висновок №1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів зазначено) .

За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 КАС України.

В силу п.4 ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ч.3 ст. 39 КАС України).

Так, про підставу самовідводу головуючому судді стало відомо 03.04.2019 року - дата отримання запиту Вищої ради правосуддя про надання пояснень по скарзі Міністерства охорони здоров'я України.

Як зазначено вище, 05.04.2019 року головуючим суддею направлено повідомлення про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора.

При цьому, слід також зазначити, що провадження по справі № 420/6440/18 було зупинено до отримання доказів, підготовче засідання призначено на 08.04.2019 року.

08.04.2019 року, після поновлення провадження по справі, головуючим суддею оголошено заяву про самовідвід.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» та рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1998 року у справі «Веттштайн проти Швейцарії» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

В той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Вищенаведена обставина унеможливлює розгляд даної адміністративної справи головуючим суддею Потоцькою Н.В., оскільки утворює підґрунтя виникнення сумнівів позивача та відповідача стосовно неупередженості судді, вчинення ним відповідних процесуальних дії, через наявність впливу (тиску), що викликані поданням скарги до Вищої ради правосуддя.

Вказане узгоджується із другим показником, визначеним «Бангалорськими принципами поведінки суддів», схваленими Резолюцією економічної та соціальної Ради ООН 27.07.2006 року за №2006/23, а саме: п. 2.5. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Аналізуючи обставини, узаконені як підстави, що виключають можливість участі в справі судді, суд вважає, що кінцевою метою законодавця було досягнення максимальної впевненості в тому, що у учасників процесу не повинно виникати сумнівів у неупередженості судді.

Керуючись ст. ст. 36, 39-41, 256, 294 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву судді Потоцької Н.В. про самовідвід задовольнити.

Відвести головуючого суддю Потоцьку Н.В. від розгляду адміністративної справи №420/6440/18.

Передати справу №420/6440/18 для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.